Не порушив – не побудував

Питання будівництва з порушеннями сьогодні актуальний як ніколи.

Багато хто думає, що можливості Державної архітектурно-будівельної інспекції України необмежені. Про те, які саме функції виконує реорганізований ДАБК, які можливості надані Інспекції для впливу на «скандальні» будівництва, а також про першочергові плани на новій посаді Building Business розповів голова Державної архітектурно-будівельної інспекції України Олександр Рибак.

Building.ua: Які заходи Ви зробите в першу чергу на посаді голови Госархинспекции України?

А. Рибак: Як Ви знаєте, в країні відбувається будівельна революція або, швидше, еволюційний розвиток будівельної галузі. У зв’язку з реалізацією нової будівельної та містобудівної політики в Україні, прийняттям величезної кількості законодавчих і нормативно-правових актів у будівельній сфері, Державна архітектурно-будівельна інспекція України набула не тільки нові можливості, але й нові повноваження. Зараз відбувається процес організації роботи. І моє основне завдання – скоординувати роботу центрального та територіальних органів Інспекції таким чином, що б вони змогли виконувати в повній мірі ті функції, які покладені на нашу структуру.

Building.ua: Які нові функції уповноважена виконувати Інспекція у відповідності з Указом Президента від 8 квітня 2011 року № 439/2011?

А. Рибак: Функції, які завжди виконував ДАБК. А це – державний контроль у сфері будівництва, ліцензійна діяльність, введення в експлуатацію об’єктів будівництва і т. д. До них додалися функції інспекції житлово-комунального господарства. Ми говоримо про новий статус архітектурно-будівельного контролю. Раніше – це контроль за дотриманням державних норм і правил, плюс відповідність до погодженої проектної документації і видача документів дозвільного характеру в сфері будівництва. Зараз же на нас поклали контроль над постачальниками і виробниками послуг ЖКГ, кількістю і якістю цих послуг (якщо вони не стосуються монополістів); контролюємо органи місцевої влади у сфері похоронної справи; відстежуємо дотримання держстандартів, норм і правил у сфері поводження з побутовими відходами; дотримання правил і норм технічної експлуатації житлових будинків, користування прибудинковими територіями і т. д.

Фактично, Інспекція тепер займається виключно інспекційної роботою, виявляючи порушення, та ініціює від імені держави усунення порушень у сфері будівництва і ЖКГ

Building.ua: Як Ви можете вплинути на будівництво «скандальних об’єктів»? Які інструменти є у руках Інспекції?

А. Рибак: Виникає багато питань пов’язаних зі скандальними будівництвами і механізм боротьби з ними – чинне законодавство. Інспектор вийшов на майданчик, є порядок перевірки, є закон. При наявності порушення інспектор може виписати припис про призупинення будівництва. Все залежить від серйозності порушень. Дані приписи обов’язкові до виконання.

Але Ви говорите про «скандальних об’єктах» тому, що вони завжди на слуху. Громадськість відстежує ситуацію, змушує місцеві влади реагувати. Досить багато об’єктів, які збудовані самовільно – ось на них ми можемо впливати. Зараз тільки в Києві знаходиться на розгляді у судах близько 30 справ щодо самочинного будівництва. Це ресторани, приватні будинки, незаконні реконструкції. Однак, судова система в нашій країні, на жаль, не працює швидко. Думаю, що скоро ми почуємо про перших знесення незаконно побудованих об’єктів, за ініціативою Інспекції. А на об’єкти, які викликають суспільний резонанс, як правило, є всі документи, виділені земельні ділянки і є узгоджена проектна документація. На зупинку таких будівництв впливати досить складно, тому що… – вони законні. І поки місцева влада не перестануть виділяти землю як попало, скандали не вщухнуть. Благо новим Законом «Про регулювання містобудівної діяльності» закріплено верховенство Генерального плану населеного пункту, та вносити зміни до нього можна тільки постановою Кабінету Міністрів не частіше ніж раз на 4 роки. Сподіваюся, що це допоможе уникнути соціальних вибухів у майбутньому. Що ж стосується функцій Інспекції, то ми маємо повноваження зупинити незаконне будівництво, накласти штрафні санкції і разом з правоохоронними органами притягнути до відповідальності за порушення містобудівного законодавства.

Building.ua: Назвіть найбільш недобросовісні, «скандальні» єкти (в регіонах, в Києві)? Як ДАБК може вплинути на зупинку будівництва подібних об’єктів?

А. Рибак: ДАБК не дає оцінку сумлінності, а тільки перевіряє відповідність об’єкту будівельним нормам та затвердженої проектної документації. Наприклад, є такий об’єкт, що в Києві на перетині вулиць Богдана Хмельницького,7/20 (колишній будується ТЦ на ст. м. «Театральна» – Building). З точки зору технології будівництва та документації там все в порядку. Київрада продала землю, Головархітектура погодила проектну документацію. Формально все дотримано. І чому почалася ця будівництво – питання риторичне – документи в порядку. Але питання не до нас – до влади, до Київради, який приймав рішення про виділення ділянки, до градсоветам, які розглядали проекти і колегіально приймали рішення. ДАБК анулювала дозвіл на будівництво, тільки коли з’явилося на це законна підстава – Київрада анулював договір купівлі-продажу земельної ділянки. Сьогодні використовувати інспекцію, як механізм зупинки будівництва – неправильно. Ми, виходячи на майданчик, керуємося законами України, будівельними нормами, правилами, проектними рішеннями.

