Реформа БТІ – вірний шлях до хаосу. ВІДЕО

В БТІ по всій країні знову з’явилися величезні черги. Не рятує навіть ведення списків і записи «наперед». Охоплені Психозом як відвідувачі, так і співробітники контор: всі з жахом чекають 1 січня 2013 року, коли набудуть чинності нові правила реєстрації прав власності на нерухомість.

Країна навіть близько не готова до реформи. Департаменти державної реєстрації майнових прав на нерухоме майно на місцях готові в середньому на 40-55%. А ось нотариаты, на які, власне, і буде покладена місія реєструвати операції з нерухомістю, готові до реформи в середньому на 30 відсотків.

Єдиний адекватний вихід із ситуації – відмовитися від цієї божевільної затії. В іншому випадку з 1 січня 2013 року в сфері реєстрації прав власності на нерухомість нас чекає повний хаос.

У питанні реформування послуг, що надаються населенню та юридичним особам Бюро технічної інвентаризації, Україна вже топчеться третій рік. Зміни в Закон України «Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обмежень» були прийняті ще в 2010-м. Згідно з цим документом, повноваження щодо реєстрації та обліку нерухомого майна були розділені між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. І вступити нові правила повинні були вже з 1 січня 2012 року. Ще за півроку до вступу їх в силу країну почало лихоманити. У БТІ збиралися страшні черги: охочих оформляти свою нерухомість за новими правилами виявилося небагато. Всі прагнули встигнути переоформити за давно усталеною практикою. У той же час навіть в БТІ толком ніхто не міг пояснити, що станеться з нового року.

А з нового року – нічого не сталося. Адже Верховна Рада так і не змогла остаточно врегулювати питання обліку та технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна. 16 червня 2011 року парламент приймає Закон «Про облік та технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна», який був зорієнтований на «…забезпечення зручного, оперативного та доступного надання облікових, інвентаризаційних та інформаційних послуг в одній установі». Однак документ був заветований Президентом, а в обґрунтуванні сказано, що цей закон нібито призведе до монополізації ринку послуг, що надаються БТІ. А це – «…не відповідає принципу забезпечення державою конкуренції у підприємницькій діяльності…». І тоді були озвучені заяви про те, що частина повноважень БТІ передадуть Мін’юсту, тобто нотаріату, в тому числі і приватного. Мовляв, так для людей краще буде…

Серйозних аргументів на користь прийдешніх нововведень, крім того, що віднині будуть реєструвати майнові права не реєстратори БТІ, а нотаріуси, яких в країні повним-повнісінько, країна так і не почула. Зате у органів місцевого самоврядування з’явилися вагомі підстави побоюватися за стан справ у цій сфері та за страшні наслідки, до яких може привести подібна реформа. У жовтні 2011-го на ім’я Президента країни було відправлено відкритий лист, підписаний мерами понад 130 великих та маленьких міст України. У ньому Асоціація міст України (АМУ) від імені мерів аргументувала всілякі ризики, пов’язані з передачею системи реєстрації прав власності об’єктів нерухомого майна в приватні руки.

Так, на думку АМУ, з-за цієї реформи органи місцевого самоврядування втратять достовірну інформацію про об’єкти нерухомого майна всіх форм власності. Ця інформація вкрай важлива при нарахуванні податку на нерухомість, формування містобудівного кадастру, розробки програм соціально-економічного та культурного розвитку окремих територій. Крім того, цією інформацією органи місцевого самоврядування користуються при нарахуванні субсидій, при розподілі житла та наданні інших, життєво необхідних для населення послуг.

Друга. Введення подібної практики породжує величезний ризик створення вже приватній (а не комунальної) монополії і, відповідно, неконтрольоване зростання цін на надання даної послуги. Немає жодних гарантій, що приватник, піднявши ціни заради власної вигоди, зуміє надати населенню високу якість своєї роботи. Не виключено, що для того, щоб підняти якість послуг, доведеться запроваджувати ліцензування даного виду діяльності, а для того, щоб зрозуміти відповідальність – систему дозвільних процедур. А це неминуче призведе до збільшення корупційних ризиків.

