Законопроект, окрім іншого, містить важливу для бізнесу норму, що стосується строків розрахунку за товар.
Про це зазначив заступник директора департаменту розвитку торгівлі Мінекономрозвитку Сергій Литвиненко.
«Якщо раніше у нас було три норми – 10, 30, 45 днів для розрахунку за продукцію, то зараз пропонується 10 днів для товарів, які швидко псуються, за всі інші, крім підакцизних – не пізніше, ніж за 60 днів. При цьому виключено норму, яка передбачала, що за реалізацію соціально значущих товарів постачальники товарів повинні платити бонуси торговельної мережі», – зазначив Сергій Литвиненко.
Крім того, за пропозицією бізнесу, в документ включена норма, яка передбачає, що суб’єкт господарської діяльності, який має більше 20 так званих Мафів, або який більше 70% своїх торгових площ здає в оренду, не може працювати на єдиному податку.
При цьому Сергій Литвиненко зазначив, що прийняття законопроекту вигідно як бізнесу, який отримає прозорі і зрозумілі правила гри, так і державі, яка отримає додаткові надходження у вигляді податків. Але головне, що прийняття документу підвищить якість обслуговування споживачів.
«Якщо взяти статистичні дані і подивитися, скільки населення витрачає на купівлю товарів і який товарообіг, то можна сказати, що населення десь на 300-350 млрд грн витрачає більше грошей, ніж офіційний товарообіг. Тобто, якщо взяти ті норми, які ми передбачили для того, щоб повернути ці гроші, і якщо завдяки їм цей товарообіг запрацює хоча б на 20%, то вже до 100 млрд грн в рік ми будемо мати збільшення офіційного товарообігу. Це, відповідно, збільшення податкових надходжень, ну а для населення це поліпшення обслуговування», — підкреслив експерт Мінекономрозвитку.
