Як столичні двірники на квартиру наметали

Нині професія двірника не в пошані, назвати її популярною язик не повернеться. Але столичні чиновники вирішили перетворити її у вигідну шляхом вирішення “квартирного питання”.

Назвати сьогодні професію двірника престижною, навряд чи у когось повернеться язик.

Так само як і «мисливців» такої роботи з року в рік стає все менше. Ну хто, скажіть на милість, погодитися і вдень і вночі, у спеку і холод, порпатися у смітті, мити під’їзди і помсти двори за копійчану зарплату? Але ось те, що подібна робота може досить вигідною справою, в черговий раз вирішила довести столичні влади. На думку голови КМДА Олександра Попова значне підвищення зарплати двірникам, електрикам і водопровідникам, а також вирішення «квартирного питання», не тільки спричинить приплив настільки необхідної Києву робочої сили, але і значно поліпшить якість роботи у сфері ЖКГ.

Як повідомлялося раніше інформаційним Уніан від 14.10.11. Цитата: “У наступному році влада Києва має намір виділити 150 квартир столичним двірникам.”

Як «наместі» на квартиру?

За словами Олександра Попова, все нове – добре забуте старе і для вирішення проблеми «вигадувати велосипед» зовсім не потрібно. Як повідомив голова КМДА подібна практика існувала ще за часів Радянського Союзу (видача службових квартир, – прим. авт.), але в «стару-нову» програму будуть внесені певні корективи:

– У кожному районі ми обов’язково повинні мати проект щодо будівництва або реконструкції тих чи інших об’єктів, де ми будемо надавати службове житло. Ми в 2012 році в кожному районі по 15 квартир обов’язково повинні віддати працівникам житлово-експлуатаційних управлінь (ЖЕУ), а в 2013 збільшити цю кількість.

За словами глави КМДА проект поки що перебуває на стадії розробки, але як стало відомо «Киянам. Обозревателю» з джерел близьких до керівництва міста, житло пропонується видавати тільки в якості службового (відомчого) і без права приватизації або продажу. Ще одним з розглянутих варіантів може стати умова, що в певній кількості років безперервної роботи – 10-15років квартира все ж таки може перейти у власність двірника. Однак останнє все ще залишається під питанням.

Нагадаємо, що в минулому році столична мерія вже пропонувала надавати квартири в новобудовах двірникам цих будинків, а Олександр Попов навіть обіцяв виділити 4 млн. грн. додаткового фінансування на заохочення та премії для двірників. І ось тепер ситуація з чистотою, точніше з зворотним явищем, змусила владу знову замислитися над тим, як поповнити ряди працівників ЖКГ:

– Прошу Олександра Мазурчака (перший заступник голови КМДА – прим. ред.) проконтролювати підвищення оплати праці двірникам та іншим працівникам, які безпосередньо обслуговують будинки та прибудинкові території. Переконаний: тільки приділяючи достатню увагу проблемам, які хвилюють сьогодні рядових працівників комунального господарства, ми зможемо домогтися успіху в наведенні чистоти і порядку в міста, – заявив Попов.

Святошинський район – найбрудніший у столиці

Крім всього вище озвученого в планах столичної влади значиться і приведення Києва зразок чистоти в самі найкоротші терміни. Олександр Попов також зазначив, що регулярно отримує інформацію щодо того, які скарги надходять від киян до сall-центр і вже має певне уявлення про рейтингу найбільш занедбаних місць Києва.

– До сall-центру сьогодні надходить багато звернень щодо порушення благоустрою. Питання викликає реакція районного керівництва на ці скарги, – каже голова КМДА. Наприклад, Святошинський район відреагував лише на 18% звернень, Деснянський район – на 23%, Дніпровський, Голосіївський, Дарницький – на 26-27%, Подільский і Шевченківський – на 28%, Оболонь – на 29%, Солом’янський і Печерський – на 36-47%. Ці дані є свідченням ставлення керівництва районів до своєї роботи. Я хочу запевнити всіх: такого більше не буде. Або голови районних держадміністрацій почнуть відповідально ставитися до благоустрою на своїх територіях, або я буду вимушений втручатися у цей процес.

Вдаримо по чистоті ямбом і хореем

Тим часом, поки влада ще тільки збираються втручатися в процес», самі двірники вирішили боротися за чистоту підпорядкованих їм дворів вельми оригінальним способом і кажуть, що за справді дорогоцінні «квадрати» готові кістьми лягти на цій каторжній роботі.
Оголошення незвичайного виду, розміщене в одному з київських під’їздів, опублікувала у своєму блозі киянка Олена Білозерська. Двірник, статут прибирати за курцями, вирішила звернутися до мешканців будинку у віршованій формі, благаючи чоловіків не кидати недопалки з балконів.
– Якщо б ви хоч раз взялися їх з трави повыгребать, вам би ці сигарети не хотілося в руки брати”, – вигукує зневірений двірник. І дає всім курцям ЦУ: покурив – кидай недопалки в банку з-під кави, а її – в відро. Взамін на це двірник обіцяє подбати про чистоту і затишок. Вірші у трудяги вийшли дуже навіть нічого. Ось, правда, і рима, і розмір кульгають на обидві ноги. Мабуть, дуже засмутившись, жінка насилу підбирала слова.

– Це душі болючий крик. Із повагою, двірник, – так закінчується поема.

Послухають “крик душі” жителі – невідомо. Проте в поезії тепер з’явився новий жанр – «Ода «недокуркам в банку».

Свою службову однокімнатну квартиру Ірина Л. отримала, працюючи двірником кілька років. З чоловіком і двома дітьми живе в ній вже декілька місяців. Після дев’яти метрів в комуналці, з якої вона переїхала, ізольована квартира, хоч і однокімнатна, і на краю міста, без ремонту, – справжній палац, запевняє жінка. Щоденний підйом о шостій ранку, прибирання вулиць в будь-яку погоду, важка робота – все це стало для неї несуттєвим, коли в руках опинився ордер на житло.

– В наш час тільки двірники можуть отримати житло, – каже «Киянм. Оглядач» 32-річна Наталія. Жінка змушена працювати за 2-5 тис. грн. на 2-х дільницях по вул. Лятошинського (Теремки). Інших варіантів немає. Саме тому я стала працювати двірником, коли вийшла з декретної відпустки. Могла, звичайно, повернутися на завод сборщицей, але тоді навряд чи моя сім’я змогла б хоч якось поліпшити свої житлові умови. Якщо б ви тільки знали, як важко жити на восьми метрах вчотирьох. Я буду за службову квартиру працювати стільки, скільки потрібно. Буду відпрацьовувати повністю, щоб вона була не службового, а моєї власної. Чого б мені це не коштувало.