Далі. При всьому бажанні будь-яка приватна особа без специфічних знань і навичок дану послугу навряд чи зможе надати на високопрофесійному рівні, адже цього ніхто в Україні не вчить, тобто – кадрів просто немає (крім доморощених реєстраторів БТІ, природно).

Ну і найголовніше. Відкритим залишалося питання змісту архіву інвентаризаційних справ та обмін інформацією між архівом і декількома суб’єктами, одночасно надають послугу по одному об’єкту. Що, в такому разі, заважає видавати кілька пакетів правовстановлюючих документів на один об’єкт нерухомості? Це – найлегший шлях до шахрайства при відчуженні майна та для рейдерських захоплень нерухомості…

Практично «під завісу» 2011 року влада визнала, що країна не готова до реформи, і запровадження нововведень відклали ще на рік – до 1 січня 2013 року. Зараз до вступу їх у силу залишається трохи більше місяця. Чи Готова Україна до нових правил реєстрації нерухомості?

У розпорядженні «Цензор.НЕМАЄ» виявилися листи, підготовлені на ім’я першого віце-прем’єр-міністра Валерія Хорошковського (від керівника Київського БТІ) і на ім’я Президента від Олександра Попова (голови КМДА). Обидва листи датовані листопадом поточного року.

Зокрема, В. Сенчук, начальник столичного БТІ, звертає увагу першого віце-прем’єра на необхідність «здійснення державного контролю за використанням і схоронністю житлового фонду» та обов’язковість проведення технічної інвентаризації при новому будівництві об’єктів нерухомості, а також при їх реконструкції і капітальному ремонті.

«…Для своєчасного виявлення випадків проведення самовільного будівництва, реконструкції та капітального ремонту доцільно закріпити в нормативних документах необхідність проведення огляду (обстеження) об’єктів нерухомості перш, ніж буде складено правовстановлюючий документ або реєстрація права власності щодо цих об’єктів…».

Попередній огляд об’єктів нерухомості, на думку фахівця, дозволить виявляти самобуди і своєчасно реагувати на недотримання містобудівного законодавства. Крім того, таким чином можна буде попередити загрозу руйнування житлових будинків та інших будівель після самовільного проведення будівельних робіт, у тому числі – втручання в газові комунікації, руйнування несучих конструкцій будівель і так далі, адже кількість прикладів самовільного перепланування, приводила до трагедій, з кожним роком в Україні тільки збільшується.

Без попереднього огляду об’єкта нерухомості фахівцем нові власники практично не зможуть відрізнити самобуди і незаконну реконструкцію від легітимних будівель. Фактично може скластися ситуація, що покупець буде брати «кота в мішку», а держбюджет і пенсійний фонд можуть недоотримувати належні від угод з нерухомістю надходження. Якщо прибудови не будуть відображені в правовстановлюючих документах, то і податки від продажу підуть в «урізаному» вигляді.

Ну і останнє: держава просто зобов’язана створити належні умови для функціонування ринку нерухомості і попереджати шахрайські дії з нерухомим майном без відома власника, нагадує Ст. Сенчук представнику виконавчої влади та пропонує внести у відповідні нормативні документи необхідні поправки.


Обговорювали реформу в БТІ і в київській мерії, зокрема на одному з останніх засідань комітету з економічних реформ КМДА. Саме на тому засіданні, після палких дискусій навколо питання, було прийнято одностайне рішення звернутися до гаранта Конституції з проханням «…не допустити дестабілізації ринку нерухомості, зростання соціальної напруженості, погіршення інвестиційного клімату, зниження надходжень до державного бюджету і обмеження конституційних прав власників нерухомого майна…». Про що і просить Олександр Попов у своєму листі до Януковича. Голова КМДА сумнівається, що система органів державної реєстрації прав, яка має запрацювати з 1 січня 2013 року, готова прийняти естафету від БТІ.

Щоб уникнути дестабілізації в питаннях реєстрації прав на нерухомість, Олександр Попов пропонує залишити ці функції в підпорядкуванні органів місцевого самоврядування, тобто – БТІ. Принаймні, до 1 січня 2014 року. Можливо, додатковий рік дозволить привести законодавчу базу у відповідність зі здоровим глуздом і вбереже громадян України від непродуманих і поспішних реформаторських рішень. В іншому випадку нас чекає повна анархія в цьому питанні.