У паспорті будинків з’явиться обов’язкова графа, якої не було до тепер, – енергоефективність.
Це дані про те, скільки споруда втрачає тепла. Замовити таке обстеження можна буде у профільних компаній. Фахівці роблять вимірювання втрат, і розроблять рекомендації, зокрема, як утеплити споруду – як з середини, так і її фасадів. Утім, коли саме зобов’яжуть робити цей енергоаудит – не знають навіть у профільному міністерстві.
Віра Радченко, заступник директора департаменту Мінрегіонрозвитку:
” У найближчий час буде схвалено цей закон у другому читанні. І на виконання цього закону ми вже будемо розробляти підзаконні документи, це постанови кабміну, які будуть визначати статус енергетичних аудиторів, реєстр цих аудиторів, реєстр паспортів енергетичної ефективності”.
Натомість експерти кажуть: подібні паспорти – лише зайвий клопіт. Бо коштуватиме енергоаудит від 8-ми до 10-ти тисяч гривень. І ці гроші мають із власних кишень викласти мешканці будинку, або члени ОСББ. Тим паче, що головні втрати тепла відбуваються не у споруді, а в тепломережах.
Експерти кажуть, що вигідніше зараз без усякого паспорта відкладати гроші одразу на обшивку стін будинку спеціальними ізолюючими матеріалами. Бо утеплення п’яти поверхівки коштує не дешево: у межах мільйона гривень.
Олександр Сергієнко, директор інститут міста:
“У тій же Празі, поїдьте – там жодної не залишилося п’яти поверхівки – чеської хрущовки, яка б не була утеплена. На кожному радіаторі стоїть лічильник тепла. Стоїть регулятор. Людина пішла на роботу – закрила. Прийшла – відкрила. Там тепло дійсно зберігається”.
Втім, чиновники незворушні. Енергоаудит таки доведеться зробити. Мовляв, цього вимагає спеціальна директива Євросоюзу. До того ж, провести відповідні дослідження потрібно буде і для об’єктів державної та комунальної форм власності. А на відповідні потреби кошти виділятимуть із місцевих бюджетів.
