Як вибивають борги українські колектори?

Кількість фірм, що надають колекторські послуги, зростає з кожним місяцем. Все більше людей нервово здригаються від ранніх і пізніх телефонних дзвінків у вихідні дні. І платять, деякі навіть за неіснуючими боргами, лише б їх залишили в спокої…

«Іван Петрович? Здрастуйте, у вашого сина борг — 5 тисяч гривень, треба повернути», — такий дзвінок розбудив пенсіонера Івана Кондратенко рано вранці в неділю. Дзвонили з колекторської компанії. Розмова була жорсткою. В обід Івана Петровича забрала «швидка» — підскочив тиск.

«Це ж дуже жорстоко — залякувати літніх людей, у них і здоров’я, і вік, так і виховання не те. Для них борг перед банком — щось схоже на борговій ямі», — насилу підбирає слова син Івана Петровича, Максим Кондратенко. Він дуже переживає із-за того, що сталося. Так, у нього дійсно є борг перед банком. У минулому році Максим купив в кредит холодильник за вісім тисяч гривень. Кілька місяців справно погашав борг, але на початку цього року потрапив під скорочення, а його дружина зламала ногу і теж залишилася без роботи. Грошей на те, щоб розплатитися, у них просто не виявилося, але борги повертати все одно потрібно.

Вишибали за викликом

Офіційно колекторські компанії (тобто професійні вибивачі боргів) як вид законного бізнесу в Україні з’явилися ще п’ять років тому. Саме вони перейняли естафету роботи з боржниками від класичних «вишибал» періоду 1990-х.

Як правило, менеджмент в таких компаніях — юристи. «Вибивали» грошей — зазвичай колишні податкові працівники, міліціонери, але є і психологи, і навіть студенти. У цій професії все залежить від складу характеру. За свої послуги колектори отримують 10-15% від повернутої суми простроченого кредиту (буває і більше, все залежить від терміну прострочення, наявності забезпечення тощо)

Якщо до 2008 року ринок для розвитку колекторських компаній створювали в основному нечесні громадяни — бум роздачі споживчих кредитів спровокував виникнення великої кількості «неповерненців», то сьогодні левова частка прострочених кредитів припадає на громадян, яким просто нічим погасити заборгованість перед банком. «Більше половини наших клієнтів — не шахраї, а звичайні люди: військовослужбовці, лікарі, вчителі і т. д. Багато представників середнього класу. Коли вони брали кредит, злого умислу у них не було. Потім хтось захворів, хтось втратив роботу, хтось спочатку не розрахував свої сили, врешті-решт, не забувайте про кризу, для багатьох він ще не закінчився», — говорить Антон Дубовицький, співробітник однієї з колекторський компаній. Таку групу людей він називає парадоксальним словосполученням «сумлінні неплатники».

Всього, за даними Асоціації учасників колекторського бізнесу України, на частку неплатників сьогодні припадає близько 240 млрд гривень. Але у банках кажуть, що проблемних кредитів набагато більше, просто фінустанови приховують ці дані від акціонерів.

Різні ситуації

Механізми роботи колекторів прості: спочатку вони спілкуються з боржниками по телефону і розсилають листи («софт-коллектинг»). Ці дії призводять до бажаного ефекту в 30% випадків. Суть розмови з боржником — переконати його, що чим довше він буде затягувати з виплатами, тим гірше для нього: штрафи, збільшення боргу і т. д. Щоправда, тон і сама бесіда може бути не такою ввічливою. «Я розлучена з чоловіком вже два роки ми живемо окремо, але ось уже місяць мені дзвонять з якоїсь колекторської компанії і вимагають, щоб я вплинула на свого колишнього чоловіка, щоб він погасив якийсь кредит. Я їм пояснюю, що ми розлучені, про кредит не знаю, вони погоджуються, але на наступний день знову дзвонять на мобільний, домашній, і навіть на роботу», — скаржиться Людмила Зубко, мешканка Харкова.

Якщо телефонні розмови не подіяли, колектори їдуть на роботу або додому. Цю стадію вибивання боргів називають «хард-коллектинг» (англ. hard — важкий). У складі виїзної групи зазвичай дві людини. Правда, на відміну від співробітників колл-центру, це хлопці міцної статури. Але застосовувати силу, по закону, вони не можуть. Як правило, така зовнішність — більше психологічний прийом.

