Не рухається: чому спрощення реєстрації нерухомості обернулося ускладненнями

Закон «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» прийняли ще в 2010 році, і він повинен був вступити в силу з 1 січня 2012-го. Але до цієї дати Мін’юст не встиг підготуватися. Втім, не встиг і до 1 січня нинішнього року – на це число згодом була перенесена дата запуску документа.

Перші дні роботи нових правил показали вади закону, до того ж підзаконними актами врегульовані далеко не всі необхідні питання. Підсумок – нотаріуси масово відмовляються реєструвати права на нерухомість, а до державних реєстраторів скупчилися величезні черги. Про реєстрацію прав на землю взагалі говорити практично не доводиться.

Днями президент Віктор Янукович звільнив главу Укрдержреєстру Леонід Єфименко після критики останнього з боку прем’єра Миколи Азарова. Втім, це рішення, швидше скидається на гру на публіку. Залишається сподіватися лише на те, що Мін’юсту вдасться в найкоротші терміни провести роботу над помилками, і «перехідний період» не затягнеться надовго.

Сама ідея закону непогана і при більш ретельній підготовці до його вступу в силу могла б дійсно значно полегшити реєстрацію речових прав. Адже раніше право власності на нерухомість реєстрували БТІ, що вимагало часу, офіційних і неофіційних матеріальних витрат. А реєстр прав на землю вело Держземагенство. За новими правилами, якби все працювало так як передбачалося, будинок з земельною ділянкою можна було б зареєструвати у нотаріуса при укладенні угоди за один день. На жаль, на практиці все виявилося не так.

За словами старшого юриста ЮФ «Гвоздій і Оберкович» Максима Лебедєва, незважаючи на те, що нотаріусів готували до здійснення спеціальних функцій на спеціальних курсах протягом декількох місяців, розібратися в настільки непростій процедурі вдалося не всім. «Більш того, варто врахувати, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно був практично порожній, на момент його запуску, для користування якими нотаріусам необхідно обробити цілий масив інформації для проведення реєстраційної дії», – говорить він. Все це відлякало нотаріусів від роботи з Реєстром, у зв’язку з чим вони відправляли своїх клієнтів в реєстраційну службу. Втім, юрист зазначає, що до нотаріусів в даному питанні варто ставитися з розумінням. Адже при внесенні відомостей до Реєстру вони збирають інформацію з різних баз даних (реєстр обтяжень, реєстр іпотек) і всю подібну інформацію заносять у Укрдержреєстр. Цей процес займає чималу кількість часу. У той же час, нотаріус зобов’язаний зареєструвати право власності за день, тоді як реєстратору на це відводиться 14 днів. При цьому самі нотаріуси скаржаться, що навіть на «гарячій лінії» Укрдержреєстру часом їм не можуть пояснити, як діяти в тій чи іншій ситуації. Просто кажуть, мовляв, читайте закон і кладуть трубку.

Нотаріуси працюють під загрозою внесення в «чорний список». Мін’юст навіть пообіцяв відбирати ліцензії

Відзначимо, що спочатку нотаріусів в законі взагалі не було. Всі дії по реєстрації речових прав повинні були здійснювати державні реєстратори Укрдержреєстру. Однак це викликало побоювання багатьох експертів у тому, що реєстраційна служба просто перетворитися в нову БТІ. Тому пізніше в закон внесли зміни визначають, що реєстрацію при операціях, що вимагають нотаріального засвідчення, здійснюють нотаріуси. Мовляв, все для людей – коли прийшов до нотаріуса завірити договір, нехай вже він і всі реєструє. У випадках введення об’єкта в експлуатацію вперше, його поділу, якщо об’єкт переводиться з нежитлового фонду в житловий або навпаки тощо потрібно звертатися до державного реєстратора.

За словами Максима Лебедєва, держреєстратори дійсно вносять дані до реєстру в незалежності від того, чи буде власник нерухомості здійснювати нотаріальні дії або ні. Але також звертає увагу, що самі працівники реєстраційних служб не в повній мірі розуміють процедуру реєстрації. Більш того, в окремих випадках вони приймають пакети документів, не переконавшись в їх комплектності, чим порушують Порядок реєстрації.

Сьогодні нотаріуси працюють під загрозою внесення в «чорний список». Мін’юст навіть пообіцяв за відмову від реєстрації нерухомості відбирати ліцензії. Максим Лебедєв зауважує, що відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуси мають право відмовляти у вчиненні нотаріальної дії, у зв’язку з чим вони виносять постанову про відмову. Звичайно ж, причини такої відмови повинні відповідати закону. «Правда, – радить юрист, – навряд чи нотаріуса, який не зумів розібратися в новій системі варто примушувати до реєстрації права власності, так як постраждати від цього може іменного власник майна». У свою чергу, буде ефективніше звернутись до іншого, більш підготовленим нотаріуса. Також варто звернути увагу, що немає необхідності всім власникам нерухомості заново оформляти право власності на майно. Нові правила передбачають обов’язкове внесення інформації в Укрдержреєстр лише при виникнення, перехід або припинення права власності. При оформленні оренди нерухомого майна проходження процедури реєстрації також буде потрібно.