«Як тільки будинок був побудований, нам сказали, що всі квартири в ньому… заарештовані», – інвестори

Схоже, під Києвом затівається чергова масштабна афера, жертвами якої можуть стати більш 400 сімей, які купили квартири в недавно побудованому житловому комплексі «Коцюбинський».

Симпатичні багатоповерхові корпуси житлової новобудови в селищі Коцюбинське, що в декількох кілометрах від столиці, привертали увагу багатьох киян, які бажають обзавестися власним сучасним житлом, зводяться практично серед соснового лісу. Переваги очевидні: п’ять хвилин до найближчої станції метро, квартири великі, планування зручна. І ціни посильні: наприклад, трикімнатна квартира загальною площею 110 квадратних метрів пропонувалася за 83 тисячі доларів. До того ж забудовники обіцяли звести поряд школу і дитячий садок, а в подальшому, можливо, і басейн. За потенційну житлоплощу можна було заплатити відразу або оформити кредит у банку.

«Перед приходом сина я гріла термометр в долонях, щоб йому психологічно було не так холодно»

У вересні минулого року завершилося будівництво перших двох корпусів житлового будинку по вулиці Пономарьова, 26. Майбутні мешканці, смакуючи новосілля, чекали лише звістки про офіційної здачі будинку в експлуатацію, щоб піти оформляти документи на право власності… на Жаль, замість радості інвесторів підстерігав неприємний сюрприз. На наступний день після того, як будинок став вважатися реально існуючим і придатним до заселення, покупцям квартир зателефонували з компанії-забудовника «Аверс-сіті» і повідомили, що на їх майбутнє житло (а це 620 квартир в двох корпусах), головне слідче управління МВС України наклало арешт.

— Цієї квартири ми з сином чекали сім років, — гірко зітхнула киянка Ірина Вакулюк. — Весь цей час жили в 20 кілометрах від Києва на дачі з пічним опаленням, воду носили з річки. Зимою мерзли так — не передати! Будиночок холодний, в півцеглини, віконні рами від старості розвалюються.

Жінка розповіла про причини, що спонукали її продати єдину, що залишилася після батьків двокімнатну хрущовку в одному з промислових районів столиці і вкласти всі до копієчки в новобудову, у якої ще й фундаменту-то не було:

— Після розлучення виховувала сина одна. У під’їзді — кримінальна обстановка: збиралися підозрілі компанії, розпивали міцні напої, бавилися з наркотиками. За вікном — постійне гуркіт трамваїв, шум такий, що в кімнаті нічого не чути. Мені дуже хотілося змінити обстановку. Важко було зважитися на продаж квартири, так і знайомі відмовляли. Але тоді забудовники обіцяли, що новосілля відзначимо максимум через два роки. Однак будівництво затяглося, потім почалася криза.

Загалом, ми застрягли на дачі надовго. Кожен день їздили в Київ на маршрутці. Син закінчував школу, я працювала вчителькою. Найгірше було взимку. Піч швидко нагрівалася і швидко остигала, температура в будинку трималася на рівні плюс 9. Перед приходом сина я гріла термометр в долонях, щоб йому психологічно було не так холодно. Спали у верхньому одязі, зігрівалися фізичними вправами. На веранді не встигнеш котику налити молока — воно вже в лід застигає. Із-за постійного переохолодження навалилися хвороби: хронічна застуда, бронхіт, все тіло в фурункулах…

Легко уявити собі радість Ірини, коли їй подзвонив представник компанії-забудовника і сказав, що будинок зданий в експлуатацію, можна оформляти документи про право власності на квартиру і заселятися.

— Пам’ятаю, як я на весь магазин, де купувала продукти, закричала в захваті: «Вже мчу! Можна сьогодні? Чи тільки завтра? Збираюся, лечу!» — розповідає Ірина Вакулюк. — Але наступного дня мені знову зателефонували з «Аверс-сіті» і повідомили, що на наш будинок накладено арешт. Для мене ця звістка була громом серед ясного неба!

«Ніяких подробиць в міліції не повідомляють, посилаючись на таємницю слідства. Натомість цікавляться, звідки ми взяли такі гроші на оплату житла»

— Ми з чоловіком придбали квартиру в новобудові в травні минулого року, — приєдналася до розмови ще одна невдала новосілка Наталія. — Будівництво тоді вже практично закінчувалося, можна було не побоюватися «заморожування» об’єкта. Підписали попередній договір купівлі-продажу, гроші віддали все відразу. Дуже довго збирали з чоловіком суму на власне житло (з кредитами зв’язуватися не хотілося — занадто великий ризик потрапити в яку-небудь неприємність), економили на харчах та одязі, навіть народження дитини відклали на кілька років. Дізнавшись, що квартира скоро стане нашою (залишалося тільки оформити документи на право власності), я літала як на крилах. Придивилась плитку на кухню і шпалери в дитячу, ночами виношувала дизайнерські ідеї… І тут таке!

— Ми по черзі домагалися зустрічі зі слідчим, який веде кримінальну справу. Приносили документи, які підтверджують, що ми, інвестори, ПОВНІСТЮ оплатили своє житло. Так чому наші, по суті, квартири заарештовані? — дивується один з членів ініціативної групи новосьолов, який представився Ігорем. — Ніяких подробиць в міліції не повідомляють, посилаючись на таємницю слідства. Натомість цікавляться, звідки ми взяли такі гроші на оплату житла. Маячня! Ми писали і скаржилися всюди. У грудні Генеральна прокуратура розпорядилася зняти арешт на оплачені квартири. Але в міліції цю постанову проігнорували. А нещодавно в Ірпінському суді Київської області розглядалося наш позов про визнання права власності на житло. І знаєте, що вирішив суд? Ми, виявляється, не маємо права на нього претендувати, оскільки воно ще не зареєстроване в Бюро технічної інвентаризації. А там його зареєструвати не можуть, оскільки на нерухомість накладено арешт. Таке ось замкнене коло виходить.

За словами заступника начальника Головного слідчого управління МВС України Григорія Мамки, на два корпуси житлового комплексу «Коцюбинський», а також незавершені об’єкти будівництва та земельну ділянку під ними дійсно накладено арешт. Нерухомість, що належить «Аверс-сіті», раптом виявилася спірною. Справа в тому, що банк «Надра», який раніше фінансував зведення «Коцюбинського», пред’явив грошові претензії до первісної компанії-забудовнику «Регіональні будівельні інвестиції». (Судячи з наданим редакції документами, ці грошові проблеми мали місце шість років тому, а спливли чомусь тільки після завершення будівництва об’єкта). Міліція порушила кримінальну справу за фактом заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах.

Але, як відомо, в нашій країні слідство може тягнутися роками, а судові процеси — і того довше. За минулі місяці для потенційних мешканців арештованого будинку нічого не змінилося. Люди як і раніше живуть у друзів або на знімних квартирах. І все-таки сподіваються…