Однак якщо колектори підозрюють, що можуть нарватися на грубість або рукоприкладство, вони запрошують із собою міліцейський наряд. За словами Антона Дубовицького, історії бувають різні: і в наркоманських притонах доводилося побувати, і з господарями, які нацьковували на колекторів бійцівських собак, поспілкуватися, були й істеричні жінки, які кидалися битися.

Приїхавши на місце, колектори дають зрозуміти людині, що від нього не відстануть. Причому в методах впливу ці панове не особливо розбірливі. Наприклад, вони можуть поскаржитись на неплатника в компанію, в якій він працює. Так, військовослужбовець Михайло купив в кредит пилосос. Але вносити платежі вчасно не хотів. Його безпосередній начальник, майор, був дуже засмучений звісткою про недисциплінованості підлеглого. Михайлу навіть оголосили догану. Кредит був повністю погашений, але начальство не поспішало підвищувати Михайла на посаді. Деякі випадки закінчувалися і більш сумно — людей просто звільняли з роботи.

Правда, дістається не тільки боржникам. «Колектори вимагають повернути борг понад чотирьох тисяч грн за якусь Юлію З., яка колись орендувала у нас кімнату. Більше року вона тут не живе, де вона — ми не знаємо», — каже пенсіонерка Галина Олександрівна. За її словами, вона намагалася це роз’яснити колекторам, але ніякого ефекту не досягла. Періодично вони їй телефонують. Правда, спілкуються досить чемно.

У подібній ситуації опинився і Антон Б., оглядач одного з електронних ЗМІ. «Колектори взяли моду приходити в сім ранку, дзвонити по домофону і вимагати, щоб я покликав свого сусіда, який мешкає поверхом нижче, нібито він заборгував велику суму. Двічі я просто різко їм відповів. На третій раз зателефонував особисто керівнику даної компанії і пообіцяв опублікувати цю історію у себе на сайті. Більше мене не турбували», — розповідає Антон.

Зрозуміло, далеко не всі можуть захистити себе від колекторських наїздів. Скаржитися в міліцію марно — там на такі заяви просто не реагують. У таких випадках юристи радять писати заяву в прокуратуру. Це єдиний дієвий метод. Можна, звичайно, ще зателефонувати в головний офіс колекторської компанії, пояснити всі керівнику, однак це не завжди допомагає.

PRавильный закон

Тема колекторів досить популярна серед політиків. Усвідомлюючи проблему і велику залежність від неї потенційних виборців, народні депутати намагаються створити собі на цьому імідж борця за права звичайного громадянина. Ось, наприклад, нардеп Юрій Полунєєв (ПР) готує законопроект про тимчасове призупинення роботи колекторів до тих пір, поки депутати не приймуть закон про регулювання колекторської діяльності (він вже поданий Полунєєвим, але ще не розглянуто).

На думку депутата, поки цей закон приймуть, поверненням боргів будуть займатися самі кредитори. «Я не проти колекторської діяльності, але вона має відбуватися за законом, в якому чітко прописано, що вибивали мають право робити, а що ні», — зазначає Полунєєв. Ініціатива похвальна, тільки от виникла вона підозріло незадовго до старту виборчої компанії. І, як показує досвід, шанси у таких законопроектів пройти друге читання у Верховній Раді не дуже високі, а от теоретична можливість привернути увагу до даного документу та його автора — досить велика.

Тим не менш, «Главред» проаналізував даний законопроект. Головне його нововведення — заборонити вибивати борги колекторам з фізосіб, дозволивши працювати тільки з юрособами. Фактично закон узаконить право фізосіб не повертати кредити. І в даній ситуації постраждають не тільки банки. До речі, у більшості таких установ є цілі департаменти, що відповідають за роботу з боржниками, до того ж у процентні ставки за кредитами заздалегідь закладається такий ризик, тому що банки при будь-яких розкладах не у великому програші. А ось кредитні спілки, Жеки, організації, що виконали роботи з післяплатою (будівництво, ремонт, поставка продукції) можуть назавжди попрощатися з накопиченої перед ними заборгованістю.

Проте коригування колекторської діяльності дійсно потрібна. Але дане питання потребує детального вивчення європейської практики. Приміром, там втручання колекторів в приватне життя родичів, друзів, сусідів боржників просто неприпустимо. А нічні дзвінки з погрозами на адресу боржників — і зовсім підсудна справа.