Найближчим часом проблеми можуть виникнути у багатьох роздрібних банків

НБУ готує зачистку ощадних банків.

Джерело

Стало відомо, що Національний банк України розробив проект постанови, яким посилюються вимоги до банків зі статусом “спеціалізований ощадний” (до таких належать установи, в пасивах яких не менше 50% становлять вклади фізичних осіб (незалежно від типу активів).

Документом вводиться новий економічний норматив Н3-1 для недержавних ощадних банків. Він розраховується як співвідношення регулятивного капіталу банку до його зобов’язань. Банки, у яких депозити населення складають 50-60% загального обсягу пасивів, зобов’язані підтримувати дане співвідношення на рівні понад 15%. Якщо частка депозитів фізосіб 60-70%, Н3-1 не може бути менше 20%. У разі якщо вклади населення формують більше 70% пасивної бази – норматив вже 25%.

При цьому пропонується заборонити включати в розрахунок пасивів банку кредиторську заборгованість за операціями з фінансовими інструментами.

Профільна асоціація ” Український кредитно-банківський союз поспішила звинуватити регулятора в дискримінації недержавних банків. “Однакові умови нагляду за ощадбанками різних форм власності разом із збільшенням терміну їх адаптації до спеціалізованих економічних нормативів сприятиме як мінімізації ризиків фінансових установ, так і розвитку конкурентного середовища на фінансовому ринку України”, – стверджують в УКБС.

В асоціації також звернули увагу центробанку на необхідність збільшення граничного значення співвідношення вкладів фізичних осіб в пасивах банку при отриманні ним статусу спеціалізованого ощадбанку з передбачених 50% до 60%.”У сучасних умовах обмеженості зовнішніх ресурсів саме кошти населення стають одним з основних фінансових джерел національної банківської системи”, – наголошується в повідомленні.

“Жертвами” постанови НБУ про необхідність нарощування регулятивного капіталу можуть стати 25% банківського ринку

Учасники ринку відзначають, що жертвами нововведення можуть стати несподівано багато банків, так як основним джерелом пасивів роздрібних фінустанов є саме кошти фізичних осіб. Згідно з даними Національного банку, за станом на жовтень 2012-го в Україні було п’ять банків з часткою депозитів населення в структурі пасивів понад 50%. Це, насамперед, активні в секторі споживчого кредитування Платинум Банк і Ідея Банк, а також Експрес-Банк, Метабанк і Промекономбанк. До речі, два з цих фінустанов неодноразово згадувалися на сторінках ЗМІ в якості претендентів на введення тимчасової адміністрації. І, швидше за все, норма, що зобов’язує наростити регулятивний капітал, ляже непідйомним тягарем саме на ці банки.

Наближаються до позначки в 50% ПриватБанк і Віейбі, Київська Русь і банк Демарк, Меркурій і Европромбанк, Акцент-банк і Український фінансовий світ. Примітно, що потрапляє в список і банк Таврика, куди в кінці минулого року була введена тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладів. Мало того, після перерахунку банківських пасивів за новими нормами (за винятком кредиторської заборгованості за операціями з фінансовими інструментами) список може суттєво поповнитися. На думку старшого аналітика інвесткомпанії “Трійка Діалог Україна” Євгена Гребенюка, рішення регулятора може торкнутися 25% банків, переважно дрібних і середніх.

Все це наводить на думку про свідому спробу регулятора закласти нормативну базу для подальшого “очищення” ринку. Ідея, в принципі, розумна і виправдана. Як відзначає директор аналітичного департаменту Українського кредитно-рейтингового агентства (UCRA) Андрій Коноплястий, особливого бажання набувати статус ощадного у вітчизняних банків немає, адже це накладає додаткові зобов’язання. “Заборона включення в розрахунок пасивів кредиторської заборгованості за операціями з фінансовими інструментами – безсумнівно, позитивний момент, так як у багатьох банків у пасивах враховувалися значні суми на рахунках кредиторської заборгованості (в основному, заборгованість з купівлі/продажу іноземної валюти). Це призводило до збільшення обсягу пасивів”, – розповідає співрозмовник ЛІГАБізнесІнформ. Правда, додає він, навряд чи це вирішить проблему спотворення звітності, так як багато банків для зниження частки фізичних осіб в пасивах використовують, зокрема, зустрічні міжбанківські операції або депозитні сертифікати. Крім того, нарощування регулятивного капіталу на даний момент є проблемою для більшості банків з-за банального небажання акціонерів вкладати в банківський бізнес, що обумовлено більше економічними проблемами.

Правда, це навряд чи стосується Приватбанку. Але сам факт появи найбільшої фінустанови країни в “чорному списку” насторожує багатьох. За словами одного з експертів, що побажав залишитися неназваним, створюється стійке враження, що саме проти цього банку і спрямована обговорюється ініціатива НБУ. Особливо в світлі проблем, які настигли компанії групи Приват останнім часом. Але це окрема тема…

В цілому, каже начальник Управління ринкових та операційних ризиків банку Фінанси і Кредит Микола Войтків, у банків, які підпадають під дію постанови, є три варіанти дій. Або активізувати приріст інших видів пасивів (наприклад, коштів юридичних осіб), у результаті чого частка депозитів фізосіб в структурі пасивів знизиться. Або призупинити приріст вкладів від населення (шляхом зниження процентних ставок). Або збільшити регулятивний капітал до необхідного рівня. Відповідно, менеджмент і акціонери банку будуть вибирати найбільш прийнятний варіант. “Зрозуміло, що регулятор “з плеча рубати” не стане. В крайньому випадку, окремим банкам, можливо, запропонують перехідний період, протягом якого вони повинні будуть або зменшити частку коштів населення до рівня менш 50% пасивів, або збільшити капітал”, – вважає банкір.

Однак, в цілому, говорять банкіри, наслідки нововведення не настільки однозначні, як, можливо, хотілося б чиновникам центробанку. На думку пана Гребенюка, це чергове поверхневе рішення НБУ, яке не призведе до посилення банківської системи, а, скоріше, до посилення позицій кептивних банків, які є казначейськими придатками фінансово-промислових груп. “Якщо НБУ дійсно хоче поліпшити стабільність банківської системи, в першу чергу йому потрібно сконцентруватися на виконанні нормативу, що стосується кредитування банками пов’язаних осіб”, – упевнений співрозмовник ЛІГАБізнесІнформ.

Формально цей норматив виконують більшість банків. Реально ж НБУ просто закриває очі (можливо, не без вигоди для себе) на структуру кредитних портфелів багатьох банків. І лише під час чергової кризи виявляється, що в системі є банки з часткою кредитів пов’язаним особам понад 50% портфеля. Це і є найбільша загроза для клієнтів банків.