Відкриті питання по «Родовід банку»

Незважаючи на всі позитивні показники щодо повернення вкладів фізичних осіб, питання майбутньої долі Родовід Банку залишається в підвішеному стані.

Згідно з офіційним повідомленням Ощадбанку від 10 серпня ц. р. більша частина вкладників «Родовід банку» отримала нарешті свої довгоочікувані заощадження. Сума вже виплачених «Ощадним» вкладів «Родоводу» склала понад 3,6 млрд. грн. (із загального обсягу 3,96 млрд. грн.).

Проблема більшості вкладників установи начебто вирішена, а питання про подальшу долю самого банку залишається відкритим. Як і цілий перелік виникають у зв’язку з цим супутніх питань.

Перше питання: як здійснити виплати всім вкладникам «Родовід банку»? Поширена думка про те, що питання закрите і всі вкладники банку отримають свої кровні заощадження через Ощадбанк, не зовсім відповідає дійсності. При передачі депозитів не врахували один важливий нюанс – перевести в Ощадбанк можна тільки тих, у кого немає судового позову до «Родоводу» або рішення суду про примусове стягнення з банку своїх депозитів. «Родовід» всі ці рішення просто не виконував. Таким чином, найбільш активні і грамотні вкладники, які намагалися відстояти свої права в юридичній площині, а їх близько 7 тисяч, залишилися в цьому банку. І їм тепер доводиться зовсім зле. За інформацією Ларцева, голови Асоціації захисту прав громадян України, співголови Громадської ради при Ощадбанку, підлеглі Райтбурга продовжують знущання над рештою вкладниками. І значить, президентське вимога про видачу депозитів всім вкладникам виконано все-таки не до кінця.

Для того щоб отримати нарешті свої гроші в Ощадбанку, ці вкладники змушені йти на «мирову» з «Родоводом» і відкликають свої позови з судів. Такий благородний крок не залишається безкарним з боку банку. І людям, які сподіваються на повернення своїх грошей таким чином, у «Родоводі» взагалі нічого не видають. Їх не передають документи в Ощадбанк, і з ними елементарно перестають спілкуватися. І тепер, за законом, вони можуть отримати свої гроші з банку-банкрута тільки після початку процедури його ліквідації.

Чи відбудеться вона і коли – велике питання. За словами глави НБУ Арбузова, питання концепції розвитку та стратегії діяльності цієї установи, як і прийняття остаточного рішення про його подальшу долю (благо, установа позбавлено права брати нові депозити і видавати кредити) знаходяться в компетенції уряду. А точніше, Мінфіну, уповноваженого від імені фактичного власника – держави – керувати «Родовід банком». Тим часом і глава Кабміну Азаров, і голова Мінфіну Ф. Ярошенко поки зберігають із цього приводу таємниче мовчання.

Друге питання: як тепер бути з вимогами МВФ, місія якого має прибути до Києва в кінці серпня і який вже другий рік наполегливо твердить про необхідність вирішити проблеми «Родовід банку» з мінімальними витратами для бюджету, наполягаючи на його ліквідації? А ми так само завзято намагаємося зберегти банк-банкрут, який став відомим далеко за межами України. Довго умовляли, щоб на базі цього закладу був створений «банк поганих кредитів». Тепер, після прийняття в першому читанні законопроекту регіоналів про санаційний банк, ймовірність такого результату наблизилася до нуля. Але і нормальний банк з цього банкрута вже не вийде. Так чим же буде «Родовід банк»? Вічною проблемою для українського бюджету або вічним питанням для МВФ?

Третє питання: скільки ще коштів планується виділити з бюджету на покриття постійно накопичуються збитків «Родовід банку»? Навіть дуже короткий і поверхневе порівняння деяких результатів роботи рекапіталізованих банків у поточному році буде дуже показовим. Отже, в першому кварталі 2011 року в банку «Київ» сформувалася прибуток у розмірі 3,7 млн. грн. Укргазбанк отримав 2,5 млн. грн. прибутку, а у «Родовід банку» за той же період утворився найбільший у банківській системі збиток – 393 млн. грн.

