Ситуація на ринку міжбанківського кредитування

В останній тиждень жовтня ситуація на міжбанківському ринку кредитування загострилася — процентні ставки за гривневими позиками перевалили за 20% річних.

Приміром, 26 жовтня середньозважена вартість міжбанківських кредитів склала 23,6%, тоді як ставки за кредитами overnight досягли 22,2% річних. При цьому для деяких банків вартість ресурсу перевищувала 30% річних.
Настільки дорогими міжбанківські гроші не були з весни кризового 2009 р. Причина — перманентний дефіцит гривні в банківському секторі. Так, у жовтні залишки коштів банків на коррахунках в НБУ коливалися в діапазоні 11,8-17,5 млрд грн.

Нові горизонти

Підвищення вартості міжбанківських ресурсів — це непогана можливість для банків, які мають ліквідністю в гривнях, отримати додатковий заробіток.

“Коли ставки досягають 35% річних, міжбанківське кредитування можна розглядати в якості привабливого сегменту бізнесу. В кредитуванні фізичних і юридичних осіб таких ставок немає”, — зазначає Ростислав Когон, заступник голови правління Експобанку (Київ р.; з 1991 р.; 500 чол.).

За дев’ять місяців поточного року на кредитуванні один одного вітчизняні фінустанови заробили майже 2 млрд грн. Для порівняння: за той же період від кредитування юридичних осіб банки отримали майже 54 млрд грн., кредити фізособам принесли 20,5 млрд грн. доходу.
В той же час обсяги надходжень від кредитного міжбанку можна порівняти з доходом банків, скажімо, від операцій з іноземною валютою. Цікаво, що найбільше в поточному році на міжбанківському кредитуванні заробив ПУМБ — майже 126 млн. грн., хоча і має не самим великим портфелем міжбанківських позичок.

Збільшувати дохід від міжбанківського кредитування банкірам заважає ряд факторів. Справа в тому, що в період надлишкової ліквідності банківського сектора в 2010 р. банки вважали за краще інвестувати вільні кошти в держпапери — ОВДП і депозитні сертифікати НБУ.

Рейтинг банков по величине процентного дохода от межбанковского кредитования

При цьому варіант міжбанківського кредитування майже не розглядалося. Це не дивно, якщо врахувати, що ставки за міжбанківськими позиками рік тому не перевищували 5%, тоді як прибутковість ОВДП сягала 15% річних. Отже, для нарощування портфеля міжбанківських кредитів банкам необхідно для початку продати хоча б частину портфеля держпаперів. А от з цим у них якраз є серйозні проблеми.
“Коли на ринку криза ліквідності — багато хочуть продати держпапери, а покупців мало, відповідно, ціни знижуються, — пояснює Володимир Кравченко, директор казначейства “Райффайзен Банку Аваль” (Київ р.; з 1992 р.; 15 тис. чол.). — Зараз продати ОВДП можна тільки з великими втратами”.

Можливо, саме тому з початку року портфель міжбанківських кредитів збільшився всього на 10,5% і станом на 1 жовтня склав 54,8 млрд грн., або 5,3% чистих активів вітчизняної банківської системи на ту ж дату. В абсолютному вираженні найбільший обсяг міжбанківських кредитів видав ПриватБанк — 6,8 млрд грн. (4,8% чистих активів).

Цікаво, що в “десятці” найбільш активних міжбанківських кредиторів є і невеликі банки. Так, “БТА Банк” розмістив в інших фінустановах майже третину своїх чистих активів, Банк 3/4 — майже 47% і Конверсбанк — більше 57%. Більше 61% чистих активів представлено у вигляді портфеля міжбанківських кредитів в Авант-Банку.

У той же час багато великі банки майже не кредитують на міжбанку. Наприклад, частка міжбанківського кредитування в чистих активах “Райффайзен Банку Аваль” становить всього 0,7%, Укрсоцбанку — 1,1%, Укрсиббанку — 2%, “ОТП Банку” і банку “Фінанси і Кредит” — по 0,5%. Банкіри відзначають, що, на відміну від інвестицій в ОВДП, ринок міжбанківського кредитування не можна розглядати в якості постійного гарантованого джерела доходів.

“Якщо продати довгострокові папери, може бути, вдасться тиждень-два непогано заробляти на міжбанку. Але що робити, якщо ситуація з ліквідністю заспокоїться і ставки впадуть?” — міркує пан Кравченко. Подібної думки дотримується і р-н Когон: “Навряд чи така вартість міжбанківських ресурсів протримається довго, адже в такому випадку повністю згорнеться кредитування економіки”.
Топ-менеджери банків також підкреслюють, що такі високі ставки міжбанківських позик зумовлені підвищеними ризиками їх неповернення, тоді як за держпаперами ризики прийнято вважати мінімальними. За словами учасників ринку міжбанківського кредитування, його гравці не дуже довіряють один одному.

“Ринок поділений на групи по довірі. Перша десятка банків з національним капіталом утворила свій неформальний пул — вони кредитують один одного. Між собою банки працюють 3-ї групи (за класифікацією НБУ. — Авт.). Угоди між групами — досить рідкісне явище”, — розповідає пан Когон.

Остання інстанція

В умовах кризи довіри між банками і дорожнечу ресурсів учасники банківського ринку все частіше звертаються за підтримкою до кредитора останньої інстанції.

Банки, располагающие наибольшим портфелем межбанковских кредитов

Приміром, у жовтні Нацбанк рефінансував банківську систему на 460 млн грн. Мова йде про кредити overnight та позики для підтримки ліквідності на строк не більше 13 днів. Варто зауважити, що позичати ресурси у НБУ вдвічі вигідніше, ніж на відкритому ринку.

Так, кредити overnight від регулятора стоять 9,25% під заставу ОВДП або 11,25% — без застави, а двотижневі кредити — 11,6-14% річних. За словами банкірів, фінустанови звертаються за рефінансуванням НБУ з двох причин: не можуть взяти позику на ринку через відсутність довіри з боку кредиторів та (або) хочуть позичити гроші по більш привабливих ставках.

Останнім часом регулятор час від часу проводить операції прямого РЕПО з ОВДП, тобто купує держпапери у банків на умовах їх обов’язкового зворотного викупу після закінчення певного періоду часу. У вересні цим інструментом поповнення ліквідності скористалися три банки, які отримали в цілому 1,2 млрд грн.

Потенціал цього джерела ліквідності величезний, якщо врахувати, що на початок жовтня портфель цінних паперів, під які НБУ готовий рефінансувати банки (в основному ОВДП), на балансах банків становив майже 60 млрд грн.

При цьому основними власниками таких паперів були держбанки — Ощадбанк (9,8 млрд грн.) і Укрексімбанк (9,4 млрд грн.), а також банк з державною участю Укргазбанк (3,1 млрд грн.).

Крім того, великими власниками держпаперів є банки із західним капіталом “Райффайзен Банк Аваль” (9 млрд грн.), УкрСиббанк (3,5 млрд грн.), “ОТП Банк” і “Ерсте Банк” (за 2,6 млрд грн.). Банкіри вважають, що в нинішніх умовах ОВДП можуть вважатися ліквідним активом лише з натяжкою.
“Якщо у банків немає 100%-ної гарантії, що вони можуть у будь-який момент отримати рефінансування під заставу держпаперів, ліквідність таких активів викликає питання”, — говорить банкір, що побажав залишитися неназваним.