НБУ готує зачистку ощадних банків.
Джерело
Стало відомо, що Національний банк України розробив проект постанови, яким посилюються вимоги до банків зі статусом “спеціалізований ощадний” (до таких належать установи, в пасивах яких не менше 50% становлять вклади фізичних осіб (незалежно від типу активів).
Документом вводиться новий економічний норматив Н3-1 для недержавних ощадних банків. Він розраховується як співвідношення регулятивного капіталу банку до його зобов’язань. Банки, у яких депозити населення складають 50-60% загального обсягу пасивів, зобов’язані підтримувати дане співвідношення на рівні понад 15%. Якщо частка депозитів фізосіб 60-70%, Н3-1 не може бути менше 20%. У разі якщо вклади населення формують більше 70% пасивної бази – норматив вже 25%.
При цьому пропонується заборонити включати в розрахунок пасивів банку кредиторську заборгованість за операціями з фінансовими інструментами.
Профільна асоціація ” Український кредитно-банківський союз поспішила звинуватити регулятора в дискримінації недержавних банків. “Однакові умови нагляду за ощадбанками різних форм власності разом із збільшенням терміну їх адаптації до спеціалізованих економічних нормативів сприятиме як мінімізації ризиків фінансових установ, так і розвитку конкурентного середовища на фінансовому ринку України”, – стверджують в УКБС.
В асоціації також звернули увагу центробанку на необхідність збільшення граничного значення співвідношення вкладів фізичних осіб в пасивах банку при отриманні ним статусу спеціалізованого ощадбанку з передбачених 50% до 60%.”У сучасних умовах обмеженості зовнішніх ресурсів саме кошти населення стають одним з основних фінансових джерел національної банківської системи”, – наголошується в повідомленні.
“Жертвами” постанови НБУ про необхідність нарощування регулятивного капіталу можуть стати 25% банківського ринку
Учасники ринку відзначають, що жертвами нововведення можуть стати несподівано багато банків, так як основним джерелом пасивів роздрібних фінустанов є саме кошти фізичних осіб. Згідно з даними Національного банку, за станом на жовтень 2012-го в Україні було п’ять банків з часткою депозитів населення в структурі пасивів понад 50%. Це, насамперед, активні в секторі споживчого кредитування Платинум Банк і Ідея Банк, а також Експрес-Банк, Метабанк і Промекономбанк. До речі, два з цих фінустанов неодноразово згадувалися на сторінках ЗМІ в якості претендентів на введення тимчасової адміністрації. І, швидше за все, норма, що зобов’язує наростити регулятивний капітал, ляже непідйомним тягарем саме на ці банки.
Наближаються до позначки в 50% ПриватБанк і Віейбі, Київська Русь і банк Демарк, Меркурій і Европромбанк, Акцент-банк і Український фінансовий світ. Примітно, що потрапляє в список і банк Таврика, куди в кінці минулого року була введена тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладів. Мало того, після перерахунку банківських пасивів за новими нормами (за винятком кредиторської заборгованості за операціями з фінансовими інструментами) список може суттєво поповнитися. На думку старшого аналітика інвесткомпанії “Трійка Діалог Україна” Євгена Гребенюка, рішення регулятора може торкнутися 25% банків, переважно дрібних і середніх.
Все це наводить на думку про свідому спробу регулятора закласти нормативну базу для подальшого “очищення” ринку. Ідея, в принципі, розумна і виправдана. Як відзначає директор аналітичного департаменту Українського кредитно-рейтингового агентства (UCRA) Андрій Коноплястий, особливого бажання набувати статус ощадного у вітчизняних банків немає, адже це накладає додаткові зобов’язання. “Заборона включення в розрахунок пасивів кредиторської заборгованості за операціями з фінансовими інструментами – безсумнівно, позитивний момент, так як у багатьох банків у пасивах враховувалися значні суми на рахунках кредиторської заборгованості (в основному, заборгованість з купівлі/продажу іноземної валюти). Це призводило до збільшення обсягу пасивів”, – розповідає співрозмовник ЛІГАБізнесІнформ. Правда, додає він, навряд чи це вирішить проблему спотворення звітності, так як багато банків для зниження частки фізичних осіб в пасивах використовують, зокрема, зустрічні міжбанківські операції або депозитні сертифікати. Крім того, нарощування регулятивного капіталу на даний момент є проблемою для більшості банків з-за банального небажання акціонерів вкладати в банківський бізнес, що обумовлено більше економічними проблемами.
Правда, це навряд чи стосується Приватбанку. Але сам факт появи найбільшої фінустанови країни в “чорному списку” насторожує багатьох. За словами одного з експертів, що побажав залишитися неназваним, створюється стійке враження, що саме проти цього банку і спрямована обговорюється ініціатива НБУ. Особливо в світлі проблем, які настигли компанії групи Приват останнім часом. Але це окрема тема…
В цілому, каже начальник Управління ринкових та операційних ризиків банку Фінанси і Кредит Микола Войтків, у банків, які підпадають під дію постанови, є три варіанти дій. Або активізувати приріст інших видів пасивів (наприклад, коштів юридичних осіб), у результаті чого частка депозитів фізосіб в структурі пасивів знизиться. Або призупинити приріст вкладів від населення (шляхом зниження процентних ставок). Або збільшити регулятивний капітал до необхідного рівня. Відповідно, менеджмент і акціонери банку будуть вибирати найбільш прийнятний варіант. “Зрозуміло, що регулятор “з плеча рубати” не стане. В крайньому випадку, окремим банкам, можливо, запропонують перехідний період, протягом якого вони повинні будуть або зменшити частку коштів населення до рівня менш 50% пасивів, або збільшити капітал”, – вважає банкір.
Однак, в цілому, говорять банкіри, наслідки нововведення не настільки однозначні, як, можливо, хотілося б чиновникам центробанку. На думку пана Гребенюка, це чергове поверхневе рішення НБУ, яке не призведе до посилення банківської системи, а, скоріше, до посилення позицій кептивних банків, які є казначейськими придатками фінансово-промислових груп. “Якщо НБУ дійсно хоче поліпшити стабільність банківської системи, в першу чергу йому потрібно сконцентруватися на виконанні нормативу, що стосується кредитування банками пов’язаних осіб”, – упевнений співрозмовник ЛІГАБізнесІнформ.
Формально цей норматив виконують більшість банків. Реально ж НБУ просто закриває очі (можливо, не без вигоди для себе) на структуру кредитних портфелів багатьох банків. І лише під час чергової кризи виявляється, що в системі є банки з часткою кредитів пов’язаним особам понад 50% портфеля. Це і є найбільша загроза для клієнтів банків.
