Українцям можуть підвищити нормативну оцінку ділянок


Місцеві органи влади пропонують проводити щорічну індексацію нормативної грошової оцінки землі на фактичний рівень інфляції. З-за діючого механізму місцевих бюджетів недорахувалися 20% надходжень від земельного податку, оскільки низька інфляція в останні роки не дозволяла підвищувати оцінку землі.
Експерти радять впроваджувати такі норми обережно, щоб збільшення податкового навантаження, яке ляже на споживача, також не призвело до скорочення виробництва.
Асоціація міст України (АМУ) звернулася до першого віце-прем’єру Сергію Арбузову з проханням удосконалити механізм індексації нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, земель населених пунктів та інших несільськогосподарських земель. Відповідно до Податкового кодексу, зараз індексація нормативної оцінки відбувається тільки в разі перевищення річної інфляцією рівня 10%, і лише на рівень такого перевищення. За останні кілька років, пояснюють у асоціації, інфляція не перевищувала 10%, тому переоцінка плати за землю не проводилася. Останній раз перегляд був ще в 2009 році, коли індекс споживчих цін склав 12,3%. З урахуванням понижуючого коефіцієнта нормативна оцінка земель була підвищена лише на 2,3%.

З тих пір вартість землі не змінювалася, хоча з 2010 по 2012 рік споживча інфляція склала 27,9%. За оцінкою аналітика АМУ Ярослава Рабошука, місцеві бюджети щорічно втрачають до 20% потенційних доходів, оскільки від нормативної вартості землі залежать і орендна плата, і сума сплаченого земельного податку. Тільки в минулому році втрати склали приблизно 3 млрд грн. Тому експерти АМУ пропонують для нормативної оцінки землі застосовувати фактичний рівень інфляції і вже розробили відповідний законопроект.

Керівник експертно-аналітичної групи з проблем ринку землі Ради підприємців при Кабміні Віктор Кобилянський впевнений, що законопроект має суто фіскальну спрямованість. При цьому автори поправок, на його думку, не врахували регулярного збільшення плати за землю за рахунок зміни нормативної грошової оцінки земель населених пунктів — в деяких містах в рази — а також того, що нормативна оцінка сільгоспземель в 2012 році зросла в 1,76 рази.

Один із співробітників Держагентства земельних ресурсів розповів, що в цьому році, наприклад, Київ хоче підвищити нормативну оцінку більш ніж удвічі. Переоцінена земля майже у всіх великих містах, найвища вартість — у Львові. “Зараз коефіцієнт стримує всіх у рамках, а коли його приберуть, то буде надто великий податковий тиск на платників”,— пояснює чиновник. На його думку, якщо Мінфін ще може підтримати ініціативу для наповнення бюджетів (у січні міністерство пропонувало збільшити ставку податку на землю втричі), то Міністерство доходів і зборів може бути проти, побоюючись збільшення нинішньої податкової заборгованості.

Перший заступник голови Всеукраїнського союзу сільгоспвиробників Василь Ярошовець не сумнівається, що збільшення навантаження для виробників ляже на споживача. “Від нестабільного податкового законодавства страждає не тільки аграрій. Ми зверталися з цією проблемою до президента і прем’єр-міністра, але це нічого не дає”,— каже пан Ярошовець. “Підвищена плата увійде в собівартість продукції, робіт, послуг, що в свою чергу призведе до зростання інфляції, яка знову збільшить плату за землю, і так до нескінченності”,— додає Віктор Кобилянський. Голова Земельної спілки України Андрій Кошиль не виключає, що мета — наповнення бюджетів — може бути не досягнута. “Ми неодноразово обговорювали тему підвищення плати за землю, і на підприємствах кажуть, що вони вже практично на межі зупинки. Тому такий крок може призвести або до того, що буде згорнуто виробництво, або до відмови від оренди, або до відходу в тінь. Бізнесу легше заплатити перевіряючому, ніж платити такі податки, адже плата не враховує фінансовий стан виробника”,— говорить він. Зміни мало торкнуться сільгоспвиробників, так як до 95% компаній перебувають на фіксованому податку.