Новий вид передпродажної оцінки майна перекриє схеми мінімізації сплати податків

Уряд не має наміру відмовлятися від впровадження спеціальної передпродажної оцінки нерухомості та авто з метою оподаткування.

Незважаючи на те, що у чиновників, уповноважених контролювати це питання, і Міністерства юстиції ще немає остаточних напрацювань, як буде розвиватися далі ринок оцінки, дане питання вже поділив його учасників на два протиборчі табори.

Одні запевняють, що нові вимоги до оцінки майна перекриють можливість занижувати платежів у казну при сприянні нечистих на руку експертів, інші побоюються монополізації ринку оцінки та посилення повноважень окремих відомств.

Реформа оціночної галузі назрівала вже давно. Причиною тому стала діяльність багатьох працівників, які не гребували порушенням професійної етики заради лівих заробітків: занижуючи вартість майна, що продається за окрему винагороду, вони допомагали своїм клієнтам мінімізувати податкові відрахування, через що бюджет щорічно недосчитывался, за різними даними, від 6 до 9 млрд грн.

Вирішити цю проблему спробували на законодавчому рівні. У Податковий кодекс було внесено норму, згідно з якою прибутковий податок, який стягується з власника нерухомості при її продажу, розраховується виходячи з вартості “не нижче оціночної”. На початку цього року парламент також затвердив зміни до деяких законів щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012-2014 рр.

Серед іншого в законодавство було внесено поправку, згідно з якою з фіскальними цілями на нерухомість можуть оцінювати виключно суб’єкти, що мають сертифікат на цей вид діяльності. Причому він повинен бути для них єдиним. Після чого Фонд держмайна ухвалив низку нормативів, щоб законодавчі правки заробили.

Згідно з наказом ФДМУ №555 від 23 квітня 2012 року “Про затвердження Порядку ведення реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності” до їх переліку спеціалізацій з’явилося “Напрям 3: Оцінка для цілей оподаткування та нарахування, а також сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства”.

В рамках цього напряму з’явилася відповідна спеціалізація: оцінка нерухомості та земельних ділянок для цілей оподаткування, а також оцінка літальних апаратів і суден. Щоб отримати її, Фонд зобов’язав оцінювачів пройти відповідне навчання, після чого фахівці повинні були вноситися до спеціального реєстру, вести який було доручено Фонду.

А Мін’юст затвердив зміни в порядок здійснення нотаріальних дій, згідно з яким угоди відчуження майна не могли реєструватися без попереднього проведення податкової оцінки фахівцем, який має на це право.

Втім, нові правила проіснували недовго: під тиском не зацікавлених у їх впровадженні оцінювачів-“мінімізаторів” прем’єр-міністр Микола Азаров доручив голові ФДМ Олександра Рябченка скасувати згадані накази, а Міністерству економічного розвитку і торгівлі доопрацювати законодавство, щоб, з одного боку, виключити можливу монополізацію ринку оцінки, а з іншого — не дати можливість недобросовісним фахівцям долучитися до даного виду діяльності. Пізніше займатися цей процес передоручили Мін’юсту.

Глава відомства Олександр Лавринович пообіцяв врахувати думки всіх професійних учасників ринку при доопрацюванні концепції його реформування. “Треба зробити так, щоб не було ухилень від сплати податків, не було “смішних” цін на оціночні послуги і не було подвійних тарифів”, — заявив міністр. Однак спроби держави реформувати галузь зі зрозумілих причин, далеко не всі були сприйняті на ура.

12 вересня більшість організацій, які об’єднують вітчизняних оцінювачів, які прийшли під стіни Кабінету Міністрів з протестами, звинувативши Мін’юст в ігноруванні своїх пропозицій при підготовці нової концепції. Протестувальники представляли Українське товариство оцінювачів, Спілка експертів України, Асоціації фахівців оцінки, Спілка оцінювачів землі та Всеукраїнська спілка експертів-оцінювачів.

Головний аргумент, який висувають противники впровадження податкової оцінки, — воно призведе до суттєвого зростання вартості таких послуг. За словами голови Українського товариства оцінювачів Олексія Амфітеатрова, зацікавлені особи просто намагаються заткнути рота йому і його колегам, тому на швидку руку створили кілька “паперових” саморегульованих організацій, які нібито вносять деструктивні пропозиції в Мін’юст.

“Вони хочуть перетворити оцінку в звичайний математичний розрахунок. Туди посадять хлопців-студентів і знищать оцінку. Мета таких дій — підім’яти цей ринок під ряд компаній, які будуть контролюватися певною групою осіб”, — переконує пан Амфітеатров.

Невдоволення фахівців викликало не тільки виділення податкової оцінки в окремий напрямок, але і поширилися по ринку чутки про те, що в Мін’юсті вважають, що для здійснення податкової оцінки і 200 компаній. Тоді як до середини 2012 р. в країні зареєстровано близько 9,5 тис. оцінювачів майна (за реєстром ФДМУ) і понад 2 тис. оцінювачів земельних ділянок (за реєстром Держземагентства). Вони працюють в 3300 оціночних фірмах і 800 компаніях з оцінки земель, які розташовані у всіх регіонах України.

Однак далеко не всі оцінювачі поділяють цю точку зору. Голова Асоціації спеціалістів банківської оцінки України Сергій Фролов дивується, як при наявності 200 компаній на ринку можна говорити про монополізацію: “У будь-якому випадку ринок сам відрегулює потрібну кількість компаній. Але я вважаю, що і 4-5 тис., м’яко кажучи, не потрібно. Оціночну діяльність необхідно строго регламентувати, щоб ти нічим іншим, крім оцінки, займатися не міг. Я вважаю це правильним”.

За його словами, з 9,5 тис. оцінювачів у реєстрі ФДМУ близько 40% взагалі не займаються цією діяльністю з-за недогруженности ринку. “На сьогодні замовлення на оцінку значною мірою концентруються у людей недобросовісних і випадкових, готових, відчуваючи безкарність, занижувати вартість відчужуваного активу”, — запевняє пан Фролов.

Прихильники впровадження податкової оцінки майна запевняють: нові правила роботи цього ринку дозволять ліквідувати корупційну складову і дадуть новий поштовх його розвитку. Представники робочої групи, яка зараз готує законодавчі пропозиції щодо регулювання ринку оцінки, обіцяють врахувати все, що до них надходять від суб’єктів оціночної діяльності зауваження. Ці напрацювання належить оцінити уже новому складу парламенту.