Як офіційно не платити податок на нерухомість, – поради юристів

Ставки податку на нерухомість встановлюються сільськими, селищними або міськими радами у межах розмірів, зафіксованих Податковим кодексом.

Згідно із Законом «Про державний бюджет України на 2013 рік» мінімальна заробітна плата з 1 січня 2013 року становитиме 1147 грн. В якості прикладу розрахуємо суму податку, яку необхідно буде сплатити власнику квартири, житлова площа якої становить 190 кв. м.

Для початку від площі квартири необхідно відняти 120 кв. м (податкова пільга): 190 кв. м — 120 кв. м = 70 кв. м (база оподаткування для квартири з житловою площею 190 кв. м). Потім обчислюємо ставку податку на один кв. метр житлової площі, що обкладається податком: 1147 грн/100 х 1 = 11,47 грн.

Таким чином, у 2013 році власнику квартири, житлова площа якої становить 190 кв. м, необхідно буде сплатити 70 х 11,47 грн = 802,90 грн податку на нерухомість.

Позитивний момент адміністрування нового податку полягає в тому, що власникам — фізичним особам (на відміну від юридичних осіб) не доведеться самостійно обчислювати відповідну суму податку. Такий розрахунок буде здійснюватися органом ДПС за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості. Податкове повідомлення-рішення про суму податку будуть надсилатися податковими органами платникам за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року. Протягом 60-ти днів з моменту вручення податкового повідомлення-рішення повинно бути сплачено. Якщо фізособа не сплатило нараховану суму в зазначений термін, тоді нараховуються штрафні санкції: прострочення не більше 30 днів — штраф 10% від суми податку, якщо більше 30 днів — 20%.

Існує проста схема абсолютно законного ухилення від сплати цього податку. Як зазначив головний редактор видання ЮРИСТ & ЗАКОН Олександр Попов, справа в тому, що пільга, що передбачає несплату податку за 120 кв. м житлової площі квартири або 250 кв. м житлової площі будинку, поширюється на кожного з власників даної нерухомості. Тобто, наприклад, якщо чоловік і дружина спільно володіють квартирою житловою площею 240 кв. м, то кожний з них, скориставшись своїм правом на цю пільгу, зведе загальний платіж податку за цю квартиру до нуля.

Таким чином, розподіляючи нерухомість між певною кількістю власників, згідно її площі, можна, по суті, будь-яку суму податку значно скоротити або не платити взагалі.

Крім того, податок на нерухомість передбачає кілька видів пільг, зокрема:

• відміна сплати податку за один садовий або дачний будинок, незалежно від його площі, для однієї особи;
• вже згадувана скасування сплати податку за 120 кв. м. житлової площі квартири або за 250 кв. м. будинку на одного платника в одному з належних йому об’єктів нерухомості за його вибором (якщо за замовчуванням, то у те житло, де він зареєстрований);
• податок не платять за приміщення дитячих будинків сімейного типу незалежно від площі;
• податок не нараховується на один об’єкт, незалежно від площі, для сімей з трьома і більше дітьми (у тому числі — прийомними).

На думку Олександра Попова, залишаться тільки дві категорії осіб, які цей податок все ж заплатять. Перша — юрособи, у чиїй власності знаходяться службові квартири (але не гуртожитку) і заміські будинки з великою житловою площею, або в кількості більше одного об’єкта. Друга — фізособи, які є власниками значної кількості квартир під оренду.

Швидше за все, введення податку на нерухомість в такому вигляді не має сенсу доходи від нього буде мізерними, навіть в обсягах місцевих бюджетів. Однією з основних проблем введення податку на нерухомість називають якість Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстр введений нещодавно і інформації в ній недостатньо, а саме з цього реєстру Податкова повинна брати дані для рішень-повідомлень про сплату податку. Поки не ясно також, як і кого власники нерухомості повинні повідомляти про свої пільги і виборі пільгового об’єкта (якщо їх двоє і більше), особливо якщо ці об’єкти знаходяться в різних регіонах.