Новий закон про будівництво нормально запрацює тільки після введення штрафів

Директор девелоперської компанії «Білдгруппменеджмент» Інна Бречко розповіла “Делу”, як закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” вплине на будівельні компанії і що потрібно зробити, щоб він дійсно запрацював

17 лютого 2011 року Верховна Рада України ухвалила в цілому урядовий проект закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” з пропозиціями Президента України від 03.02.2011 року. Щодо цього Закону було багато розмов і суперечок. Його автори і урядовці говорять, що документ передбачає удосконалення дозвільної системи на ринку будівництва України. А саме, скорочується кількість дозвільних процедур, час їх проходження і переліку необхідних документів. У дозвільній системі вводиться принцип “єдиного вікна”, тим самим будівельна діяльність України, за словами чиновників, стане прозорою. Але як буде насправді, покаже лише час.

Змінилася процедура отримання дозвільної документації, яку компанії оформляють для початку будівельних робіт і введення в експлуатацію. Також змінилися вимоги до виконання будівельних робіт. Так як будівництво є ліцензійним видом діяльності, тепер проводити будь-які будівельні роботи мають право тільки компанії, що володіють даною ліцензією. Будівельні компанії повинні стежити за тим, щоб їх інженерно-технічний персонал (виконроби) був сертифікований до 1 липня 2012 року, це дасть можливість позбутися від будівельних непрофесіоналів (будівельників з вулиці).Більш того, запровадили принцип «єдиного вікна».

Тепер все зводиться до заповнення декларації, яка подається для реєстрації в обласній ДАБК, в яку вписується інформація по всьому будівельному паспорту, інформація про ділянку – оренда, приватна власність; замовник, генеральний підрядник, генеральний проектувальник, додається інформація про проект. Також посилився вектор відповідальності за виконання проектних робіт та за ліцензоване виконання будівельних робіт. Хочу зазначити, що тепер з’явилося поняття про терміни реєстрації в ДАБК документації. Це дозволяє більш точно спланувати строки початку будівельних робіт.

Є позитивні моменти, однак глобальної принципової різниці з прийняттям Закону ми не бачимо. Змінився підхід до оформлення пакету документів. Раніше ми проходили узгодження за місцем проведення будівельних робіт. Зараз змушені їхати в Київ в ДАБК (державний архітектурно-будівельний контроль), який приймає декларації 1 день на тиждень – у середу і збирає чималі черги з забудовників з усієї Київської області. Це вкрай незручно всім учасникам будівельного ринку.

З одного боку легше для будівельних компаній, а з іншого підвищується або повністю покладається відповідальність на забудовника за достовірність даних, зазначених у декларації. Закон намагався піти від бюрократії, але бюрократія його не відпускає.

Так, якщо раніше нам, наприклад, необхідно було прокласти зовнішні мережі, ми брали ордер на розриття управлінні контролю за благоустроєм міста. Також підписували договір про приведення в порядок тимчасово експлуатованої ділянки міста. Згідно з поправками в Законі, сьогодні даний ордер вже не потрібен, як і договір. Проектувальник відповідає за законність і технічну грамотність розробленого ним проекту у відповідності з чинними державними будівельними нормами. Проект повинен бути виконаний у відповідності з отриманими технічними умовами, виданими службами інженерного забезпечення будівництва. І узгодження потрібно, якщо є відступи у проекті від виданих технічних умов.

Для того, щоб Закон працював нормально, необхідно привести у відповідність всі інші Закони, що регулюють будівельну галузь в нашій країні.

Що стосується закону “Про регулювання містобудівної діяльності” важливо, щоб він беззаперечно виконувався всіма учасниками ринку, тобто щоб він дійсно «працював». І щоб працювали штрафні санкції за порушення Закону.

Можу сказати тільки про те, що світовий будівельний ринок у розвинутих країнах відрізняється більш ліберальним підходом. Погоджувальна процедура в десятки разів менше.