Ризикова будівництво

Покарати горе-девелоперів, які не можуть якщо хоча б не вчасно, то з затримкою, але в строго встановлені терміни здати об’єкти, що будуються, в нашій країні практично невоможно. Тому інвесторам, а таких, за найскромнішими підрахунками, близько 10 тисяч чоловік, залишається тільки об’єднуватися і вирішувати свої проблеми самостійно.

З кінця 2008 р. кількість компаній-забудовників, які ведуть діяльність на київському ринку, скоротилася в 2,5 рази. А ті, хто залишився, в більшості випадків не можуть виконати зобов’язання перед приватними інвесторами і здати свої об’єкти в експлуатацію якщо не спочатку заявлений, то хоча б у більш пізній, але чітко визначений термін. Покарати горе-девелоперів практично неможливо. Довірливим пайовикам залишається тільки об’єднуватися і вирішувати свої проблеми самостійно.

Пішли або згорнулися

За останні два роки близько 120 будівельних компаній закрили або відклали свої проекти на невизначений час, а майже 30 офіційно оголосили про своє банкрутство і припинили діяльність. Кількість потерпілих, які вклали кошти у зведення будинків на початкових стадіях готовності, зараз у п’ять–сім разів перевищує кількість учасників афери «Еліта-центру» (тоді обдуреними виявилися 1,7 тис. осіб). За словами начальника відділу продажів квартир компанії «Траєкторія» Лідії Ряжських, в Києві в нинішньому році активно будується не більше 40 житлових комплексів з анонсованих раніше 150.
Але реальні втрати пайовиків можна буде підрахувати не раніше ніж через два роки. Закон України «Про запобігання впливу світової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» №800-VI від 25 грудня 2008 р. фактично визнав кризові явища в житловому будівництві форс-мажорною обставиною до 1 січня 2013 р. За інформацією адвоката ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Анни Сісецкой, до цього терміну девелоперські компанії, попередньо заручившись відповідною довідкою Торгово-промислової палати, можуть уникнути будь-якої відповідальності за порушення зобов’язань щодо передачі побудованого житла або повернення інвестицій. «Згідно з цим законом до початку 2013 року забудовники звільнені від нарахування і сплати штрафних санкцій, передбачених договорами з пайовиками», — зазначає вона. Керуючий партнер компанії «Діалог-Класик» Артем Новіков говорить, що щоб уникнути повторення ситуацій, коли приватні інвестори будівництва залишаються без грошей і житла, потрібно створити державний фонд, з якого буде фінансуватися завершення об’єктів, або ж взагалі заборонити продавати квартири в зданих в експлуатацію будинках. «В останньому випадку ризик анулюється. Звичайно, цінова кон’юнктура може змінитися, але при грамотному управлінні проектами ці зміни будуть несуттєвими», — зазначає пан Новіков.

Ніхто не допоможе

Пайовикам, потрапили в неприємну ситуацію, юристи радять створювати громадські організації і відстоювати свої права. У деяких випадках, як свідчить практика, потенційним мешканцям вдається домовитися з забудовником. Наприклад, інвестори проекту «Місто Сонця» (багатоквартирні котеджі в с. Крюківщина Києво-Святошинського р-ну столиці), який був заморожений у 2008 р. на стадії готовності 80%, отримають свої квартири до зими. «Після того як ми створили громадську організацію, забудовник пішов нам назустріч. Головною складністю було умовити приватних інвесторів, які внесли 30-50% вартості квартир і будинків, продовжувати фінансувати припинені криза роботи», — розповідає голова громадської організації інвесторів «Міста Сонця» Любов Столяренко. Крім того, інвестори можуть створювати житлово-будівельні кооперативи (ЖБК), оформляти право власності на незавершені об’єкти і продовжувати роботи, самостійно укладаючи договори з підрядниками і власниками земельних ділянок. «Але створення ЖБК має на увазі не тільки наявність серед інвесторів професійних менеджерів, а й готовність його членів витрачати додаткові кошти на добудову житла», — зазначила Ганна Сісецька. Якщо ж у інвесторів немає бажання займатися подальшим будівництвом, то можна спробувати розірвати договір із забудовником і вимагати повернути вкладені кошти. Однак на практиці, як запевняє керуючий партнер адвокатського об’єднання Arzinger Тимур Бондарєв, отримати назад свої гроші від зазнає фінансові проблеми девелопера так само складно, як і змусити його завершити проект.