Банківська система країни, схоже, переступила межу, що відокремлює життя від виживання. Раніше придбані облігації внутрішньої державної позики продаються величезними темпами, Національний банк все частіше збільшує обсяги рефінансування, а борги все рідше сплачуються.
Саме про це пише у своєму спеціальному проекті під назвою «Світ у 2013» Богдан Криницький. Як і під час попередньої хвилі кризи, в цей раз кредитні ставки знову набули надзвичайно високий рівень. Це означає, що вже зроблених рятувальних заходів недостатньо для того, щоб подолати дефіцит грошей у системі.
Не полегшує ситуації навіть той факт, що вперше після кризи цього року банки отримали прибуток, який становив 3,8 мільярда гривень. Якщо у 2013 році уряд і регулятор не захочуть змінити свою грошово-кредитну політику, то в країні настане справжній фінансовий голод. Не варто забувати і про те, що обсяг зовнішніх позик досить великі, а рефінансування Національного банку України зможе допомогти далеко не всім банківським організаціям, головним чином, з причини того, що НБУ просто не вистачить на всіх грошей.
В умовах кризи ліквідності ми зможемо бачити все ще занадто високі процентні ставки за кредитами. Це говорить нам про те, що навіть ті деякі, хто раніше був зацікавлений у отриманні кредиту, тепер навряд чи погляне на неї з цікавістю. Виходить, що кредитний портфель впаде до мінімуму. «Цей процес може в значній мірі погіршити спад економіки!» — кажуть експерти, розуміючи, що за цим послідує підвищення рівня офіційного і реального безробіття, ще сильніше погіршиться прихід депозитних коштів, а кількість неповернених кредитів зросте.
Банки ще далеко не повністю позбулися майна, конфіскованого у неплатників кредитів за кризовий період 2008-2009 років, тепер же їм загрожує нова хвиля такого, що ніяк не допоможе банкам ефективно працювати. Чи варто чекати зменшення кількості українських банків? Так, і воно вже почалося.
