Сім змін у відносинах банків та позичальників, які чекають їх після остаточного затвердження нового закону

Prosto немає сумнівів у тому, що парламент в черговий раз, тепер вже остаточно затвердить прийнятий у другому читанні закон з поправками президента. До яких змін у відносинах з банками варто підготуватися майбутнім позичальникам? До яких наслідків можуть привести положення майбутнього закону? Розповідає Prostobank.ua

Прийнятий у другому читанні парламентом новий Закон «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», потім заветированный Президентом та очікування повторного розгляду народними депутатами, очевидно, не мине українських позичальників. Адже більшість зауважень першої особи країни стосуються в основному процедури банкрутства юросіб, а парламент, швидше за все, візьме до уваги всі поправки Президента, що дозволить отримати його підпис на законі в майбутньому. А тому тим, хто бажає взяти в недалекому майбутньому кредит у банку, варто знати про те, як змінилося законодавство, і які наслідки це буде мати як позитивні, так і не дуже.

Зміна перше: вартість кредиту без «сюрпризів»

Саме позитивне зміна нового законодавства, на думку експертів, – це закріплення старих і додавання ряду нових норм, покликаних зробити ціну кредиту зрозумілою і прозорою для позичальників. Насамперед, це стосується розширення списку витрат, які стосуються кредитів, і про яких тепер буде зобов’язаний повідомити позичальника банк. «Збільшується перелік вартості кредитних умов, які кредитодавець зобов’язаний повідомити перед укладенням договору про надання споживчого кредиту, а саме: орієнтовна сукупна вартість кредиту з урахуванням відсоткової ставки за кредитом і вартість усіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов’язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту», – коментує Ольга Просянюк, керівник судового департаменту АФ “АКТІО”.

Крім того, тепер позичальники, уважно вичитавши свій договір, можуть не побоюватися, що їх чекають непередбачені витрати – будь-які платежі, не зазначені в договорі. «Встановлюється, що споживач не зобов’язаний сплачувати кредитодавцеві додаткові комісії разом із зазначеними в чинному законодавстві будь-якими зборами, відсотками або іншими вартісними елементами кредиту, які не були зазначені в договорі», – додає Ольга Просянюк.

Чи не найбільш важлива зміна – чітке розмежування законодавцем видів процентної ставки, яка може бути фіксованою або змінною і регулювання їх зміни. Тепер перша остаточно не підлягає зміні, а друга буде змінюватися прозорим способом. «Фіксована процентна ставка не може змінюватися банком в односторонньому порядку протягом дії договору. У свою чергу, при використанні змінюваної процентної ставки кредитор може самостійно змінювати з певною періодичністю. Однак формула визначення змінюваної процентної ставки обов’язково містить індекс, який повинен періодично публікуватися в ЗМІ, ґрунтуватися на об’єктивних індикаторах фінансового ринку і встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг. Таким чином, зміна процентної ставки не буде залежати тільки від суб’єктивної позиції кредитора», – пояснює Микола Доленко, партнер ЮК «КПД Консалтинг». «Виключається положення ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з яким у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках», – додає Ольга Просянюк. При цьому банк буде зобов’язаний не пізніше ніж за 15 календарних днів до змін плаваючої ставки попередити про це позичальника.

Нарешті, автори закону звернули увагу навіть на саме написання умов договору, при якому став звичним дрібний шрифт часто люблять називати прийомом банків. Якщо (або коли) законодавство набуде чинності, опис вартості послуг банків не зможе бути написано ні занадто дрібним шрифтом, ні кольором, зливається з кольором фону і так далі. «Закон передбачає заборону будь-який спосіб ускладнювати читання споживачем тексту детального опису сукупної вартості кредиту. Це дозволить уникнути «офтальмологічних проблем позичальників, притупляющих увагу, через дуже дрібного шрифту тексту або нечіткого його відмінності на фоні документа», – зазначає Костянтин Криулин, юрист ЮФ FELIX.

