Скандальні забудови на столичній землі

Що відбувається на скандальних будмайданчиках столиці?

За останній рік у Києві вибухнув ряд гучних скандалів, пов’язаних із забудовою літописних київських гір, вирубкою заповідних лісів і знищенням буферних зон. Котеджі на Юрковиці, готель на Замковій горі, житловий комплекс на горі Звіринець… У всіх цих випадках під питанням не тільки моральне право забудовника будувати в історичних, природоохоронних зонах, але й законність такого будівництва.

Забудовникам літописних гір суди – не указ

На горі Звіринець біля вулиці Кіквідзе забудовник взявся за будівництво житлового комплексу на 3 тисячі квартир. Пальовий фундамент будується на горі з суглины і піску, всупереч діючому мораторію на вирубку зелених насаджень було знищено понад 700 дерев цінних порід. Самовільно компанія-забудовник також почала будівництво дороги на 11 м у проміжку між будівлями – чим викликала інтерес прокуратури, адже, на відміну від ділянки під майбутній будинок, на цю землю документів у забудовника не було. Місцеві жителі змушені були влаштувати цілодобове чергування. Адже забудовник зазіхнув не тільки на їх зручність, але і на безпеку. “Тимчасова комісія Київради зафіксувала відколи на схилі. Крім того, пішли тріщини в будинку по Кіквідзе, 15-б,– спочатку це була одна тріщина, потім, коли приїхала комісія, їх було вже 5. Але будинок досі будується. З вересня ми змушені чергувати постійно, щоб не дати зруйнувати наші будинки”, – розповів “Обозревателю” місцевий житель Євген Лебідь.

Самозахоплення землі під будівництво дороги виліз забудовнику боком: у результаті судових розглядів було визнано незаконним і відведення землі під будівництво будинку. На початку листопада Господарський суд Києва визнав недійсними два договори оренди на більш ніж 2 га землі, відповідно до яких було розпочато незаконне будівництво на Кіквідзе, 23. Ці договори були укладені в 2007 році між Київрадою, ТОВ “Інноваційна будівельна компанія” та ТОВ “Український фонд розвитку регіонів”. Суд не тільки повністю задовольнив вимоги прокуратури міста і повернув землю киянам, але і заборонив на цих дільницях проведення будь-яких будівельних робіт. Прокуратура Києва визнала, що при передачі землі під забудову органи влади порушили ряд вимог законодавства. “Київрада, приймаючи рішення, знехтував інтересами громадськості, а контролюючі органи, маючи на те всі повноваження, не попередили можливі негативні наслідки злочинної діяльності забудовника. Як результат, незаконне будівництво створило загрозу для життя людей”, – зазначив прокурор Києва Анатолій Мельник.

В ході слідства було встановлено, що проекти відведення земельних ділянок забудовник не погоджував з органами архітектури, культурної спадщини та містобудування, а також з природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами. Київрада не розробив і не затвердив містобудівне обґрунтування, а проект землеустрою не містить матеріалів дослідження земельної ділянки ГУ охорони культурної спадщини.

Здавалося б, позиція прокуратури, підкріплена рішенням суду, повинна була б приструнити забудовника. Але не тут то було. “Прокуратура виграла Господарський суд. Забудовника позбавили землі. Але їх це не зупинило – будівництво досі не припинено”, – підкреслює киянин Євген Лебідь.

Будівництво на проспекті Правди: усіма правдами і неправдами

Інший показовий приклад, коли ні рішення судів, ні протести прокуратури не впливають на знахабнілих забудовників – будівництво на проспекті Правди, 80-82. Боротьба місцевих жителів з цим будівництвом триває з 2004 року. В ході протистояння, стверджують кияни, доводилося стикатися з відвертою бездіяльністю міліції, і з найнятими забудовником молодиками спортивної статури.

Тим часом, всупереч декількома рішеннями судів різних інстанцій будівництво тривало. Навіть, незважаючи на те, що Вищий адміністративний суд встановив, що у забудовника – компанії “Алекс-буд”, немає документів, і вони не мають права вести будівництво. А в 2010 році місцеві жителі виграли суд проти Київради, який у 2003 році незаконно виділила землю під будівництво.

Але ці судові рішення виявилися для забудовника порожнім звуком – будівництво було відновлено. Коли забудовник 11 вересня 2012 року спробував встановити навколо будмайданчика бетонний паркан, кияни знесли його і навіть перекрили автомобільний рух по проспекту більш ніж на годину. Резонанс, який отримала ця будівництво, змусив активніше працювати міську прокуратуру прокурор Києва наприкінці вересня ініціював перевірку щодо резонансного будівництва. Крапка в цій історії досі не поставлено.

Будівництво “на зло” ЮНЕСКО

Принесе свої плоди втручання суду ще тільки належить дізнатися захисникам буферної зони Софії Київської. 7 листопада громадські захисники виграли черговий суд проти забудовника земельних ділянок по вул. Гончара, 17-23 і 21, які знаходяться в охоронній зоні заповідника.

