Закон ріелторам не писаний

14 лютого в Мінекономрозвитку повинні були розглядати законопроект про ріелторську діяльність, але через відставки Андрія Клюєва розгляд в черговий раз відклали.

Втім, можливо ця відстрочка дасть можливість більш широкого кола учасників ринку приєднатися до роботи треба документом, адже поки їх представляє тільки один ріелтор. Іншим законопроект або не цікавий, або не подобається.

Нам не подобається

Президент Віктор Янукович сам ініціював, і сам же провалив своє доручення Міністерству економічного розвитку і торгівлі підготувати законопроект про ріелторську діяльність. Справа в тому, що 29 листопада 2011 р. він поставив відповідне завдання, а в день, коли в Мінекономіки повинно було відбутися засідання робочої групи з цього питання (14 лютого), він звільнив профільного міністра Андрія Клюєва.

Перше і поки що єдине засідання робочої групи відбулося 7 лютого, коли Мінекономрозвитку представив основу майбутнього законопроекту. Незважаючи на те, що він безпосередньо стосується значного числа підприємців, єдиним представником ріелторського співтовариства на засіданні виявився президент Асоціації фахівців з нерухомості України (АСНУ) Сергій Злидень. Як сказано в повідомленні АФНУ, він «довів до присутніх негативні моменти запропонованої Мінекономіки концепції законопроекту».

У своєму коментарі UGMK.INFO С. Злидень пояснив, що його як представника ріелторського бізнесу не влаштувала пропозиція про прописуванні в законі тарифної сітки на вартість послуг. «Ми не хочемо тарифікації, яка вказана в дорученні президента, оскільки йдеться про вільних ринкових відносинах. І ми цього вже домоглися – робоча група прийняла рішення про те, що вона подасть відповідне обґрунтування президенту», – розповів він, уточнивши, що сторони угоди повинні на договірних умовах вирішувати питання вартості послуг.

Крім того, за словами С. Злидня, ріелтори виступають проти обов’язкової наявності для представників цієї професії вищої юридичної або економічної освіти. «Ми вважаємо, що достатньо мати будь-яку вищу базову освіту», – пояснив він. Представник бізнесу також виявився не згоден з тим, щоб керівником або засновником агентства нерухомості був виключно ріелтор і щоб в компанії працювало не менше 90% ріелторів. Серед інших відкинутих ріелторами пропозицій – заняття риэлторством як виключним видом діяльності (тобто несумісним з іншими видами підприємництва).

Тільки один

Втім, говорити про те, що зазначені пропозиції виходять від всіх ріелторів, не можна. Справа в тому, що інші громадські організації (а таких налічується півдесятка), як і великі агентства нерухомості або ріелтори не тільки не залучалися до роботи над законопроектом, але навіть не бачили його текст. Наприклад, в First Realty Group (найбільші столичні АН «Благовіст» і Park Lane) про законопроекті нічого не знають.

А президент Союзу фахівців з нерухомості України (ССНУ) Олександр Рубанов розповів, що виявився дуже здивований, коли дізнався про поточному документі, т. к. інший законопроект №8781, ініційований нардепом Ігорем Прасоловим і підтриманий ССНУ, зараз вже знаходиться на розгляді у парламенті. За словами ріелтора, Союз лобіює прийняття профільного закону з 1997 р., тим дивовижніше стало для нього відсутність в нинішній робочої групи інших учасників ринку. Як пояснив А. Рубанов, вони просто не знали про те, що Мінекономрозвитку розробляє законопроект, і ніхто їх не запрошував приєднатися до процесу.

Інформаційний вакуум можна пояснити по-різному: і реальним відсутністю ініціативи з боку Мінекономрозвитку, і свідомим небажанням інших ріелторів брати участь у розробці цього законопроекту. Справа в тому, що із-за присутності в Україні відразу кількох громадських ріелторських організацій різної величини і ступеня впливу, на ньому немає єдності – кожен тягне ковдру на себе.

Керівник хто?

Основним каменем спотикання при цьому є управлінський питання. Так, АФНУ хоче, щоб сертифікацію та контроль за ріелторською діяльністю здійснювала громадськість, тобто вони самі. І з цією позицією згодні більшість інших організацій, але, природно, на місці контролера кожен бачить себе, а не конкурента.

У свою чергу, експерт з нерухомості Артур Оганесян вважає, що регуляторну функцію має виконувати виключно держава. На його думку, будь-який чиновник або коло чиновників принесуть ринку менше зла, ніж регулювання його конкурентним середовищем. «Ми перегриземо глотки один одному за це. З чиновником швидше знайдемо спільну мову», – упевнений він.

Дійсно, незважаючи на зменшення з-за кризи числа агентств, тільки в Києві, за підрахунками АН «Планета Оболонь», працює кілька тисяч ріелторів. Як пояснює аналітик порталу domik.net Володимир Коломейко, на всіх них просто не вистачає квартир і грошей. Тому, на його думку, оптимально було б об’єднати ріелторів під егідою держави. Завдяки цьому, до речі, з’явився б шанс отримувати більш-менш реальну статистику по ринку, т. к. сьогодні кожне агентство оцінює ринок виходячи зі своїх можливостей, а Мін’юст або БТІ інформацією якщо і мають, то не діляться. На думку експерта, закон потрібен, але в зрозумілому вигляді – наприклад, щоб він зобов’язав ріелторів відкрито інформувати про свої тарифи, кваліфікації та повні контактні дані. А проводити сертифікацію він пропонує за західним зразком, коли в компанії може працювати лише один ріелтор, у підпорядкуванні якого може бути ряд помічників, юристів та агентів.

Таке розмаїття думок дійсно говорить про незлагодженість ріелторського співтовариства. Керуючий директор ARPA Real Estate Михайло Артюхов порівнює ситуацію з чорним ящиком, в якому всі причетні до розробки законопроектів про ріелторської діяльності намагаються налагодити тільки вхід і вихід. «При цьому ніхто не замислюється про те, щоб сам «ящик» зробити прозорим», – розводить він руками.