Понад 20 млн. українців живуть в побудованих на швидку руку будинках, які незабаром впадуть

11 травня у центрі Харкова обвалилася стіна житлового будинку 1917 року побудови. На щастя, жертв і постраждалих не було. У квітні в місті Костянтинівка Донецької області у триповерхівці обвалилася стіна і між-поверхова перекриття в під’їзді, дві людини були госпіталізовані.

Подібне відбувається мало не щомісяця, оскільки в нашій країні стан 13 736 житлових приміщень визнано аварійним.

При цьому 24 млн українців туляться в так званих хрущовках і в будь-який момент можуть опинитися на вулиці через те, що ці будинки, побудовані на швидку руку в 50-60 роках минулого століття, реально застаріли і теж ось-ось впадуть. Житлом підвищеної небезпеки можна вважати 8 з 20 млн квартир в країні, тобто майже третина.

Проблема реконструкції будинків перших масових серій активно обговорюється в Україні вже більше десятиліття. Свого часу уряд Юлії Тимошенко підготував законопроект, що пропонував механізм ліквідації хрущовок. Спочатку на території наміченого мікрорайону потрібно звести багатоквартирний будинок. У нього відселити мешканців одного з призначених на знос «панельок». Залишилися в новому будинку квартири продати за ринковою ціною, пише ВВ. Потім на місці знесеної п’ятиповерхівки побудувати висотку і туди переселити мешканців наступній хрущовки… Таким чином, мешканці старих і застарілих будинків отримували нові квартири (причому в 1,5 рази більше площі) в звичному мікрорайоні, а будівельники — прибуток від проданого житла. Однак даний законопроект так і не був прийнятий.

Фахівці пропонували й інші варіанти позбавлення від морально і технічно застарілих хрущовок. Наприклад, не зносити їх, а модернізувати і утеплити, зокрема встановивши металопластикові вікна. Вводилося поняття «маневрений житловий фонд», куди планувалося переселяти громадян, поки реконструювалося їх житло. Так що мешканці п’ятиповерхівок могли вибирати, переселитися у сусідню новобудову, перечекати реконструкцію в «маневреному» будинку або ж отримати грошову компенсацію за свою квартиру. Але все це теж залишилося тільки в проектах.

І ось ідея замінити хрущовки сучасними багатоповерхівками у столиці знову на слуху. Безумовно, це вигідно місту: «панельки» розташовані в хороших районах, побудованих на їх місці висотних будинках можна поселити набагато більше людей.

Сергій Целовальник, головний архітектор Києва, раніше заявляв, що у столиці знесення хрущовок може початися з Нивок — з вулиць Туполєва та Маршала Гречка…

Однак Сергій Броневицький, голова комунальної організації «Інститут Генерального плану Києва», зазначає, що на законодавчому рівні є ряд нюансів, які заважають реалізувати ці програми. Насамперед важко знайти інвесторів, які б взялися за цю справу, оскільки дуже складно відселити 100% громадян. Жителі спішно прописують до себе всіх можливих родичів і часто хочуть в обмін за свою квартиру дві або навіть чотири.

«На сьогодні законів прямої дії по відселенню не існує. Однак якщо 70% мешканців будинку на це згодні, то до решти 30% цю процедуру, з моєї точки зору, потрібно буде застосовувати примусово», — вважає Броневицький.

Конфедерація будівельників, яку очолює Лев Парцхаладзе, розробила законопроект, в разі прийняття якого Верховною Радою втратять чинність норми, що вимагають обов’язкової згоди на відселення мешканців з аварійних будинків. Єдиною підставою для знесення старої будівлі пропонується встановити висновок про його технічний стан НДІ будівельних конструкцій або іншої організації, яка має необхідну ліцензію. У той же час, згідно законопроекту, слід спочатку побудувати житло для переселення громадян і лише потім приступати до знищення ветхих п’ятиповерхівок.

«Конфедерація будівельників хоче створити преференції для тих, хто візьметься за нелегку задачу реконструкції хрущовок, — вважає Володимир Бондаренко, народний депутат від «Батьківщини», з яким зв’язалися «ВВ». — І будівельники по-своєму мають рацію: адже легше будувати нові будівлі, ніж возитися зі старими і в індивідуальному порядку займатися відселенням мешканців».

А що стосується реанімації теми хрущовок, то нардеп упевнений, що це — частина передвиборчого піару столичного градоначальника Олександра Попова. Потрібні великі кошти і політична воля, щоб здійснити такі проекти. Все обмежиться черговими обіцянками.

Нагадаємо, раніше народний депутат України Ксенія Лярина заявляла, що без просвітницької роботи «хрущовки» не изчезнут.