Нове життя німецьких бункерів: від бетонних стін до ексклюзивного житла

Мало хто може похвалитися тим, що живуть в бункері часів Другої світової війни. У Німеччині девелопери перетворюють колишні бомбосховища в сучасні житлові комплекси.

Неширока вулиця Парізер-штрассе в західній частині Дюссельдорфа, на перший погляд, нічим не примітна. Але варто пройти кілька кроків від автобусної зупинки, як на узбіччі виростає сіра кам’яна споруда, подекуди вкрита зеленими острівцями моху.

Це – одне з майже 2000 бомбосховищ часів Другої світової війни, які розкидані по всій Німеччині. Такі споруди, які втратили своє стратегічне призначення, все частіше привертають увагу девелоперів і любителів ексклюзивної нерухомості. За останні 15 років більше десятка надземних бункерів у ФРН знайшли нове життя, перетворившись на сучасні житлові комплекси.

Дороге задоволення

Усередині бункера темно і холодно. Голос гучно відштовхується від жорстких бетонних стін. На верхній сходинці крутих сходів, що ведуть у підвал, – полустершаяся напис «Heil Hitler».

«Жахливо, чи не правда?» – каже Герд Шмітц (Gerd Schmitz), керівник проекту в будівельній фірмі «741 Projektentwicklung», яка купила бункер в 2010 році. Скоро від похмурих картин з минулого не залишиться і сліду. До 2015 року тут має з’явитися п’ятиповерховий житловий комплекс з 24 ексклюзивних квартир, побудований за останнім словом архітектурної моди.

Перебудова коштує недешево – €17 млн. Сума включає в себе покупку споруди та будівельні роботи. У компанії сподіваються, що інвестиція окупиться швидко: майже половина майбутніх квартир вже розкуплена, каже Шмітц.

Ціни на житло в майбутньому комплексі починаються з €3000 кв. м. найдорожчими будуть пентхауси з видом на Рейн на верхньому поверсі будівлі. Тут квадратний метр коштує €6800. Герд Шмітц не сумнівається, що залишилися квартири розійдуться швидко. В умовах стабільно зростаючих цін на житлову нерухомість у Німеччині багато хто розглядають житло як вигідну інвестицію, стверджує він.

Покупців приваблюють район, де розташований бункер, і гарне транспортне сполучення з центром міста, розповідає Шмітц. Більшість з них – літні німці, які збираються вийти на пенсію і хочуть переїхати в Дюссельдорф, де живуть їхні діти.

Тернистий шлях

Ідея перебудови надземних бункерів в Німеччині не нова. Піонером у цій справі став архітектор Райнер Мільке (Rainer Mielke), який ще 15 років тому спорудив собі житло на даху бомбосховища в Бремені.

«У мене був особистий інтерес», – говорить Мільке. У 1993 році вони з дружиною переїхали в Бремен і зняли невелику квартиру неподалік від збереженого з воєнних часів надземного бомбосховища. Сім’ї хотілося мати власне житло, але будинки в місті були архітектору не по кишені. Вирішення проблеми прийшло несподівано.

«Щоранку по дорозі на роботу я проходив мимо бункера, – розповів архітектор в інтерв’ю DW. – І тоді подумав, що це, загалом-то, непогана споруда з гарним фундаментом і я міг би обладнати квартиру прямо над ним».

Але все виявилося не так просто. Щоб здійснити задумане, Мільке знадобилося цілих п’ять років. У федеральному відомстві з нерухомості, яке володіло бункером, з підозрою поставилися до пропозиції архітектора продати йому споруда. «Перш ні у кого не виникало ідеї оселитися в бункері. До того ж це було непросто. На той момент його все ще сприймали як захисна споруда на випадок війни, і тому бункер повинен був залишатися вільним», – згадує Райнер Мільке.

Через п’ять років йому все ж таки вдалося добитися свого. Чиновники погодилися продати бомбосховище – але з умовою, що архітектор звільнить його в разі війни.

Зростання попиту – ще попереду

Сьогодні бажання жити в колишньому бункері вже ні в кого не викликає подиву. Німецькі чиновники і самі не проти продати стоять без діла споруди. «Влада зрозуміли, що на цьому можна непогано заробити. Перш вигоду ніхто не прораховував», – зазначає Мільке.

Архітектурно-будівельна фірма mielke+freudenberg, яку Мільке заснував у 2000 році разом з колегою Клаусом Фройденбергом (Klaus Freudenberg), купила у держави і перебудувала дев’ять бункерів в Бремені, Ганновері та Гамбурзі. Ціни на таке житло варіюються від €3500 до €4500 кв. м і залежать від розташування об’єкта, каже архітектор.

Райнер Мільке очікує, що інтерес покупців буде рости: «Жити в бункері – це завжди незвичайно, завжди є люди, які хочуть чогось незвичайного і ексклюзивного».

Ці екстравагантні росіяни

Мільке і Шмітц не виключають, що житлом у колишніх бомбосховищах зацікавляться і громадяни Росії, які активно купують нерухомість в Німеччині. Однак запити у таких клієнтів можуть виявитися досить екстравагантними.

Мільке, наприклад, зі сміхом згадує одного невдалого клієнта, який хотів придбати бункер в Бремерхафені. Росіянин, який звернувся пару років тому в його компанію, дуже хотів обладнати квартиру всередині бункера, але вирішив повністю відмовитися від вікон. «Він говорив «ні-ні, мені не потрібні вікна», – згадує архітектор. – Йому здавалося, це здорово, що ніхто не може зазирнути в квартиру з вулиці».

Операція не вдалася: в Німеччині не дають дозвіл на будівництво житла без вікон, каже Мільке. При цьому архітектор не заперечує креативності росіян: «Можливо, він перебудував цей бункер сам. Мені здається, що він його все ж купив».