Внаслідок цього і ряду інших забудов у буферній зоні над Національними заповідниками Софія Київська та Києво-Печерська лавра нависла загроза внесення в чорний список ЮНЕСКО. “7 листопада Апеляційний господарський суд Києва підтвердив рішення Господарського суду, який своїм рішенням у квітні 2012 року повністю задовольнив позов заступника прокурора міста до Київради і забудовнику, ТОВ “Інвестиційна будівельна група”, в інтересах держави в особі державного агентства земельних ресурсів КМДА”, – розповідає “Обозревателю” громадський правозахисник Марина Соловйова.

За її словами, суд визнав протиправними та скасував пункт 65 рішення від 15 липня 2004 року та рішення від 22 листопада 2007 року щодо відведення цих ділянок. “Також було визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, державний акт на право власності на землю та визнано відсутність права власності та користування на земельну ділянку”, – підкреслила Соловйова.

Як наслідок, з 7 листопада будівництво на означених ділянках – незаконно. Правда, перемога киян у цьому випадку не остаточна, адже забудовник має право подати апеляційну скаргу у вищу інстанцію. До того ж, на попередні рішення судів ТОВ “Інвестиційна будівельна група” не особливо звертала увагу: боротися з будівництвом громадськість почала ще на етапі підготовчих робіт. Зараз на скандальній будмайданчику будівництво практично вийшло на фінішну пряму. Після рішення Апеляційного господарського суду воно зупинено. Але чи надовго – питання.

Замість лісу торговий центр?

Слідом за з’ясуванням стосунків з приводу знищення Біличанського лісу у столиці вибухнув черговий “лісовий” скандал. Між Броварським проспектом і вулицею Путивльської у Биківнянському лісі загинули 4 гектари лісу. “В 2 години ночі 29 жовтня приватна будівельна фірма ТОВ “Солтекс-Група” організувала вирубку столітніх сосен у Биківнянському лісі. Був встановлений будівельний паркан навколо земельної ділянки площею 3,25 га, переданого фірмі в оренду на 10 років Київрадою ще 27 грудня 2007 року”, – повідомив “Оглядачу” Віталій Черняховський, координатор “Форуму порятунку Києва”.

За словами Черняховського, це рішення згодом було опротестовано прокуратурою Києва, а Господарський суд Києва постановив скасувати рішення Київради. Але в квітні 2010 року за сприяння Леоніда Черновецького, якого громадські активісти підозрюють у зв’язках з забудовником, Київська міська рада постановила “відхилити протест заступника прокурора міста Києва” і знову надати земельну ділянку ТОВ “Солтекс-Група” під забудову. На цьому місці планується будівництво житлових будинків, торговельно-офісних приміщень та розважального комплексу.

Коли місцеві жителі 29 жовтня викликали в зв’язку з вирубкою 247 дерев міліцію – прибулі на місце працівники Деснянського РВ ГУ МВС обмежилися перевіркою дозволів на будівництво. “Навіть якщо б у забудовника всі документи були в порядку – у Києві з 2010 року діє мораторій на вирубку дерев. Крім того, це землі лісового фонду – там можна будувати, ці землі не можна відводити. Я особисто викликав міліцію 31 жовтня, в цей раз вони просто не приїхали. Мабуть, було віддано розпорядження про те, що втручатися в цю справу не варто”, – говорить Черняховський.

Кричущий випадок набув широкого розголосу – прокуратура Києва порушила кримінальну справу у зв’язку із знищенням вікових дерев, звернулася в суд з позовом про розірвання договору оренди між Київрадою та ТОВ “Солтекс-Група” та повернення землі у власність киян. А 14 листопада Інспекція держархбудконтролю задовольнила протест прокуратури Києва та анулювала свій дозвіл на проведення будівельних робіт на земельній ділянці на Броварському проспекті. Але говорити про завершення цієї історії передчасно.

Як знайти управу на депутатів

Це далеко не повний перелік відверто незаконних забудов. Кожен з перерахованих випадків має свої особливості. Але всі їх об’єднує безпрецедентна нахабство забудовників і фактичне безсилля прокуратури і судів. А також те, що всі ці скандали благословив Київрада.

Активісти “Форуму порятунку Києва” нарахували понад 20 тисяч незаконних землевідведень, скоєних за останні роки Київрадою. “Ми зараз зіткнулися з наслідками рішень, прийнятих кілька років тому. Але адже на кожній сесії депутати голосують за сотні проектів землевідведення. Забудовники купують рішення за хабарі (або самі депутати-забудовники домовляються), а потім, прикриваючись ними, беруть інші дозволи і починають будівництво”, – зазначає Черняховський.

Ні суди, ні прокуратура в існуючих умовах захистити Київ не зможуть. Щоб зупинити конвеєр протизаконного виділення столичної землі під назвою “Київрада” – потрібно внести зміни в законодавство. “Тільки Київрада відкриває дорогу до руйнування, знищення. Шкода, що немає відповідальності індивідуальної кримінальної за такі рішення. Якщо чиновника, який підписав незаконне узгодження, можна посадити теоретично, депутата – немає”, – підкреслює координатор “Форуму порятунку Києва.

Тому тільки запровадження індивідуальної відповідальності кожного депутата за прийняті міською радою рішення зможе змінити ситуацію. А також активна позиція людей: якщо вони будуть готові відстоювати улюблене місто, у тому числі і на вулиці – красти нишком вже нікому не вдасться.