Як у Києві «кидають» на оренді квартир

Відомо, що люди, які орендують квартиру в Києві, піддаються більшій небезпеці, ніж ті, хто купує житло в столиці.

Найпопулярнішими методами відмивання грошей серед ріелторів вважаються: невідповідність квартири в оголошенні і в реальності, укладення фіктивних договорів, а також вивуджування плати за кілька місяців наперед.

На прикладі невигаданих історій киян у День захисту прав споживачів “Оглядач” розповідає про те, як убезпечити себе, орендуючи квартиру в українській столиці.

Договір без сили

Жертвами недобросовісних ріелторів та власників квартир часто стають навіть досвідчені клієнти”. Володимир Малінін знайшов оголошення про здачу 1-кімнатної квартири на вул. Маршала Гречка (р-н М. Нивки) у грудні 2012 року. На сайті безкоштовних оголошень Slando привернула увагу чоловіка, в першу чергу, ціна житла – всього 2300 гривень в місяць + комунальні послуги.

“Людина, який відповів за вказаним номером, виявився ріелтором. Він звів мене з господарем квартири Ігорем Лук’яненко. Ми уклали договір оренди на 6 місяців. При цьому Лук’яненко попросив заплатити мене не лише за перший та останній місяць проживання, але і за так званий проміжний третій місяць. Я пішов на поступки і незабаром в’їхав у квартиру”, – розповідає Малінін.

У загальній складності за послуги ріелтора та оренду житла в перший же день Володимир заплатив близько 8 тис. гривень.

“Виявилося, що у господаря квартири був борг за комунальні послуги. Він постійно просив допомогти йому фінансово, і мені здавалося, що суму, сплачену мною за три місяці, Лук’яненко витратить на погашення боргів. Але це були помилкові очікування. Зрештою, я відмовився платити будь-які гроші, не передбачені договором”, – продовжує Володимир.

Незабаром, за словами Малініна, йому зателефонував ріелтор і повідомив, що орендована квартира виставлена на продаж, а договір, який був укладений на 6 місяців, не має юридичної сили, тому що не був завірений у нотаріуса.

“Я заперечив, що не прожив тут і двох місяців. Але на мене почали тиснути психологічно, мовляв, договір – це фікція, я нікому і нічого не доведу, а перегляди квартири будуть відбуватися тоді, коли завгодно господареві житла”, – ділиться Володимир.

В результаті, чоловік був змушений звернутися в міліцію. Там його заяву зафіксували, а ось справу порушувати не стали – послалися на те, що відбувається належить до сфери цивільно-правових відносин.

“Моя заява все-таки мало ефект: я прожив у квартирі весь січень, а потім з’їхав. За лютий, який теж був оплачений, гроші мені, природно, ніхто не повернув”, – каже Володимир.

Обдурений наймач уточнює, що після початку скандалу він дізнався – його попередники часто з’їжджали з квартири раніше часу. З цього випливає, що ріелтор і господар житла діяли за наперед спланованою схемою. Вони вимагали гроші наперед, а потім в буквальному сенсі слова виживали людей, посилаючись на те, що свої права вони не відстоять.

“Я консультувався з багатьма юристами. Спілкувався, зокрема, з Тетяною Монтян та ще мене консультував Дмитро Мітченок. Всі кажуть, що я витрачу більше часу, сил та коштів на судову тяжбу, що складає сума за непрожитый місяць. Тим не менш, мені відомо, що Лук’яненко не зареєстрований як приватний підприємець, а квартиру на Нивках здає давно. Так що буду звертатися в Державну податкову службу”, – завершує Малінін.

Фіктивні бази квартир

Іноді кияни стикаються з шахрайством ще до того, як встигнуть зняти квартиру. Зокрема, у столиці активно продають бази нерухомості, яка нібито довгостроково здається від імені господарів. Ріелтори в таких схемах діють по-різному, але кожна друга з проданих контактних баз є фіктивною.

“Пост про здачу недорогий 1-кімнатної квартири біля М. Шулявська ми знайшли на сайті безкоштовних оголошень. Такі пропозиції швидко зникають, так що ми з чоловіком негайно почали телефонувати за вказаними телефонами. Замість господаря житла нам, як це часто буває, відповів ріелтор і запропонував зустрітися у нього в офісі”, – розповідає Наталя.

Дівчина запевняє, що підступу в словах фахівця, який представився Валерієм, ні вона, ні її чоловік відразу не відчули. Прийшовши в офіс, пара уклала договір з ріелтором, предметом якого було приблизно таке:

– за 500 гривень Валерій зобов’язувався дати клієнтам номер господині квартири, що сподобалася, а також (на прохання Наталії та її чоловіка) підшукати інші варіанти квартир.