Зміна друге: зелений світло бажають погасити кредит достроково та відстрочка неплатників по іпотеці

Ще одна мета, яку переслідує зміна законодавства – припинення нещодавно сформованої тенденції банків перешкоджати дострокового погашення кредитів. «Ніяких штрафних санкцій та обмежень при достроковому погашенні, – радіє Костянтин Криулин, юрист ЮФ FELIX. – Кредитодавцю забороняється відмовляти в прийнятті платежу у разі дострокового повернення кредиту, встановлювати боржникові будь-яку додаткову плату, пов’язану з достроковим погашенням». Окремо виписано, що банк при достроковому погашенні кредиту не може вимагати оплати відсотків за майбутні місяці, коли позичальник фактично вже не буде користуватися коштами (втім, Prostobank.ua не було відомо про випадки з такими вимогами банків).

Не менш радісною новиною стало те, що тепер втричі збільшився термін прострочення, після якої банки за законом зможуть вимагати дострокового погашення іпотечного кредиту у боржників. «Термін затримання сплати частини кредиту та/або відсотків, після якого кредитодавець може вимагати дострокового погашення, збільшений Законом щодо споживчих кредитів, забезпечених іпотекою і на придбання житла з 1 до не менш ніж 3 календарних місяців. Те ж саме стосується і термінів виконання вже виникли мотивованих вимог банку про повернення кредиту або сплати його частини, термін погашення якої не настав. Законом такий строк виконання вимог щодо споживчих кредитів, забезпечених іпотекою, і на придбання житла збільшено з 30 календарних днів до 60», – додає Костянтин Криулин.

Зміна третє: вдосконалення процедури переуступки кредитів

Не менш важливим, на думку юристів, стало і те, що законопроектом удосконалюється процедура продажу права вимоги за кредитами. Експерти називають позитивним те, що закон передбачає пряму обов’язок банку повідомляти боржника про передачу третій стороні своїх прав кредитора за договором кредиту. «У випадку відступлення права вимоги за кредитом саме кредитор повинен повідомити позичальника про таку поступку. На відміну від випадку, коли позичальник отримує відповідне повідомлення від третьої особи, таке законодавче положення надає позичальнику впевненість у тому, що поступка дійсно мала місце», – коментує Микола Доленко, партнер ЮК «КПД Консалтинг»

Втім, питання переуступки кредиту за новим законодавством пов’язаний і з деякими негативними, на думку експертів, моментами. Мова йде про те, що при відступленні права вимогу за кредитом банк має право передавати третій особі інформацію, що містить банківську таємницю. «Зміни до ст. 62 «Про банки і банківську діяльність» видаються сумнівними, оскільки вони не встановлюють чіткий обсяг інформації, яка становить банківську таємницю, яка може бути передана особам, з якими банк уклав договір про відступлення права вимоги до клієнта за простроченими кредитами, – вважає Ольга Просянюк, керівник судового департаменту АФ “АКТІО”. – Вважаємо, що це може призвести до неправомірного відкриття та використання цієї інформації, яка призведе до порушення прав як позичальників, так і банків».

Зміна четверте: реструктуризація кредитів і право банку на потурання по відношенню до позичальника

Позитивна зміна, яка, на жаль, для більшості банківських клієнтів може так і не настати, стосується норм реструктуризації кредитів. Справа в тому, що виписані в законі положення не зобов’язують банки, а лише дають їм право на певні поблажки. «На законодавчому рівні передбачена можливість реструктуризації заборгованості за споживчим кредитом шляхом відстрочки оплати основної суми боргу, продовження терміну чи зміни механізму нарахування відсотків. У той же час, така реструктуризація є правом банку, а не його обов’язком», – зазначає Микола Доленко.

Серед норм, здатних порадувати більшість позичальників:

  • можлива відстрочка сплати основної частини боргу за кредитом на строк до трьох років;
  • право банку на щорічне зменшення на 0,5% суми основного непогашеного боргу протягом п’яти років, якщо до цього позичальник у повному обсязі та вчасно буде виконувати реструктуризовані зобов’язання протягом трьох років (цю суму банк може зарахувати в рахунок витрат);
  • зміна механізму нарахування відсотків так, щоб щомісячний платіж по кредиту не перевищував 35% загального місячного доходу сім’ї;
  • можливість банку звільнити позичальників, які реструктуризували кредит, від будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов кредитного договору, які були до реструктуризації.

