Схеми привласнення нерухомості в судах

На прес-конференції в Сімферополі обговорювалися корупційні схеми, які проробляють судів автономії.

За останній рік у кілька разів зросла кількість звернень та скарг підприємців з усіх регіонів автономії на корупцію в лавах кримських суддів, які «розробили» кілька ефективних схем відбирання майна громадян і корпоративних прав.

Заклопотаність постраждалих бізнесменів, які залишилися без коштів на рахунках або без майна, і просто кримчан, які залишилися без квартир внаслідок неправосудних рішень, на прес-конференції в Сімферополі озвучив президент Союзу підприємців і роботодавців Криму Олександр Дудко. Він розповів про найбільш поширених, на його думку, корупційні схеми, з допомогою яких шахраї через судові рішення відбирають майно у людей і фірм. По кожній, каже Дудко, він готовий навести десятки реальних прикладів – за номером справи в суді, з прізвищами суддею і відписками прокурорів.

Схема №1. Законний захоплення майна

Отже, уявіть, що ви на законних підставах володієте або користуєтеся яким-то майновим комплексом «А». Фірмі «Б» знадобилася ваша територія. Фірма «Б» домовляється з фірмою «С», і 2000 роком укладає фіктивний договір оренди на ваш об’єкт «А», підписуючи при цьому акт прийому-передачі. І абсолютно не важливо, як показує судова практика, що фірма «С» не мала права цього робити, тому що ніколи не володіла і ні від кого не брала в розпорядження цей об’єкт. Тому фірма «Б» подає позов до Господарського суду Криму, в якому вказує, що з 2000 року завжди перебувала на вашу адресу, а ви вчора незаконно захопили у неї будинок «А» і перешкоджаєте орендувати його у фірми «С». В суді «Б» просить заборонити вам користуватися своїм майном – для забезпечення його схоронності. Після цього суддя, не перевіривши інформацію про власника, приймає потрібне фірмі «Б» рішення і призначає дату розгляду справи. І не важливо, що до вирішення по суті та набрання його чинності ще справа не дійшла – вас викинуть на вулицю, а фірма «Б» вже може зайняти вашу будівлю, виламати двері, поміняти замки і виставити свою охорону.

Прокуратура і міліція на скарги не реагує, посилаючись на те, що справа про право власності/користування ще розглядається в суді. У суді ви безуспішно і, головне, довго, намагаєтеся довести, що договір між фірмами «Б» і «З» фіктивний, що ви володієте або орендуєте приміщення на законних підставах. У підсумку феміда ухвалює рішення звільнити займані площі та не перешкоджати фірмі «Б» користуватися будівлею. Ви подаєте апеляцію, касацію, далі – другий коло… Але нерухомість вже вам фактично не належить.
Тобто, така схема, розповідає Олександра Дудко, дозволяє на законних підставах – за рішенням суду – захопити практично будь-який об’єкт.

Схема №2. Позбавлення житла

Ця схема, за словами президента Союзу підприємців і роботодавців Криму, типова для багатьох регіонів України. Вона може торкнутися будь-якого, не лише підприємця, а звичайного громадянина. Про нього можна розповісти на прикладі Алушти.

«Уявіть, що у 1992 році ви вирішили подбати про житло для своїх дітей. Знайшли всім відомий і надійний житлово-будівельний кооператив. Він, об’єднавши кошти пайовиків з кредитами свого банку, уклав договір з відділом капітального будівництва Алуштинського міськвиконкому про пайову участь на 20 квартир в будівництві 130 квартирного житлового будинку», – розповідає Дудко. Кооператив сумлінно виконував всі свої зобов’язання, сплативши 90% вартості належних йому квартир, але при цьому була зведена тільки коробка, а саме будівництво заморожено на стадії 54% готовності. Була зроблена звірка та отримано гарантійний лист виконкому, що 18 профінансованих квартир будуть виділені Вам і іншим забудовникам після введення будинку в експлуатацію.

Через 10 років з’являється фірма «Алфитон», яка взялася добудувати будинок. Їй міськвиконком передав функції замовника, зобов’язавши після введення будинку в експлуатацію передати квартири інвесторам першої черги будівництва. Серед таких було і держпідприємство Кам’янець-подільське ЗА «Електроприлад».

«Для початку новий підрядник-замовник вирішив привласнити собі його частку. Для цього виконкому він надає документ Новосибірській області, що власником всіх цих 54% незавершеного будівництва в Алушті є новосибірське підприємство зі схожою назвою «Електрон» (яке по «чистій випадковості» є засновником нового замовника)», – розповідає Дудко.

