Які ще податки чекають на українців?

Поки в Кабміні запевняють, що податків в Україні більше не стане, міністерства шукають нові джерела надходжень до бюджету.

«Податки для бізнесу будуть тільки знижуватися», – заявив прем’єр-міністр України Микола Азаров на міжнародній діловій конференції «АВС: Україна і партнери». Але, поки в уряді запевняють, що ніяких нових податків Кабмін не розглядає, міністерства і відомства без зупинки змагаються в пошуку нових джерел надходжень до бюджету. З більшості цих ідей випливає, що в кінцевому підсумку наповнювати казну планують за рахунок звичайних громадян. «Коментарі» зібрали ідеї нових податків, які з великою ймовірністю втіляться в життя і вдарять по кишені простих українців.

Подорож з доплатою

З ідеєю введення податку на відпочинок за кордоном виступило Держагентство з питань туризму і курортів. Пропонувалося встановити податок у розмірі 1% від мінімальної зарплати для громадян України, які виїжджають відпочивати за кордон. Отримані кошти (за оцінками експертів, близько 15 млн. грн.) пропонувалося витратити на розвиток туристичної галузі.

Пропозиція платити податок на заслужений відпочинок обурило багатьох українців. Адже, згідно з опитуваннями, накопичити відпочинок за кордоном можуть і так не багато – кількість тих, хто планує поїздки за кордон, становить всього 2% населення України.

В результаті глава уряду Микола Азаров, мабуть, з метою всіх заспокоїти заявив, що про такий податок не може бути й мови. Правда, відразу уточнив, що не має нічого проти введення разового збору, кошти від якого могли б використовуватися для компенсації туристам якого-небудь збитку, отриманого під час перебування за кордоном.

Ідею глави уряду відразу ж підтримали туроператори. Правда, додатково зібрані з туристів гроші в руки уряду віддавати не хочуть. Згідно із заявою найбільших туроператорів, вони не проти створити спецфонд для відшкодування витрат на випадок стихійних або інших лих самостійно і самі готові перераховувати в нього кошти. Але ніхто не обіцяє, що ці витрати в кінцевому підсумку не врахують у вартості путівки.

В ціні мобільних врахують захист авторських прав

Ще одне «покращення», яке торкнеться переважно імпортерів, підготували в Держслужбі інтелектуальної власності України. Розроблений відомством документ передбачає введення спеціального збору з імпортерів і виробників техніки, яка дозволяє зберігати, відтворювати або копіювати відео – і звукозапису в розмірі до 1,5% від її вартості. Таким чином, під дію спецсбора потраплять MP3-плеєри, музичні центри, мобільні телефони, магнітофони, жорсткі і оптичні диски, автомагнітоли, відеомагнітофони, CD/DVD-програвачі, ноутбуки, планшети, CD/DVD-диски, карти пам’яті, флеш-карти і касети.

Цікаво, що в пояснювальній записці до документа за підписом міністра науки і освіти України Дмитра Табачника зазначається, що його прийняття сприятиме захисту авторських прав і зупинить неправомірне використання об’єктів авторського права в домашніх умовах. Правда, яким саме чином вдасться досягти поставлених завдань із тексту проекту документа не зрозуміло, але якщо зміни вступлять в силу, ціни на електроніку в магазинах точно підвищаться.

Українців відучать від імпортного алкоголю

Мабуть, щоб остаточно схилити українців або до тверезого способу життя, або до традиційного міцного алкоголю, народні депутати Андрій Сенченко і Катерина Ващук подали на розгляд парламенту законопроект, яким пропонують збільшити ставку ввізного мита на вина з 0,3 євро до 1 євро за літр.

Документ також передбачає скасування пільгового мита на імпорт вермутів, коньяків і віскі і прирівняти її до звичайної. Зокрема, замість діючої на ці напої пільгової нульової ставки ввізного мита вона складе 1 євро за літр для вермутів і 3,5 євро за літр для коньяків, бренді й віскі (у перерахунку на 100% спирт).

При цьому, підвищенням мита на вино автори законопроекту розраховують не тільки збільшити попит на продукцію вітчизняних виноробів, але і додатково поповнити бюджет на 8,96 млн. євро (з урахуванням того, що українці вип’ють дорогого імпортного вина на 20% менше).