Зміна п’яте: кримінальна відповідальність за надання неправдивої інформації банкам

Згідно з новим законом, за надання фінансовим установам завідомо неправдивої інформації рядові позичальники будуть нести кримінальну відповідальність – раніше її несли підприємства та їх керівники (до цієї статті Президент написав зауваження , змінивши формулювання, але залишивши норму в цілому). Ця норма, очевидно, покликана убезпечити банки від несумлінних позичальників. «Законом розширено коло суб’єктів злочину «Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК). Нова редакція статті передбачає загальний суб’єкт злочину. Тепер, наприклад, надання простим громадянином «липової» довідки про зарплату буде ризикованим навіть з точки зору Кримінального Кодексу», – зазначає Костянтин Криулин.

Відповідно до зміненої статтею КК (у разі змін), подібне порушення буде каратися штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 17 000 гривень – 1000*17 грн.) або позбавленням волі на строк до трьох років.

Експерти по-різному оцінюють цей пункт. Одні радіють, що позичальник тепер не наважиться отримати кредит за «липовою» довідкою, інші – відзначають, що він тепер може бути покараний за помилки тих, хто складав документи.

Зміна шосте: кримінальна відповідальність за псування заставного майна

Мабуть, один з найбільш негативних для позичальника, на думку експертів, можливих нововведень – встановлення кримінальної відповідальності за окремі дії позичальника по відношенню до застави за кредитом. «Розширено дію ст. 388 КК «Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації». Тепер і заставне майно може бути предметом незаконних дій: розтрати, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення та інших», – скаржиться Костянтин Криулин.

Тепер майбутнім горе-позичальників, які зроблять із вищезазначених дій по відношенню до заставного майна, загрожують штрафи від 200 до 500 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (8 500 гривень – 500*17 грн.), або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк. Як і попередню норму, експерти оцінюють це нововведення неоднозначно: одні відзначають, що банки будуть користуватися правом ініціювання порушення кримінальних справ лише у разі, якщо позичальник буде навмисно йти на вищезазначені дії; інші – що це буде можливістю для зловживання фінустановами.

Зміна сьоме: новий порядок стягнення іпотеки

Нарешті, самим негативним, на думку експертів, може стати можливу зміну порядку стягнення іпотеки. Незважаючи на торішні потуги зробити можливим стягнення іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса, до цих пір, за словами юристів, конфіскувати житло можна було лише через суд. Тепер же в разі остаточного затвердження нового закону буде цілком чітко визначено, що звернення стягнення на майно можливо на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Але і на цьому законодавці не зупинилися. «Згідно зі змінами в Закон «Про іпотеку» (а також Житловий Кодекс – ред.), законодавець неодноразово передбачає можливість банку не звертатися в «довгий і нудний» суд, а шляхом позасудового врегулювання на підставі договору стягнути борг за рахунок предмета іпотеки. Це виключає популярні сьогодні у позичальників тривалі судові тяжби», – пояснює Костянтин Криулин, юрист ЮФ FELIX. Проте, за словами деяких юристів, з цією нормою не все так просто. «Це положення суперечить статтям 47 і 55 Конституції України, оскільки порушується конституційне право громадян на захист у суді», – вважає Ольга Просянюк, керівник судового департаменту АФ “АКТІО”. Тим не менш, позичальникам це навряд чи допоможе, впевнена юрист. «Впровадження застосування спрощеної процедури звернення стягнення на майно позичальника, на нашу думку, створює ризики для зловживання з боку банків і фінансових установ, які можуть скористатися правовою необізнаністю споживачів, і призведе до обмеження конституційних прав громадян (стаття 64 Конституції України)», – додає Ольга Просянюк.

На закінчення залишається додати останню норму майбутнього закону, яка зробить неможливим для фізосіб позбутися боргів за кредитом за допомогою процедури банкрутства. «У разі банкрутства фізичної особи-підприємця кредити, отримані ним як фізособи (тобто не підприємця) залишаються в силі, і заставне майно за такими кредитами не включається до ліквідаційної маси», – говорить Микола Доленко, партнер ЮК «КПД Консалтинг».