Посадові особи не помічають різниці і підміни пайовика. З держреєстру підприємств виключається фірма «Алфитон», а замість неї реєструється нова з одного «зайвого» літерою – «Алафитон». Міськвиконком Алушти знову не помічає підміни, і приймає рішення на користь зазначеної фірми.

У 2005 році юридична особа ТОВ «Алафитон» подає позов до іншій юрособі ПСМП «Електрон» про визнання права власності, але не в Госпсуд, в чиїй підсудності знаходяться ці правовідносини, а в суд загальної юрисдикції – у Центральний районний суд Сімферополя. У результаті суд приймає рішення про визнання права власності на всі незавершене будівництво за «Алафитоном». При цьому пайовики про цієї «новини» нічого не знали, і, відповідно, не рішення не оскаржили, тому воно вступає в силу, а «Алафитон» закладає в банку споруджуваний будинок.

У жовтні 2006 року, розповідає далі А. Дудко, коли будинок приймається в експлуатацію, люди звертаються до міськвиконкому, а там відповідають, що він уже належить приватній компанії «Алафитон» і відправляють алуштинців в суд. Поки протягом декількох років громадянин відстоює своє законне право на житло, фірма встигає перепродати квартири іншим особам, а БТІ їх зареєструвати. Після чого нові власники житла в суді домагаються реєстрації свого права власності на квартири.

«У кращому випадку, люди, витративши величезну суму грошей і нервів, можуть отримати лише символічну грошову компенсацію у гривнях, але і цієї виплати доведеться ще років десять чекати від місцевого бюджету, – говорить президент ЗПРК Олександр Дудко. – Найжахливіше, що за цією схемою за допомогою суддів можна позбавити вас квартири, в якій ви проживаєте, магазину, який побудували, фірми, яку заснували. А Ви дізнаєтеся про це тільки тоді, коли добросовісний набувач третьої черги прийде через півроку з судоисполнителями та представниками правоохоронних органів виселяти вас з вашого ж житла або будівлі».

Схема №3.Умисне доведення до банкрутства на замовлення конкурентів

В даному випадку Олександр Дудко наводить ситуацію, що склалася в Кримському інституті економіки та господарського права, де він сам працює.

«Уявіть собі, що конкурент уважно вивчає ваші документи і знаходить, що п’ять років тому збори вашого, наприклад, приватного вузу вивело зі складу однієї з померлих соучредительниц», – каже Дудко.
Статутний фонд інституту на той момент становив лише 40 тисяч гривень, а частка покійної – 12 тисяч гривень. При цьому аудиторська перевірка виявила, що за рік до смерті жінка незаконно зняла з рахунку близько 400 тисяч гривень. Чоловік покійної відмовився від такої спадщини, а тому 12 тисяч гривень зарахували в рахунок погашення завданого збитку. Після вже статутний фонд новими засновниками вузу був збільшений до 817 тисяч гривень і наповнений новими засновниками.

«Конкурент домовився з сином покійної (він по чистій випадковості виявляється суддею Окружного адміністративного суду Криму), виділив йому адвоката. Незважаючи на те, що в переліку отриманої спадщини позивача відсутня частка у статутному фонді інституту, подається позов про скасування всіх рішень зборів засновників за останні чотири роки та стягнення на користь позивача 29% вартості майна», – розповідає Дудко.

Райсуд відмовив у задоволенні позовних вимог. Позивач оскаржив це рішення в апеляційній інстанції, яка постановила стягнути з інституту на користь громадянина 218 тисяч гривень. Звичайно, можна подати касацію, але не варто забувати, що вона буде розглянута лише у найближчі півроку, а от рішення Апеляційного суду набирає чинності негайно. Відповідно, і кошти з арештованого рахунки будуть списані виконавчою службою вже в найближчий місяць.

Що далі? Невиплата зарплати, заборгованості перед постачальниками послуг, позови замовників і можливе банкрутство. Причому іноді, каже Дудко, в судах першої інстанції видають виконавчі листи на вже скасовані апеляційними судами рішення.

«По ряду неправосудних рішень нами направлені заяви до прокуратури, але реакції ніякої немає. Хоча по ряду рішень є реакція – частина в вищих судових інстанціях скасували. Але жоден суддя до відповідальності так і не притягнули», – нарікає Олександр Дудко.

Боротися з корупцією в кримських судах та існуванням описаних вище схем підприємці Криму збираються з допомогою гласності. Так, на офіційному сайті Союзу підприємців і роботодавців Криму в розділі «ГКЧП» незабаром з’явиться новий підрозділ «Судді, яких ми не довіряємо». Тут буде збиратися і узагальнюватися інформація про факти корупції кримських суддів і завідомо неправосудних рішеннях, прийнятих ними.