Як позначиться на українцях ліміт готівки в 50 тис. грн?

Право обмежувати розрахунки готівкою НБУ отримав ще в минулому році, проте до цих пір цим правом не скористався. Експерти стверджують, що Нацбанк побоюється негативної реакції від населення, хоча дійсно великий нал “в ходу” далеко не у всіх українців, пише UaBanker.Net.

Справді, скільки реально грошей тримає в гаманці не дуже багата, але й не зовсім вже бідний житель України? Двісті, триста чи максимум, п’ять сотень гривень на поточні витрати – зайти в магазин чи аптеку, викликати таксі, оплатити проїзд у громадському транспорті або купити журнал на найближчій розкладки преси. Більші покупки наші громадяни давно планують заздалегідь: продукти та побутову хімію в супермаркетах закуповують на місяць вперед (так дешевше), за одягом і взуттям виїжджають раз в сезон (по-іншому накладно). Найбільші покупки в повсякденному перебігу життя рядового українця – електроніка і побутова техніка – трапляються не частіше одного разу на рік. Придбання машини або квартири стає подією світового масштабу.

Це не до того, що ми з вами погано живемо. У багатьох країнах світу люди живуть набагато гірше, і головною подією за десять років для сім’ї там стає покупка нової корови. Питання в тому, чому багато українців так критично ставляться до обмеження розрахунків готівкою, хоча для них це рівнозначно тому, що ввести ліміт на володіння яхтами. Не більше однієї яхти в руки – як це так?! Я сьогодні хотів купити собі третю і до літа поставити її на балконі своєї трикімнатної хрущовки. Простіше кажучи, і 150 тис. грн (перша сума ліміту за розрахунками готівкою, яку озвучив Нацбанк), і навіть 50 тис. грн (цифра, про яку позавчора повідомила заступник голови НБУ Віра Ричаківська) – цілком комфортна і, можна сказати, навіть невідчутна, планка для більшості наших співгромадян.

В країнах Євросоюзу, куди ми так наполегливо і часом навіть несвідомо прагнемо, частка готівки в загальній грошовій масі не перевищує 5-6%. При цьому у європейців зарплати вище нашого, машини вони купують не раз в десятирічку і не змінюють старий “Ланос” на новий “Сенс”. Не беремо зараз під увагу греків та італійців з їх фінансовими проблемами, але в обох цих країнах обмеження щодо розрахунків готівкою на рівні 1,5 тис. євро чудово діяло до кризи, і продовжує працювати зараз. Така ж планка, а то і менше (0,5-1 тис. євро) встановлена в більшості західних країн, кажуть експерти. І ні в кого з жителів цих країн з цієї причини не виникає ні найменшого дискомфорту.

Між тим у нас ліміт ще взагалі не введений, але палкі обговорення з цього приводу ведуться постійно. Ще минулої осені, коли в інформаційному просторі вперше з’явилася цифра 150 тис. грн, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко розповів “Известиям в Україну” про її абсурдності. “Справа в тому, що будь-які перекази і розрахунки понад 15 тис. доларів і так перевіряють міжнародні організації по боротьбі з відмиванням “брудних” грошей. Україна як член FATF теж повинна це робити автоматично. Навіщо вводити ліміт на ту суму, яку потрібно перевіряти вже сьогодні, незалежно від того, це розрахунок готівковий або безготівковий”, – здивувався Устенко.

На думку експерта, найбільш логічним рішенням для нашої країни стала планка в 10 або максимум 15 тис. грн. Такий же ліміт підтримує президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. “Чим більше коштів знаходиться в безготівковому обороті, тим дешевше фінансовий ресурс обходиться банкам. Отже, банкіри можуть запропонувати населенню більш дешеві банківські продукти. Після введення обмеження можна очікувати зниження готівки в обігу на 10-20%. Насамперед, це призведе до зростання залишків на кореспондентських рахунках банків. Як результат, ставки за кредитами знизяться на 2-3%” , – запевняє Охріменко.

З аналітиком згодні і представники банківської сфери. За словами заступника голови правління “Ерсте Банку” Світлани Черкай, головна вигода від переходу українців на безнал для фінансистів полягає зовсім не в комісіях за “картковий” сервіс. “Банки готові будуть знижувати рівень комісій, яку вони отримують за безготівкові перекази, тому що вони будуть економити зовсім на іншому, – вважає Черкай. – Тобто, вони будуть знижувати операційні витрати, і рівень комісійних за безготівкові платежі буде однозначно нижче, ніж за готівку. І якщо говорити про сьогоднішню ситуацію, то практично в кожному банку готівкові кошти, які приймаються на рахунку, це близько 1%. Безнал з великою ймовірністю буде нижчою”.

Підвести підсумок обмеження готівкових розрахунків можна так. Банкам добре. Державі зручно (все-таки куди простіше відстежити реально великі покупки, коли вони проводиться через електронну систему безготівкових платежів). Українцям, за великим рахунком, все одно. Середньому класу – тому що планка розрахунків готівкою (навіть до 50 тис. грн) становить рівно стільки, скільки вони заробляють за рік. Заможним громадянам – тому що вони вже давно перейшли на пластик. Епоха барсеток, набитих купюрами, як ознаки статусності своїх господарів, канула в минуле. Тепер в моді віяло кредиток, за яким просунуті дівиці чітко визначають перспективи свого залицяльника. Так що проблема нагадує слона, невміло роздутого з мухи. По крайней мере, до тих пір, поки Нацбанк не вирішить опустити готівковий ліміт нижче 10 тис. грн.