У Києві таки почнуть зносити хрущовки

Влада взялася за старі будинки. Зараз, за даними Мінрегіону, в застарілому будинку живе кожен четвертий українець: близько 72 млн кв. м житла в країні потребують як мінімум в ремонті. Багато з них стоять у ласих для інвесторів місцях: в центрах міст або у районах із зручною транспортною розв’язкою, але з відсутністю вільного місця під забудову. Днями група депутатів подала про проект комплексної реконструкції цілих мікрорайонів.

«Документ вносить зміни в закон, прийнятий ще в 2007 році. Цей закон не працює: в ньому не прописаний механізм ремонту та знесення», — розповів нам один з авторів, регіонал Юрій Гержов. Головне нововведення проекту — можливість виселяти мешканців з будинку, якщо на переїзд згодні понад 60% мешканців (в законі 2007-го року цього пункту немає, а значить добро слід отримувати у всіх власників житла).

БУНТИ. Приголосних на ремонт або знесення будинку мешканців, за законом, діє з 2007 року, переселяють у рівноцінні квартири в тому ж мікрорайоні або компенсують вартість житла. Але ці норми не виконували.

«Наш будинок на Лук’янівці, тобто майже в центрі Києва, збиралися ремонтувати, а нам запропонували переселитися на околицю — аж на Троєщину! Тільки коли мешканці влаштували бунт, нас залишили в спокої. Але донині до ремонту ніхто не приступив», — розповіла «Сьогодні» киянка Інна Ульянова.

На думку адвокатів, у проекті потрібно визначити механізм компенсації грошей у разі знесення. За словами віце-президента однієї зі столичних будівельних компаній, ремонтувати старі будинки невигідно. «Проект буде рентабельним, якщо на їх місці будувати багатоповерхівки», — сказав Олександр Мороз.

Інші з ним погоджуються. «Нам потрібно відбити вкладені гроші. Якщо знести 5-поверхову хрущовку і на її місці побудувати, приміром, 16-поверхівку, частина відселених заселиться назад, а решта квартири ми зможемо продати і заробити», — вважає економіст однієї з київських будівельних компаній Артем Скоропадський.

«Було б правильно купувати рівноцінні квартири, а не обіцяти людям, що через багато років, коли будинок перероблять, вони в нього повернуться. Цього ніхто не повірить і знову будуть народні бунти! — Сказала нам киянка Ольга Михайлова. — Але найжахливіше, що зможуть виселяти навіть тих, хто не згоден».

Як вважає адвокат Василь Мірошниченко, не погоджуючись на переїзд людям залишиться тільки звертатися в суди. Вони зможуть, наприклад, вимагати, щоб забудовник довів достовірність зібраних підписів. Але навряд чи мешканцеві вдасться залишитися жити в старому будинку. Швидше за все, суд лише допоможе отримати компенсацію побільше.

Експерти наводять у приклад Росію. «Там у схожому законі є чіткі гарантії: який держорган відповідає і яке покарання передбачено за порушення прав мешканців. А в наших законах цього немає», — каже директор «Інституту міста» Олександр Сергієнко.

ГРОШІ. За словами регіоналів, шанси на прийняття проекту великі. «Але тільки в першому читанні. До другого потрібно внести правки. Спочатку потрібно вирішити, куди переселяти людей. Адже поки таких отселенческих будинків немає», — сказав регіонал Михайло Чечетов. Часто люди не хочуть переселятися в тимчасове житло, боячись залишитися там назавжди.

Забудовники кажуть: закон про знесення старих будинків не працював у тому числі з-за вимоги 100% згоди жителів. «Виграєш тендер, знайдеш гроші, і тут обов’язково виникне якась одна бабуся, яка буде проти переїзду. І всі мешканці, навіть ті, хто хотів би заселитися в інший будинок, не можуть цього зробити. Тому всі ці програми і згорнулися. Закон дозволить розморозити такі проекти. Але є ще одне «але». Поки банки не оживуть і не почнуть кредитування іпотеки з мінімальним внеском в 10% під не дуже великі відсотки, забудовники не будуть поспішати зносити хрущовки, так як відбити свої витрати, продаючи нові квартири, зараз дуже складно», — розповів нам один з власників великої будівельної компанії.