Як вибрати надійний банк?

Як правильно оцінити прозорість роботи банку, відкритість інформації про власників та фінансові результати його діяльності?

Якщо запитати у корпоративних чи приватних клієнтів банку, що вони цінують у його роботі найбільше, то відповідь у більшості випадків буде один – суворе виконання взятих на себе зобов’язань. Тому значення для фінансової надійності організації важко переоцінити. Думаю, надійність – синонім зваженого консерватизму.

На думку експерта, банкіри повинні мислити раціонально, приймати вірні рішення.

Але консерватор – не той, хто боїться йти вперед, а той, хто традиційно ставить у главу кута збереження коштів клієнта. Як банкір можу сказати, успішний консервативний банк прагне і до пропозиції нових послуг, і розвиває високі технології, і здійснює регіональну експансію, але при цьому не бере на себе надмірні ризики, не ставить під загрозу гроші клієнтів. Тому зважений консерватизм банків – цінність №1.

Однак консерватизм – це не єдина умова. За словами експерта Оксани Гребінський, для обивателя критерієм надійності повинна стати прозорість, включаючи відкритість інформації про міжнародний аудит.

“Про ступеня надійності фінустанови можна судити і за рівнем процентних ставок за вкладами. Нескінченно завищена ставка говорить про нестачу коштів, наприклад, для виконання нормативів Нацбанку. Занижена ставка означає, що для банку є депозити — усього лише “ще один продукт в лінійці”, – розповідає вона.

У теж час, каже експерт, розмір банку і наявність іноземного капіталу не мають значення. “У великій структурі на індивідуальний підхід може просто не виявитися часу і людських ресурсів. А в установі із західним підходом до ведення бізнесу можуть просто не зрозуміти приватних потреб українських клієнтів”, – пояснює Оксана Гребінський.

Репутація і історія банку також демонструють надійність. Масові відмови у видачі або масові затримки з видачею депозитів протягом останнього року говорять самі за себе, – вважає експерт.

До того, як пов’язати свою долю з банком, експерт рекомендує звертати увагу і на власників і топ-менеджмент. За її словами, найменшу довіру викликають установи, власники яких приховані за офшорними компаніями або зовсім невідомі. “Таким інститутам складніше розраховувати на державну підтримку і доступ до дешевих ресурсів під час кризи”, – пояснює вона.

А ось належність до системним банкам, сукупні активи яких становлять 52% системи, говорить про те, що в кризовий період установа має більше шансів на державну підтримку і допомогу від міжнародних фінансових організацій. Однак сама по собі державна підтримка не свідчить на користь банку. З одного боку, рекапіталізовані банки потрапляють під державні гарантії, а з іншого – обсяг наявних проблем робить їх менш стійкими порівняно з іншими.

Експерт резюмує, що оцінивши прозорість роботи банку, відкритість інформації про власників і позитивну історію, варто поглянути на фінансові результати діяльності банку. Фінансові результати щоквартально публікуються на сайтах НБУ та Української Асоціації банків. Прибуток банку до оподаткування без врахування відрахування в резерви говорить про те, що в найближчий рік робота з банком не приховує великих загроз.