Щоб оплатити податок на нерухомість прості українці будуть викроювати «тринадцяту квартплату» у річному сімейному бюджеті

Відтепер українцям, які володіють кількома квартирами, доведеться викроювати «тринадцяту квартплату» у річному сімейному бюджеті. Навіть у випадку, якщо житло розташоване на «узбіччі» цивілізації і є кімнатою в гуртожитку.

Першого січня 2013 року в Україні набула чинності стаття 265 Податкового кодексу, якою регулюється сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Державна податкова служба попередила громадян про штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на нерухомість.

Юридичні особи суму податку можуть розраховувати самостійно за станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подаватимуть декларацію податковим органам за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Для основної категорії платників податку на нерухомість, тобто звичайних громадян – фізичних осіб, Податковим кодексом встановлено вкрай простий порядок. Власникам квартир та іншої житлової нерухомості ніяких розрахунків проводити не потрібно. За них все зробить Міндоходів, тобто державна податкова служба.

«У період з 15 квітня по 1 липня 2013 року громадяни-власники нерухомості, яка підлягає оподаткуванню, отримають повідомлення-рішення про суму податку, де будуть вказані платіжні реквізити», – повідомив директор департаменту оподаткування фізичних осіб Податкової В’ячеслав Бусарєв.

У випадку, якщо власник не згоден з розрахунками, він повинен звернутися до податкової для звірки даних. Розрахунок суми податку з об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, згідно зі статтею 265 Податкового кодексу, проводиться органом державної податкової служби на підставі даних, отриманих з Держреєстру речових прав на майно.

Після отримання повідомлення-рішення власник нерухомості зобов’язаний сплатити податок протягом 60 днів з моменту вручення йому повідомлення-рішення. У разі затримки сплати податку на строк до 30 днів штраф складе 10% від податкового боргу, а на термін більше 30 днів – 20%. Громадяни з невисокими доходами зможуть звертатися у Податкову із проханням про розстрочення платежів, при цьому відповідні рішення будуть прийматися податковими органами в індивідуальному порядку.

Втім, для більшості українських власників нерухомості сплата податку не стане великим фінансовим тягарем. Громадяни сплачують податок на нерухомість 1 раз в рік. Однак він повинен сплачуватися в режимі «рік у рік», тобто протягом звітного періоду – за 2013 рік вже в 2013 році. Фактично мова йде про сплату своєрідною «тринадцятої квартплати» авансом.

Податковим кодексом встановлено дві граничні ставки податку на нерухомість у розмірі 1% і 2,7% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року за кожен метр житлоплощі. Менша гранична ставка податку застосовується у разі, коли житлова площа квартири не перевищує 240 квадратних метрів або житлова площа житлового будинку – 500 квадратних метрів. Ставка в 2,7% застосовується до об’єктів нерухомості з більшою житлоплощею.

Правда, міськради і сільради мають право встановити і менші ставки податку. Але оскільки граничні ставки податку невисокі, сам податок, як Новий рік, «трапляється лише раз у році, а сплачувати його мають далеко не всі власники житла, практично всіма місцевими радами ставки податку на нерухомість встановлені по максимуму.

З 1 січня 2013 року розмір мінімальної заробітної плати в Україні складає 1147 гривень. Таким чином, у 2013 році гранична ставка податку на нерухоме майно при сплаті податку за 1% ставкою становить 11,47 гривень за квадратний метр житлоплощі, а при сплаті податку постачання 2,7% – у розмірі 30, 97 гривень за метр.

Пільги не для всіх

При цьому для фізичних осіб статтею 265 Податкового кодексу встановлена пільга щодо податку на нерухомість – зменшення бази оподаткування на 120 метрів житлової площі для квартир і 250 квадратних метрів-для будинків. Податок стягується лише з «надлишків» житлоплощі після застосування податкової пільги.

«Відповідно до підпункту 265.4.1 Податкового кодексу податкова пільга по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовується до об’єкта нерухомості, в якому платник податку «прописаний», тобто зареєстрований у встановленому законом порядку, – підкреслює директор юридичної фірми «Правове сприяння» Любов Нестиренко. – Проте, згідно з цим же підпунктом Податкового кодексу за вибором платника податку пільга може бути застосована до будь-якого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває у власності платника. Але для цього власник нерухомості повинен звернутися в податкову службу з відповідною заявою. Правда, порядок такого звернення в Податковому кодексі прямо не прописано. Але підпунктом 265.7.3 Податкового кодексу визначено, що платник податку на підставі документів, що підтверджують його право власності на об’єкт оподаткування, може звернутися до податкової служби для звірки даних щодо житлової площі, податкової пільги, ставки та нарахованої суми податку».

