Нюанси здачі в оренду житлових та нежитлових приміщень

Інвестиції в нерухомість справедливо вважаються одним з найбільш надійних джерел заощадження коштів, особливо при наявності можливості ще і отримання з неї регулярного доходу.

Що б не сталося, а нерухомість – це завжди нерухомість, не дарма її завжди із задоволенням беруть у заставу банки і різні роздають кредити організації.

Якщо не розглядати професійних і напівпрофесійних гравців ринку, займаються купівлею, продажем та здаванням в оренду різних об’єктів житлової і комерційної нерухомості, то залишиться переважна в кількісному вираженні більшість людей, теж залучених в цей процес.

В силу різних причин – спадок, заробіток, накопичення і т. д. – ті, хто отримав можливість якщо не поліпшити свій матеріальний стан, то хоча б його закріпити, дуже часто обирають варіант покупки нерухомості з метою здачі її в оренду.

Ось про це піде розмова в даному огляді – нюанси здачі в оренду житлових і нежитлових приміщень, з точки зору, як економічної, так і законодавчої. Адже, навіть якщо людина не впевнена у своїх знаннях, то допомогти йому юридично грамотно оформити документи з орендарем повинен професійний ріелтор, він же агент з нерухомості.

Але, оскільки агентів підключають до процесу вже на етапі пошуку та оформлення, то попереднє рішення що купити , як складати та інше, приймає власник майна часто самостійно, або ж на сімейній/дружньому/з дядьком Васею/ раді.

З економічної точки зору, незважаючи на гадану складність процесу з-за сильної законодавчої зарегульованості,(тут допоможуть юристи, ріелтори тощо), тут діють ті ж самі закони і принципи, як і в інших сферах інвестицій.

Кошти повинні зберігатися, примножуватися і давати дивіденди. Підсумковий ефект від вкладення можна буде побачити через час по сумі цих трьох показників.

Простий наочний приклад: у 2008 році отримав у спадок квартиру вартістю 50 тисяч і здає її за 250 дол в місяць. До 2012 року на оренді заробив 12000. Але, до того ж 2012 року, ця ж квартира коштує 35 тисяч…

Тобто, якщо знати ціни в 2012 році, можна було б продати в 2008, купити 2012 , заробити, і ще навіть отримати доход на відсотки в банку. Подібна операція на фінансових ринках цілком популярна і називається «короткій продажем».

На тих самих фінансових ринках, де 95% непрофесіоналів просто стають банкрутами. Тому, питання прийняття рішення про те , що , коли і навіщо купувати, як потім використовувати – має дуже важливе значення, коли далеко не завжди «як всі» означає «правильно».

З законодавчої точки зору в Україні діють певні норми, незнання яких може закінчитися як нервові, так і серйозними фінансовими проблемами.

Приватна особа може здавати в оренду приміщення і має платити з орендної плати 15% прибуткового податку.

Щоб не платити 15%, потрібно стати підприємцем – платником єдиного податку (Фізична особа – підприємець , ФОП). Але тут знову з’являються обмеження. Здавати можна до 100 квадратних метрів житлової нерухомості, до 300 квадратних метрів нежитлової нерухомості до 2 соток землі.

Якщо ФОП першої і другої категорії, то можна здавати тільки приватним особам або ФОП, але і податок тоді невеликий, близько 200 грн на місяць.

Якщо потрібно здавати юридичним особам, то вже ФОП повинен бути 3-ї категорії і платити 5% з обороту, або 3% з обороту і ПДВ.

Потрібно не забувати ще й про обов’язкові платежі ФОП в пенсійний фонд.

Якщо квартира більше 100 квадратних метрів, (або нежитлове приміщення більше 300) здавати її можна, лише сплачуючи 15% податку. Хоча і є можливість бути ФОП з усіма перевагами – якщо умовити орендаря підписати договір на менше 100 (300), а решта – за домовленістю.