Продаєте квартиру? Переконайтеся, що ви нею володієте

Якщо продається квартира була куплена кілька років тому, в Реєстрі речових прав ви не числитеся її власником.

Впровадження Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Реєстр речових прав), яке подавалося як велике благо, завдає все більша кількість незручностей користувачам. Багато громадян, які після 01 січня 2013 року захотіли продати свою квартиру, виявилися заручниками ігор державних органів «реєстри».

Нагадаємо, що раніше, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (крім земельних ділянок) проводилася Бюро технічної інвентаризації. Процедура була така – ви купили квартиру, приміром, за нотаріальним договором купівлі-продажу. Після нотаріуса ви йшли в БТІ за місцем знаходження квартири і реєстрували право власності на неї. Підтвердженням реєстрації служив спеціальний штамп БТІ, який проставляється на договорі купівлі-продажу, або реєстраційне свідоцтво БТІ, яке пришивалось до договору. Після цього ви були вільні робити з квартирою все що хотіли.

І ось, більше 10 років тому вся країна почала переходити на реєстрацію прав на нерухоме майно в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно (Реєстр прав власності). Реєстрацію прав власності все також здійснювали Бюро технічної інвентаризації. Для громадян процедура нічим не змінилася, – вони, як ходили в БТІ, так і продовжили ходити. Тільки замість штампів стали отримувати витяг про реєстрацію права власності на зеленому бланку. По-старому пришивати папірці і ставити штампи продовжило всього кілька БТІ в Україні. Як не дивно, серед них було і київське бюро, яке противилося введення у себе Реєстру прав власності приблизно до 2010 року.

Перехід на Реєстр прав власності для Києва в 2010 році став першою хвилею незручностей, пов’язаних з продажем нерухомості. Тепер ті, хто купував нерухомість до 2010 року, маючи на руках документи з зареєстрованим тим же БТІ право власності, все одно не могли продати цю нерухомість. Для продажу було потрібно витяг з Реєстру прав власності, а в Реєстр автоматично потрапили тільки ті об’єкти, право власності на які купувалося після 2010 року. Відповідно, щоб отримати заповітну зелений папірець, потрібно спочатку включити свій об’єкт до Реєстру прав власності, і тільки після цього замовляти необхідне витяг. Але, тим не менш, все це вирішувалося в межах однієї організації – БТІ.

Ігри «в реєстри» продовжилися з 01 січня 2013 року. Ті, хто пророкував апокалипсис у грудні 2012 року – помилилися. Але те, що 2013 рік став апокаліпсисом реєстрації прав на нерухомість – це точно. З січня 2013 року в управлінні Державної реєстраційної служби розпочав свою роботу вже інший реєстру – Реєстр речових прав. І як вже неважко було здогадатися з недавнього впровадження в Києві попереднього реєстру – у новий реєстр потрапило дуже мало того, що повинно там бути. Старі об’єкти, права на які не реєструвалися в попередньому реєстрі, туди не потрапили, а те, що купувалося в 2010 році і пізніше, потрапило, але з деякими вилученнями і обмеженнями.

На сьогодні ситуація виглядає так – якщо ви хочете продати квартиру, нотаріусу для здійснення угоди необхідно, щоб дані про вашій квартирі були в Реєстрі речових прав. Якщо квартиру в Києві ви купили, скажімо, у 2006 році, то в Реєстрі її не буде, і продати ви її не зможете. По регіонах це стосується в основному об’єктів, придбаних до 2002-2003 року.

А враховуючи те, що на сьогодні за законом підтвердженням вашого права власності є, фактично, запис у Реєстрі – громадян починають гризти нехороші думки про непорушність свого права власності. Деяким заспокоєнням може бути частина 4 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». З її положень випливає, що права на нерухоме майно, які були зареєстровані до введення Реєстру речових прав, або ж виникли тоді, коли державна реєстрація прав не потрібна, – визнаються дійсними.

Тобто, з одного боку, ваше право власності за старими об’єктам ніхто не заперечує. А з іншого боку, Реєстраційна служба нічого не робить для того, щоб записи про всі об’єкти, на які реєструвалося право власності, потрапили в Реєстр речових прав.

І як завжди – порятунок потопаючого – справа рук самого потопаючого. Причому справа це не безкоштовне. Вийти з такої ситуації при продажу квартири на сьогодні можна двома способами.

1) Заплатити гроші. Подати самостійно комплект документів на реєстрацію прав власності в Реєстрі речових прав безпосередньо в Реєстраційну службу. Дочекатися реєстрації права і отримання витягу про реєстрацію. Після цього по вашій квартирі нотаріус буде бачити дані в Реєстрі речових прав.

2) Заплатити гроші. Взяти довідку в БТІ, що право власності дійсно реєструвалося за вами, та дублікати документів не видавалися. З цією довідкою багато нотаріуси самостійно (але за окрему плату) вносять до Реєстру речових прав відомості про вашій квартирі, після чого можуть засвідчувати угоду купівлі-продажу за нею.

Перший спосіб зазвичай обходиться трохи менше двохсот гривень, другої – в три-чотири рази дорожче.

Таким чином, введення Реєстру речових прав, кожному з володіють нерухомістю обійдуться мінімум у двісті гривень. Це при тому, що у свій час кожен такий власник вже заплатив БТІ за реєстрацію його прав, і отримав всі необхідні документи. Не перший раз, коли за зручність держави і нерозторопність його чиновників платять ті, хто до цих зручностей не має ніякого відношення.