– працювати планувалося до переможного кінця, тобто ріелтор обіцяв у договорі зводити Наталю і дружина з господарями нерухомості до тих пір, поки між сторонами не буде підписано документ про довгострокову оренду.

“Валерій надав нам номер господині сподобалася спочатку квартири, а також кілька номерів власників інших квартир (про це киленты попросили самі. – Ред.). Сказав, що тепер ми можемо безпосередньо до них звертатися. У списку кількох отриманих контактів був вказаний телефон власника “однушки”, яка нас зацікавила. І тут почалося. Щось із списку тут же зникло з сайту, що, як ми з’ясували, – було давно здано, що-то – взагалі ніколи не здавалося і так далі”, – ділиться Наталя.

Після події кияни розкусили схему роботи ріелтора, який продавав неіснуючі або застарілі бази квартир, але залучити недобросовісного спеціаліста до відповідальності виявилося непросто. Як і в історії Володимира Малініна, договір, укладений між Наталею та брокером, не був нотаріально посвідчений, а отже, не має фактичної сили.

“Ми могли звернутися ще раз до Валерію, але ясно було, що гроші нам вже ніхто не поверне, адже ми їх, фактично, просто подарували йому. Витрачати час на дзвінки власників квартир, які фіктивно здають житло, нам теж не хотілося. Так, і головна проблема полягала в тому, що з минулого квартири вже треба було з’їжджати – питання нового постійного місця проживання буквально стояв ребром”, – ділиться Наталя.

Юрист Віталій Вже з подібними історіями стикається досить часто. Для того щоб убезпечити себе, спеціаліст пропонує купувати бази нерухомості за договором з двосторонніми обов’язками.

“По-перше, така база явно не може коштувати 500 гривень. Максимум – це 300 гривень. По-друге, у разі Наталії необхідно було не тільки нотаріально завірити договір, але й внести в нього правки з другої сторони. Ось про що мова: клієнту слід було б позначити терміни, в які ріелтор зобов’язується знайти йому відповідне житло. У разі невиконання цього пункту, – треба було призначати повернення заплаченої суми, а краще – у подвійному розмірі”, – прокоментував Вже.

У сформованій ситуації юрист рекомендує все-таки не намагатися відсудити гроші в ріелтора Володимира – це займе багато часу, нервів і коштів. Найкращим виходом буде перевірка діяльності даного брокера в якості підприємця і розголос про його роботу. Тоді він сам буде зацікавлений у тому, щоб повернути нечесно зароблені гроші і вийти з тіньової схеми нерухомого бізнесу.

До речі, орендувати квартиру в Києві через ріелтора Валерія спробував і “Оглядач”. У перший раз з нас не взяли грошей і обмежилися розмовою про те, яке житло ми б хотіли орендувати. А вдруге, вже у нашої колеги, гроші за пошук квартири все-таки вимагали. Коли ж дівчина погодилася заплатити, але попросила встановити терміни, в які вона зможе заїхати в квартиру, – їй негайно відмовили.

Погляд ріелтора

Киянка Оксана працює ріелтором більше 5 років. Слухаючи вищенаведені історії, вона запевняє – люди її професії теж страждають від рук недобросовісних орендарів.

“Якщо говорити про довгострокову оренду житла, то можу навести таку поширену схему: людина з липовим паспортом, без ідентифікаційного коду, тобто, прямо кажучи, клієнт з вулиці, орендує на місяць квартиру середнього рівня. За цей час він встигає переукласти фіктивний договір оренди ще з п’ятьма, а то і більше людьми, відмиваючи в такий спосіб гроші”, – розповідає Оксана.

Ріелтор впевнена, що власник житла може постраждати ще більше, здаючи квартиру подобово.

“Перевірити тих, хто знімає квартиру на добу-двоє ще складніше. Наприклад, був випадок, коли чоловік орендував шикарну квартиру в центрі міста, з дорогим ремонтом і відповідною ціною оренди. А за добу виніс з неї не тільки побутову техніку, начебто плазмових телевізорів, але і шкіряні дивани. До того опустився, що навіть змішувачі відкрутив. Природно, його ніхто не знайшов. Поміняли замки в квартирі, написали заяву в міліцію, але паспорт липовий, мобільний номер не доступний”, – продовжує киянка.

Оксана запевняє, що єдиним способом убезпечити, як клієнта, так і господаря квартири є нотаріальне посвідчення договору оренди. В іншому випадку сторонам доведеться вірити один одному на слово.

Варто зазначити, що оренда житла у Києві-одна з найдорожчих у Європі.