У другому кварталі ц. р. банк «Київ» збільшив свою декларовану прибуток до 7,3 млн. грн., Укргазбанк – до 24,9 млн. грн. Збитки «Родоводу» у другій чверті року досягли 508 млн. грн. Тобто, знявши з себе зобов’язання по нарахуванню відсотків на майже 4 млрд. грн. депозитів, установа стала ще більш збитковим, і його сукупний «мінус» за перше півріччя цього року вже перевищив 900 млн. грн. Це безперечний лідер по збитків серед банків України. А за рахунок чого збираються покривати ці збитки? Знову за рахунок бюджету країни?

Четверте питання: яке місце займе «Родовід банк» у переліку резонансних справ в Україні? Адже мова йде про виконання прямої вказівки президента Віктора Януковича, в червні цього року на засіданні Національного антикорупційного комітету наполягав на необхідності складання переліку резонансних справ – там, де фігурують великі суми, які вкрадені у країни. «Родовід банк» явно повинен був би фігурувати в цьому переліку: за два роки в ньому майже безслідно розчинилися мільярди гривень.

П’яте питання: як бути з депозитами юридичних осіб в «Родоводі»? Адже вони не такі щасливі, як фізособи, їх Ощадбанк не перевели. І хоча сума депозитів скоротилася з 335 млн. грн. на 1 жовтня 2010 року до 265 млн. грн. станом на 1 квітня 2011-го, залишилося їх все ж таки чимало. І надії на отримання своїх депозитних коштів без ліквідації «Родовід банку» у цих юридичних осіб теж практично ніякої.

Шосте питання: як бути з тим майном, яке перейшло у власність «Родовід банку» як заставодержателя? Близько року на балансі банку знаходиться майно на 4,3 млрд. грн. Сума практично не змінюється, а значить, результативну роботу з реалізації цього майна «Родовід» фактично не веде.

Сьоме питання: як бути з дотриманням банківського законодавства у випадку з «Родовід банком»? На сайті установи розміщено аудиторський звіт фірми «Консультант» за результатами перевірки банку за 2010 рік. Згідно з цим документом, банк постійно порушує нормативи НБУ. Керівництво Головкру теж публічно заявляло про виявлені багатомільярдних порушення у цій структурі, а СБУ відкрила кримінальні справи. І нічого, ніякої реакції Мінфіну на цей звіт. А адже саме Мінфіну як уповноваженому державою керуючому і призначається цей звіт у першу чергу.

Восьмий питання: хто і на якій підставі дозволив банку-банкруту, фактично припинив у першому кварталі 2011 року видачу депозитів своїм вкладникам, наростити в цьому ж кварталі на 25 млн. грн. кредитний портфель юридичних осіб? І це притому, що в банку за 2010 рік погіршилася структура кредитного портфеля навіть порівняно з кризовим 2009-м Кредитів прийнятної якості («стандартних» по банківській класифікації) у банку залишилося всього 1,7% замість 17% в 2009-му. А частка безнадійних кредитів зросла з 26,8 до 52,1%.

Дев’ятий питання: що все-таки заважає прийняти рішення про ліквідацію багатостраждального установи? Адже її процедура в законодавстві прописана до останньої коми, і побоювання окремих експертів типу «ліквідувати цей банк не можна, бо буде „поховано“ всі проблеми, а люди, які вкрали з нього гроші, залишаться безкарними», грішать правовою безграмотністю. Все йде якраз з точністю до навпаки: при ліквідації відповідатимуть всі, що брали участь у пограбуванні банку. І новий ліквідатор абсолютно спокійно, в повній відповідності з законом передасть усі сумнівні матеріали в правоохоронні органи. Благо, закон зобов’язує його зробити це. До речі, не виключено, що ще не заховані «кінці у воду» і є головною причиною, що заважає розпочати процедуру ліквідації проблемної фінустанови. Або цьому заважають інтереси дуже впливової особи на прізвище Іванющенко, з ім’ям якого ЗМІ неодноразово пов’язували «Родовід»?

Всі перераховані вище питання поки залишаються без відповідей. Тим часом зростають не тільки збитки установи, але і шкоди іміджу держави, який наноситься існуванням такого банку. Хотілося б, щоб у Мінфіну з «Родовід банком» не вийшло так, як у першому варіанті фільму Гайдая «Іван Васильович змінює професію». Там на запитання «За чий рахунок бенкет» шахрай Милославський відповідав: «Народ за все заплатить!» Згодом цю фразу у фільмі замінили, а даремно – вона б точно стала номінальною!