Землю в Україні хочуть зняти з експертизи

У Партії регіонів пропонують послабити держконтроль над проведенням експертизи проектів із землеустрою та оцінки земель.

Перевірка документації може стати добровільною, а її відповідність вимогам земельного законодавства будуть перевіряти незалежні від Держземагентства сертифіковані інженери-землевпорядники та державні кадастрові реєстратори. Таким чином, буде ліквідований корупційний бар’єр, вважають експерти. Але вони також побоюються, що подальше зниження держконтролю створить ґрунт для махінацій.

Процедура набуття прав на земельні ділянки може бути спрощена. Народний депутат Олег Царьов (Партія регіонів) зареєстрував у парламенті законопроект N2642, яким запропонував переглянути умови розробки документації із землеустрою та оцінки земель за замовленням фізичних та юридичних осіб. Документ позбавляє Держземагентство повноважень по проведенню експертиз програм і проектів у цій сфері.

Ще 5 років тому експертиза була обов’язковою для всіх земель. Зараз в рамках закону «Про державну експертизу землевпорядної документації» обов’язкова перевірка та аналіз проектів на відповідність земельною нормам і стандартам проводиться для обмеженого переліку земель, зокрема земель з категорії особливо цінних, лісогосподарського призначення, водного фонду. Експертизі підлягає технічна документація по бонитованию грунтів (оцінка якості земель), а також по впорядкуванню територій населених пунктів.

Тепер цю процедуру запропоновано зробити добровільній — послугу надаватимуть сертифіковані інженери-землевпорядники та державні кадастрові реєстратори. Можливість контролювати виконання вимог законодавства вони отримали в 2012-2013 рр.., коли проводилася дерегуляція у сфері робіт із землеустрою та оцінки, а також заробив Державний земельний кадастр. В Держземі не змогли прокоментувати позбавлення їх повноважень.

Багаторазова відправка земельної документації на доопрацювання дозволяє затримувати процес прийняття рішення.

Таким чином, на думку Олега Царьова, буде усунуто адміністративний бар’єр — державна експертиза Держзему. Термін її проведення, згідно із законом, має становити до 20 днів, а плата — 3% від кошторисної вартості проектно-розвідувальних робіт. Голова Земельної спілки України Андрій Кошиль оцінив такі послуги від 1,5 тис. до 20-30 тис. грн. «Необхідність проведення такої експертизи досить часто може бути корупційної складової, так як маніпулювання результатами експертизи, пред’явлення необґрунтованих і формальних зауважень, багаторазова відправка документації на доопрацювання дозволяє затримувати процес прийняття рішення»,— зазначає автор законопроекту в пояснювальній записці. Пан Кошиль додає, що таке узгодження може тягнутися роками. «Це шлагбаум, який доводиться перестрибувати кожен раз, готуючи документацію. Або ж він піднімається за бажанням чиновника, який дає висновки по експертизі»,— зазначає Андрій Кошиль.

Керівник експертно-аналітичної групи з проблем ринку землі Ради підприємців при Кабінеті міністрів Віктор Кобилянський погоджується, що прийняття цього закону дозволить зняти масу корупційних моментів, що дозволяють штучно «загортати» документацію. Але він також очікує і негативний вплив. «У 2008 р. скасували зобов’язання експертиз для всіх земель, і проекти тепер виконуються з порушеннями. Навіть по тим проектам, де отримана позитивна експертна оцінка, є помилки в плані узгодження, не враховується правовий статус земель, трапляються неправильні рішення з питань компенсації втрат,— пояснює Віктор Кобилянський.— Тобто, навіть при наявності експертизи є проблеми, а що буде без неї?». Кобилянський впевнений, що це створить можливості для махінацій.

При наявності експертизи замовник проектної документації більш-менш впевнений, що його проект реалізовується без порушень, в іншому випадку такої гарантії йому ніхто не дає, додає аналітик Асоціації міст України Ярослав Рабошук. «Прибрали експертизу містобудівної документації. І що, стало менше корупції, збільшилася кількість споруджуваного житла або вартість впала? Немає. Тому повністю усувати держконтроль не варто»,— говорить пан Рабошук.

Наявність ризиків за затягування узгодження процедур за новим механізмом не виключає і Андрій Кошиль, так як відсутня єдина вимога до земельної документації. Але ризики будуть мінімізовані, так як за невнесення інформації до державного кадастр чиновник буде нести персональну відповідальність, на відміну від «абстрактного інституту держекспертизи», впевнений пан Кошиль.