Нотаріусів пустять до землі

Парламентаріям запропонували спростити процедуру реєстрації прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, яку заблокували на початку року через необхідність реєстрації права власності на землю.

Нотаріуси зможуть отримати доступ до Державного земельного кадастру, що дозволить одночасно реєструвати право власності і похідні речові права. Експерти вважають, що це дозволить розблокувати процес, адже з 2 млн договорів оренди за новими правилами поки що зареєстровано лише 30 тис.

Народний депутат Олег Кулініч (Партія регіонів) зареєстрував законопроект N3237, яким пропонує розширити повноваження нотаріусів при реєстрації прав оренди, сервітуту, суперфіції і емфітевзису на земельні ділянки сільгосппризначення. Незважаючи на те, що з 1 січня 2013 року, коли почала діяти нова система реєстрації речових прав на нерухомість, і нотаріуси отримали право державного реєстратора, вони досі не мають доступу до Державного земельного кадастру. Нове законодавство передбачає реєстрацію прав власності в держреєстрі майнових прав, проте всі речові права, зареєстровані до 1 січня, є дійсними і не підлягають перереєстрації. Похідні речові права на земельні ділянки проходять реєстрацію після реєстрації права власності на них.

В Української аграрної асоціації (УАА) розповідають, що власники орних земель — це переважно літні люди, яким важко займатися оформленням документів. “Внаслідок цього багато аграрії не можуть зареєструвати права оренди і змушені працювати в напівлегальних умовах, притому що мають оформлені договори, за якими платять власникам землі орендну плату”,— зазначає глава УАА Володимир Макар. Голова Аграрного союзу Геннадій Новиков додає, що за рік в середньому необхідно реєструвати до 2 млн договорів оренди. За даними на серпень, реєстрацію пройшли всього 30 тис. “Держреєстратор фізично не може впоратися і під різними приводами не приймає документи,— каже він.— Запрацювала корупційна складова: хочете зареєструватися — треба заохотити чиновника. Є дані про необхідність сплати 3-5 тис. грн за договір, а за деякими з них це фактично річна орендна плата”.

Відповідно до запропонованого законопроекту, нотаріус отримає доступ до Госземкадастру і зможе здійснювати одночасну реєстрацію похідних речових прав і права власності на ділянку. “Зараз перед операцією ми вимагаємо у клієнтів витягу з кадастру, після чого лише проводимо реєстрацію,— зазначає приватний нотаріус Іван Смирнов.— І процедура замість кількох годин займає кілька днів”. Крім того, відмова в реєстрації може стати наслідком “ненадання додаткових документів”, говорить “Ъ” інший нотаріус. Відсутність оперативного доступу до кадастру не дозволяє відслідковувати зміни в ньому. “Може бути, фізособа отримала виписку два-три місяці тому, і за цей час ділянку перестав бути його власністю, а нотаріус бере відповідальність на себе”,— пояснює нотаріус. Нова процедура може на третину скоротити час на реєстрацію. За словами пана Новікова, така норма дозволить збільшити кількість реєстраторів і вирішити проблему, в якій з вини держави виявилися аграрії. При цьому, на думку пана Смирнова, розширення повноважень на вартість послуг не вплине.

До 2018 року власник ділянки чи набувач права оренди, а також уповноважена ним особа зможуть подати заяву на реєстрацію в електронному вигляді. Приватний нотаріус Олена Поліщук вважає, що ця норма буде неактуальною, поки не з’явиться регламент прийняття електронних заявок. “У власників землі навряд чи з’явиться електронний підпис”,— додає пані Поліщук. До 2015 році уряду необхідно автоматично перенести дані з Держземкадастру до держреєстру прав, після чого права на землю будуть вважатися зареєстрованими. Якщо реєстратор зажадає непередбачені законом документи для внесення даних до реєстру, йому загрожує штраф у розмірі 20-80 неоподатковуваних мінімумів (340-850 грн), а при повторному порушенні — штраф вчетверо більше.