Таким чином, власникам більшості квартир «радянських» габаритів, включаючи трикімнатні та чотирикімнатні квартири, і власникам невеликих будинків податок на нерухомість не доведеться платити взагалі.

Але є один суттєвий нюанс. Податкова пільга може бути застосована лише до одного об’єкта нерухомості. Простіше кажучи, власники двох квартир зобов’язані сплатити податок на нерухомість за повний розмір житлоплощі другої квартири, незалежно від того, який у цієї квартири метраж – 10 квадратних метрів 300.

Це – найбільш неоднозначна норма статті 265 Податкового кодексу. Згідно з цією нормою забезпечений власник квартири житловою площею 120 квадратних метрів у центрі Києва або власник будинку в Конча-Заспі з житлоплощею 250 метрів не повинні платити нічого, в той час, як пенсіонер, який володіє двома однокімнатними квартирами де-небудь у провінції, податок платити не повинен. Зрозуміло, що такий підхід до оподаткування має мало спільного з соціальною справедливістю.

Більш того, за другу звичайну «двушку» українцям доведеться платити навіть більше, ніж власникам єдиного просторого будинку.

Податок у цифрах

Наприклад, за 55 метрову двокімнатну квартиру, на яку не поширюється дія податкової пільги, власнику в 2013 році доведеться заплатити 631 гривню.

В той час, як за елітний будинок житловою площею 300 квадратних метрів після вирахування 250 «пільгових» метрів заплатити потрібно всього 573,5 гривень. Це в кілька десятків разів «скромніше» річної суми комунальних платежів, що для категорії елітного житла і несерйозно, і нелогічно.

Навіть при застосуванні ставки податку в 2,7% український податок на нерухомість непорівнянний зі своїми європейськими колегами». Наприклад, українським власникам будинків площею 501 квадратний метр в 2013 році податок потрібно сплатити у розмірі 7700 гривень, тобто приблизно 740 євро. У Парижі податок на звичайну двокімнатну квартиру площею 55 «квадратів» становить близько 2700 євро, в Берліні – близько 1600 євро, в Нью-Йорку – близько 1500 євро. При цьому різниця в розмірі податку, що стягується з елітної нерухомості в Україні та за кордоном, набагато більша.

Хоча за кордоном базою оподаткування нерухомості є не метраж, а ринкова вартість, об’єкти елітної нерухомості в багатьох країнах оподатковуються за особливим ставками, які набагато перевершують звичайні. Як наслідок, і податок з них стягується в кілька десятків разів більший, ніж в Україні.

Якщо ж врахувати, що стягнення податку на нерухомість в Україні буде забезпечувати ціла армія службовців держапарату, з усіма витікаючими з цього адміністративними витратами, ефективність його здається і зовсім сумнівною. Тому не виключено, що в майбутньому порядок сплати податку буде змінено. Як мінімум, буде усунуто дискримінацію у оподаткуванні деяких категорій власників нерухомості. Як максимум, – підвищено ставки на деякі категорії нерухомості або зовсім змінений підхід до оподаткування. За яким саме шляхом розвитку піде новонароджений український податок, покаже час.

Це потрібно знати

Кімната – теж житло

Перелік об’єктів житлової нерухомості, встановлених підпунктом 14.1.129 Податкового кодексу і підпадають під оподаткування.

1. Житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законодавством, і призначена для постійного проживання;

2.Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних приміщень.

3. Прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін і яка має з основною частиною будинку одну або більше спільних капітальних стін.

4. Квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене для постійного проживання.

5. Котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою.

6. Кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольоване помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

7. Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків.

8. Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

Перелік об’єктів, які не обкладаються податком на нерухомість відповідно до підпункту 265.2.2 Податкового кодексу.

1.Об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад – то є державні та комунальні квартири.

2. Садові та дачні будинки, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку на нерухоме майно.

3. Об’єкти житлової нерухомості, які належать родинам, які виховують трьох дітей і більше (включаючи усиновлених), але не більше одного такого об’єкта на сім’ю.

4. Гуртожитки.

5. Об’єкти житлової нерухомості у зонах відчуження, обов’язкового відселення.

6. Будівлі дитячих будинків сімейного типу.