Повторюся, Законом передбачено механізм зносу і ми є замовником знесення. Ми від імені держави готуємо документи до суду на знесення об’єктів будівництва. Інше питання, як знесення здійснюється практично. Це дійсно складний механізм. ДАБК зносити не може. Замовник це повинен зробити сам, за рішенням суду. І тільки коли рішення суду не виконується, Інспекція за свої гроші оголошує тендер, визначає компанію, яка буде зносити об’єкт. А після цього, стягнути гроші за знесення з замовника. Напевно, тому в Україні ще не було прецеденту зносу об’єкта Дабком. Хоча, випадки знесення після позовів Прокуратури вже є: наприклад, ресторан «Ріоні» на Набережній в Києві.

Так і наша судова система настільки забюрократизована, що розгляд подібних справ триває роками.

У регіонах, на відміну від Києва, ситуація набагато простіше. Напевно, тому, що люди там більш законослухняні і не так юридично підковані. Там, коли інспектор приходить на майданчик і виписує припис з вимогою усунути порушення, замовник їх ліквідує, платить штраф і робить все, що б не доводити справу до суду. Великі забудовники там бояться відповідальності, передбаченої Законом «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань та організацій за правопорушення у сфері містобудування», а це 50% вартості виконаних без дозволу робіт або 10% вартості будівельних робіт за експлуатацію будівлі без введення в експлуатацію. Що ж стосується фізичних осіб – приватні будинки, магазинчики, маленькі кафе і т. д., то це і є основна маса роботи Інспекції в регіонах. І потрібно сказати, що пристрасті там вирують неабиякі. Єдине, що і вони теж по старій пам’яті бояться судів…

Багато хто думає, що можливості інспекції необмежені. Вважають, що якщо не подобається те, що будується, то Інспекція повинна цю зупинити будівництво. Наші громадяни повинні розуміти, що земельна ділянка виділяється місцевою владою забудовнику під конкретний об’єкт. У забудовника вже є інвестиційна програма, майбутня прибуток розрахована, гроші взяті в кредит і т. д. І якщо місцева влада у процесі реалізації інвестиційного проекту змінює своє рішення під тиском громадськості, то повинен існувати механізм компенсації витрат інвестора. І логічно припустити, що компенсація відбувається з місцевого бюджету, тобто з кишені громадян. Так чи варто приймати рішення, яке потім буде скасовано? Коли ми це зрозуміємо, то процес розробки генеральних планів міст, схем зонування та детальних планів, передбачених Законом «Про регулювання містобудівної діяльності» піде набагато швидше.

В цілому ж Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» – рамковий, і буде діяти до набрання чинності Містобудівного кодексу. Всі чудово розуміють наскільки Кодекс потрібен Україні. Планується, що в ньому буде зосереджена вся нормативна база та її взаємодія у містобудівній сфері. На мій погляд, у Кодексі необхідно пов’язати кілька основних моментів: 1. Верховенство Генерального плану та обов’язкову розробку детальних схем і схем зонування, те, що передбачено сьогоднішнім Законом. 2. Персональну відповідальність всіх учасників процесу створення об’єкта архітектури і будівництва (і як наслідок персональну сертифікацію фахівців). 3. Обов’язкове страхування професійних ризиків та подальшої експлуатації об’єкта (це те, що зараз не враховано ні в одному з нормативних актів). 4. Реальні важелі для притягнення до відповідальності аж до кримінальної за порушення містобудівного законодавства. 5) Зрозумілі умови для реалізації інвестиційних програм. Сподіваюся, що Містобудівний кодекс виправдає наші очікування і з його прийняттям встановляться зрозумілі і прозорі правила гри.

Building.ua: Оцініть будівництво аквапарку в ТРЦ Dream Town: були зафіксовані порушення? Забезпечує заявлений проект безпеку будівництва над метрополітеном?

А. Рибак: Смію Вас запевнити, що технології, які застосовувалися при будівництві цього об’єкту, дозволяють нам говорити про безпеку і метрополітену і прилеглих будинків. Щоб було зрозуміло, поясню: тунель метро був узятий в залізобетонну «обгортку», основне навантаження розподілено на палях. Сама конструкція будівлі не прив’язана до метро, це окрема конструкція, яка накрила метрополітен. Що стосується безпеки метрополітену, то генпроектувальником будівлі була компанія «Укрметропроект». Це серйозна компанія, вони проектували несучу конструкцію і вони займаються проектуванням все, що пов’язано з метро. Так що хвилюватися нема про що.

Що ж стосується протікання аквапарку після його відкриття – це проблеми підрядної організації, яка займалася гідроізоляцією. Це пов’язано з неякісним виконанням робіт. До речі, випробування, які проводилися перед введенням в експлуатацію, таких питань не виявили. І сьогодні вже завдання власника аквапарку і організації, яка ці роботи виконувала, виправити всі прорахунки і недоробки. Замовник сам зацікавлений зробити це якомога швидше, проект-комерційний.

Що стосується реалізації подібних проектів, то у часи загального ущільнення забудови, коли «зайвої» землі просто немає, ми будемо спостерігати подібне все частіше. І це нормально. У світі подібні технології успішно реалізовуються багато років і нічого страшного не відбувається. Будуються підземні паркінги під пам’ятниками архітектури, тунелі під водою, паркінги під водою і все це не викликає нічого, крім захоплення. У нас ще один подібний проект був на станції метро «Лісова». Я бачив – виглядає непогано.