Неплатник в законі. Або чому вигідно не платити по кредиту

Борги потрібно віддавати. Правда, не всі позичальники слідують цьому правилу. Деякі клієнти беруть кредити з метою ніколи їх не повертати. Та й самі банки не проти нажитися на ненадійних позичальників.

«Близько 7% потенційних позичальників, які звертаються в банк за кредитом, це шахраї», — вважає директор колекторської компанії Вердикт Олександр Кабак. Але більшість таких клієнтів відсівається на етапі аналізу анкети. В результаті максимум 1-2,5% — це кредити, оформлені з метою подальшої невиплати. Порівняно з докризовим періодом число шахраїв зменшилася в два-три рази.
Як правило, позичальники, які не оплачують борги, беруть так звані бланкові позики готівкою (без застави, без довідки про доходи, без поручителів) і кредитні карти.

Такі кредити найлегше перевести в готівку. Менше шахраїв цікавлять заставні кредити на техніку. Їх також легко отримати, але реалізувати товар проблематично.

За словами Олександра Шинку, найскладніше шахраям взяти кредит на авто чи житло: «При видачі заставного кредиту необхідний важкий пакет документів, які дуже ретельно аналізуються.

При цьому процедура оформлення самого забезпечення досить складна. Що б отримати такий кредит шахраям, повинна працювати злочинне угруповання».

Однак, випадки неповернень за позиками на авто або нерухомість також присутні. «Я не плачу за кредитом, який я брала на автомобіль в Укрсоцбанку, вже три роки. За машиною так і не прийшли, номер телефону я поміняла, а загрозливими листами від банку і колекторів добре розпалювати багаття», — розповіла banki.ua клієнтка Оксана.

Флегматизм фінустанови на перший погляд дивує, адже автомобіль — ліквідний товар, який можна реалізувати. Але, за словами голови правління одного з найбільших банків країни, повернути заставне майно, навіть те, яким є судове рішення, дуже важко.

«Щоб судовий виконавець поїхав за вже заарештованої машиною, мені необхідно створити всі умови: забрати його, відвезти до позичальника, і після цього ще нагодувати і напоїти. А за Ланосом вони взагалі не хочуть їхати», — пояснює ситуацію банкір.

Правда, банки іноді самі ініціюють видачу свідомо поганих кредитів. «У більшості випадків неповернення видаються під відкати», — зазначає юрист, який побажав залишитися неназваним. Банківські працівники в такому випадку беруть «липові» довідки про доходи, неправдиво заповнюють анкети та ін. Обсяг винагороди співробітника коливається в межах 20-40% від суми кредиту.

Що ж загрожує неплатників? Спочатку до них застосовується стандартна процедура стягнення. Це дзвінки з проханням добровільно повернути гроші, листи. Якщо банк працює з колекторським агентством, дзвінки і листи частішають.

Наступний етап — це передача даних про неплательщике в бюро кредитних історій. Більшість банків на сьогоднішній день користуються базами даних таких організацій. Це загрожує позичальникові тим, що кредит, який він не хоче повертати, буде останній в його житті.

«Жоден банк ніколи не позичить ні копійки позичальнику, у якого величезна заборгованість. А життя непередбачуване і цілком можливо, що, не віддаючи кредит на тисячу гривень, позичальник закреслює собі шлях, наприклад, до бажаної квартирі», — зазначає директор Всеукраїнської Правової Групи Володимир Саєнко.

Якщо ж клієнт довгий час (три-шість місяців) не платить за кредитом, банк може звернутися до суду за примусовим стягненням. Якщо буде отримано постанову суду, а воно, швидше за все, буде на користь банку, можуть заарештувати майно клієнта. Також позичальник може зіткнутися з серйозними обмеженнями.

За словами Володимира Саєнка, рішення суду, особливо невиконане, буде висіти каменем на шиї позичальника: «Якщо боржник захоче офіційно влаштуватися на роботу, на якій хоч трохи перевіряють співробітників, при наявності рішення суду про стягнення дорога в хороший офіс для нього закрита назавжди». Також, за словами юриста, суд може постановити обмежити виїзд такого позичальника за кордон.

Вищої мірою покарання для винного клієнта банку може бути порушення кримінальної справи за фактом шахрайства. Однак, згідно з українським законодавством, довести сам злий умисел вкрай складно. «Я не пригадую жодного випадку, щоб позичальника, який не виплачував гроші банку, посадили у в’язницю», — зазначив юрист на правах анонімності.

Втім, жартувати з банками вкрай небезпечно. Толерантно ставитися до шахраям невигідно ні кредитним установам, але судам. Тому уберегти себе від головного болю і втрати нервів можна лише справно виплачуючи кредит.