Пиво для багатих

З ініціативою підняти акциз на пиво і кріплені вина в три рази вперше виступили народні депутати. Відповідний законопроект підготували учасники міжфракційного об’єднання «За тверезе майбутнє», яке увійшло 105 парламентаріїв на чолі з депутатом від Партії Регіонів Тетяною Бахтеєвою.

Цілі підвищення акцизів народні обранці декларували виключно благородні: захистити молодь від надмірного вживання алкоголю, а половину додатково отриманих коштів направити на реконструкцію Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит».

Незабаром схожий законопроект підготувало Міністерство доходів і зборів України. Ним також пропонується підвищити акциз на пиво в три рази – з 0,87 грн. до 2,43 грн. за літр, правда, жодного слова немає про те, куди повинні бути витрачені додатково отримані кошти.

В цілому, завдяки підвищенню акцизу податківці розраховують додатково збирати в бюджет по 2,6 млрд. грн. у рік. Втім, у самому міністерстві визнають, що, з урахуванням прогнозованого спаду споживання хмільного напою з-за того, що частина населення не зможе собі його дозволити, бюджет, імовірно, додатково надійде лише 1,7 млрд. гривень.

Крім того, якщо пропозиції Міндоходів будуть прийняті, пиво зрівняють з міцним алкоголем і на виробництво і торгівлю пивом потрібна ліцензія, а на кожну пляшку потрібно буде клеїти акцизну марку, що також підвищить ціну продукту. Адже передбачається, що з 1 вересня акцизні марки також подорожчають в 2,6 рази.

Імпортерів змусять скинутися на пенсії

Ще один дієвий, але трохи забутий спосіб наповнення казни згадали у Міністерстві доходів і зборів України. Підготовлений відомством законопроект, яким пропонується встановити збір у Пенсійний фонд України в розмірі 1% від обсягу операцій з купівлі іноземної валюти в безготівковій формі суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.

У міністерстві прямо пояснюють, що введення збору спрямовано на збільшення надходжень до держбюджету. «Сьогодні виникла нагальна необхідність щодо запровадження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземної валюти в безготівковій формі як додаткового джерела формування державного бюджету», – йдеться в пояснювальній записці до підготовленого Міндоходів законопроекту.

Варто зазначити, що значні обсяги безготівкової валюти купують, зокрема, імпортери. А це значить, що в кінцевому підсумку, всі імпортні товари зростуть у ціні.

До того ж, такі методи наповнення бюджету навряд чи схвалить Міжнародний валютний фонд, на вимогу якого цей збір раніше був скасований. Але спокуса таки ввести валютний збір великий: незважаючи на те, що в міністерстві конкретних сум надходжень до держбюджету від введення нового збору не називають, за даними експертів, ця сума може досягати 10 млрд. грн. у рік.

Бензин стане дорожчим, ніж у Європі

Відразу ж після подорожчання імпортних автомобілів в уряді заговорили про ще один сюрприз для водіїв. З ініціативою про підвищення акцизного збору на паливо в два рази виступив «Укравтодор».

Чиновники назвали підвищення акцизів єдиною можливістю для фінансування ремонту та реконструкції українських доріг, нарікаючи, що, мовляв, в Європі паливо дорожче.

При цьому, за підрахунками експертів, в разі підвищення ставки акцизу, літр бензину в роздробі подорожчає одразу на 2 грн.

Проти підвищення цін збунтувалися як автомобілісти, так і імпортери палива. У підсумку, в уряді, як могли, відхрещувалися від непопулярного кроку, запевняючи, що ніякого підвищення не буде. Принаймні, поки.

Тим не менш, законопроект про збільшення акцизного податку на більшість нафтопродуктів та скраплений газ у два рази таки опинився в парламенті. Його на розгляд у Верховну Раду внесла позафракційний депутат Анжеліка Лабунська.

І є всі підстави припускати, що і в уряді не перестали розраховувати на гроші автомобілістів. Принаймні, згідно концепції реформи дорожнього господарства, презентованої віце-прем’єр-міністром Олександром Вілкулом, для того, щоб поліпшити українські дороги потрібно витрачати близько 40 млрд. грн. щорічно. Для порівняння, у бюджеті поточного року на дорожнє господарство передбачено 16,9 млрд. грн., частина з яких мала б піти на виплати за кредитами минулих років. Відповідно до планів уряду збільшити цю суму більш ніж в два рази намір вже при підготовці держбюджету на 2014 рік. При цьому, поки що не уточнюється, звідки уряд планує взяти на це грошей.