Українцям доведеться змиритися з дорогими кредитами

Зараз часто можна почути, що отримати кредит у банку — велика проблема, мовляв, дорого і не завжди дають. Але при цьому не уточнюється, що мається на увазі під «не дають».

За даними Національного банку України, тільки за січень 2011 року було видано кредитів на суму майже 94 млрд. грн. І це в січні — найбагатшому на свята місяці. У грудні 2011 року надані позики склали 137 млрд грн. Протягом усього минулого року щомісяця банки видавали кредити на 110 млрд грн. Обсяг немаленький, навіть з урахуванням зростання курсу долара після кризи.

Але коли йдеться про кредит, то варто врахувати, що більше половини нових позик – пролонгація старих. Таке становище характерне для української банківської системи як до кризи, так і після нього. Банку вигідніше пролонгувати старий кредит «перевіреного» клієнтові, ніж надати позику новому обличчю, тобто ризикнути. Крім того, бізнесу намагаються видавати кредити спочатку з правом пролонгації, щоб по мірі його обслуговування змінювати умови договору з урахуванням змін економічної ситуації в Україні.

Ще одна тенденція — основна маса кредитів надається юридичним особам. Так, у січні 2011 року юридичні особи отримали позики на 87 млрд грн, а фізичні особи — тільки на 7 млрд грн. В цілому за минулий рік частка кредитів юридичним особам склала 90% всієї суми виданих позик.

Можливо, такий перекіс у структурі видачі кредитів і формує думку, що банки не хочуть давати в борг. Але проблема не стільки у фінустановах, скільки в потенційних позичальників. Банки при видачі кредиту фізичним особам розраховують на хороший заставу, їх може зацікавити тільки платоспроможний клієнт. А з цим великі проблеми. Фізичні особи можуть закласти, як правило, б/у автомобіль або ділянку в глухій провінції. Зрозуміло, що банк такого роду пропозиції не влаштовують – ліквідність низька. Навіть нерухомість не рятує ситуацію. З клієнтської платоспроможністю теж проблеми.

Дуже мало українців можуть похвалитися високою офіційною заробітною платою. У зв’язку з цим банки сконцентрували увагу на кредитування без застави. Який сенс його вимагати, якщо він відсутній у більшості населення. Так, за підсумками січня 2011 року із загальної кількості виданих кредитів 83% споживчі і без застави, за минулий рік — 85%.

За споживчими кредитами, як і раніше, ставки залишаються високими. У січні вони В гривні становили 27,8%, на початку 2011 року — 25,2%. Видаючи кредити без застави, банки за рахунок високих ставок намагаються застрахувати свої ризики. Як результат — кількість бажаючих брати дорогі позики обмежена.

Ось в цьому і полягає головна проблема кредитування населення. Саме в таких умовах і працює вітчизняний ринок позик. Якщо юридичні особи можуть розраховувати на «дешевий» кредит, то фізичні — поки тільки на дорогий. Хоча є надія, що «підготовка» до виборів у Верховну Раду стимулюватиме приплив «свіжої» гривні в економіку, тоді банки зможуть піти на поступки, оскільки надлишок гривні, насамперед, здешевить вартість грошей. А якщо припливу гривні не буде або вона більшою мірою піде на скупку валюти, то українцям доведеться звикати до дорогих кредитів. Хоча в пам’яті кредитний бум 2005-2008 років, але, на жаль, нічого вічного не буває.