Проблеми будівельної галузі України

Всі ми чули про проблеми в будівельній галузі України. Про це пишуть газети, говорять по телебаченню.

Давайте спробуємо розібратися, в чому суть цих негативних явищ, і до чого вони призводять економіку галузі зокрема і держави в цілому.

Сьогодні будівельна індустрія України має досить складну організаційну структуру і склад. Будівельні компанії можна класифікувати не тільки за видами виконуваних робіт, так сказати спеціалізації, але і моделі ведення бізнесу і приналежності до різних холдингових структур. Саме модель постановки бізнесу виявляється ключовим фактором, що визначає здатність компанії вистояти в умовах падіння ринку і неплатоспроможності замовників.

Хто може “тримати удар”?

Слабкі, нездатні «тримати удар» підприємства, опинившись у скрутному фінансовому становищі, практично припиняють свою присутність на ринку, втрачають кадровий ресурс і ліквідуються. Більш впевнено себе почувають спеціалізовані організації, що надають послуги, види робіт вузького профілю. Такі послуги і роботи знаходять свого замовника в самих несприятливих економічних умовах.

Досить стійке положення на ринку підтримують інтегровані з великими бізнес-структурами холдингові будівельні компанії, основний портфель замовлення будівельно-монтажних робіт яких формується всередині структури і забезпечує внутрішню потребу. Ці роботи виконуються без фінансових ризиків і труднощів для будівельників, у схемі постановки бізнесу, як правило, задіяні потужні фінансові інститути та інструменти. Однак цей чинник не є підставою для безтурботного існування — успішний бізнес так чи інакше вимагає можливості сторонньої реалізації товарів і послуг, що також у складних економічних умовах найчастіше викликає певні складності.

Найбільш впевнено на ринку будівельних послуг при будь-яких обставин і ситуації на ринку завжди себе відчували і відчувають компанії, що мають доступ до замовлень та потреб в будівельно-монтажних роботах у бюджетній сфері. Ці організації мають постійний портфель заявок на послуги, відносно стабільне фінансування і основу для подальшого розвитку і розширення спектра надаваних послуг. Хоча і в цьому секторі, враховуючи корупційні складові такого співробітництва, далеко не все виглядає гладко і безтурботно.

Це загальна склалася картина, яку ми спостерігаємо на українському будівельному ринку в останні, «кризові» роки. І можна багато говорити про макро – і мікроекономіки, довгострокових перспективах і бюджетній політиці. Але ніхто не стане піддавати сумніву той факт, що саме стан будівельної галузі є найяскравішим і найбільш містким показником стану справ в економіці держави. Будівництво, будь то промислове або цивільне, тягне за собою розвиток цілих галузей народного господарства, в нього залучена вагома частка працездатного населення країни.

Ринок землі, проектування, машинобудування та виробництво будівельних матеріалів — це тільки мала частина сфер і галузей, що беруть участь в цьому процесі. У результаті злагодженої роботи всього цього механізму люди отримують заробітну плату, підприємства нараховують податки і збори, відбувається планове наповнення бюджетів усіх рівнів і градацій. Оживає фінансовий сектор, гроші стають свого роду товаром, затребуваним, мають свою ціну і споживача.

Сьогоднішні економічні проблеми в Україні, на наш погляд, є ще й результатом відсутності планомірної державної програми розвитку будівельної галузі, що знаходиться в повній залежності від кон’юнктури пасивного в даний час ринку і опинилася так сказати заручником певною мірою хибної економічної політики керівництва країни.

Українські будівельники знаходять для себе вихід зі сформованої ситуації, і це окрема тема для нашої сьогоднішньої розмови…

Склалася сьогодні критична обстановка вимагає від менеджменту будіндустрії пошуку і негайного прийняття нестандартних рішень. Вихід окрема частина сегмента галузі таки знаходить, і один з варіантів — експансія на будівельні ринки сусідніх Україні держав. Вже сьогодні ряд українських компаній відкрили свої представництва в Росії, Білорусі, Молдові і навіть деяких державах Євросоюзу. Там наші фахівці виявляються цілком затребуваними для реалізації різного роду інвестиційних комерційних проектів, державних програм і потреб приватних забудовників.

Затребувані за кордоном

Кваліфікація і працездатність українських фахівців цілком влаштовує як наших опонентів по СНД, так і «заморських» замовників з країн Єврозони і далекого зарубіжжя. І це не дивно, адже культура будівельної галузі України пережила дуже важкі воєнні і повоєнні часи, має багаторічний досвід, непогану систему освіти і сформовані традиції.

Виявляється, ситуація, при якій потреби держави в будівельних послугах перевищують можливості вітчизняної галузі, цілком нормальна для цілого ряду держав. Наприклад, у наших сусідів, в Росії та Білорусі, активно відбувається зведення соціального житла, будівництво культурних, комунальних і спортивних об’єктів. І якщо про ситуацію в будівельній галузі Росії можна було б говорити як про результаті споживання славно відомих «нафтодоларів», то Білорусь на цьому тлі явно не може позиціонуватися як пасивний накопичувач сторонніх фінансових вливань.
Все-таки мова, судячи з усього, йде про цілеспрямованої державної політики, яка дозволяє всупереч усім новин зі світових фінансових ринків планомірно розвиватися цілим галузям та секторам економіки держави. Це дає можливість громадянам в рамках соціальних програм купувати житло, розвивати підприємництво, підтримувати цілі галузі народного господарства.

Білоруський досвід

В Білорусі і під час світової економічної кризи абсолютно доступними залишилися, та й зараз залишаються — будівництво житла для молоді з процентною ставкою від 1% річних у національній валюті, програми підтримки сільського господарства з можливістю датування процесів виробництва сільгосппродукції та інших галузей промисловості, що мають загальнодержавне значення.

Окрема увага приділяється в Білорусі та законодавчої бази для будівельників: з 1 січня 2011 р. у Республіці Білорусь повністю скасовано необхідність отримання ліцензії на виконання будівельно-монтажних робіт. Таким чином, відпала сама проблема корупції і бюрократії при видачі даного виду дозвільних документів. Це не знімає з будівельників відповідальності за якість виконуваних робіт — вони приймаються замовником у повній відповідності з усіма вимогами нормативних документів. Але сама процедура допуску до робіт для будь-якого підрядника стала цілком демократичною.

В деякій мірі функції лицензирующего органу виконує система добровільної сертифікації будівельно-монтажних робіт. Створюється електронна інформаційна база, яка дозволяє замовнику при потребі отримати необхідну інформацію про технічні можливості підрядника і про якість виконаних раніше робіт. В зазначеній інформаційній базі буде доступна і негативна інформація про недбайливих будівельників…

Замість висновку

Прогресивна, розумна модель цілком застосовна і до будівельної галузі України. Виявляється, за позитивним досвідом створення сприятливих умов для розвитку економіки вже немає необхідності вирушати в далеке зарубіжжя.
З успішними моделями такої політики можна ознайомитися у наших найближчих сусідів. Нам залишається тільки сподіватися, що керівники нашої держави будуть приділяти більше уваги ситуації в будівельній галузі України, переймати світовий передовий досвід, знаходити в державному бюджеті кошти для фінансування соціальних програм та підтримки вітчизняної промислової індустрії.