«Надра банк» – невдала інвестиція?

Найчастіше звичайному середньостатистичному українцю вчинки олігархів не зрозуміти. Але якщо вони вже щось роблять, значить це комусь потрібно. В першу чергу їм самим.

«Навіщо Фірташ купив банк, незрозуміло. Якщо йому потрібна установа для обслуговування своїх підприємств, краще було б купити невеликий кишеньковий банк за 10-50 мільйонів гривень та інвестувати ще стільки ж».

В суботу «Надра банк» отримав повноцінне правління, а очолила установу, як і прогнозували експерти, її тимчасовий адміністратор Валентина Жуковська.

Реанімація «Надра» стала хорошою новиною – хоча б тому, що для підтримки банку не були використані гроші держави, крім боргу 7 мільярдів гривень перед НБУ.

«Для «Надра» це хороше рішення, зокрема те, що туди не були «влиті» бюджетні гроші. Участь держави у даному випадку було б негативом як для держави, так і для самого банку. Добре також, що Жуковську призначили головою», – зазначив у коментарі «Економічній правді» представник Мінфіну, що побажав залишитися невідомим.

На думку керівника аналітичного департаменту ІГ «ТАСК» Андрія Шевчишина, поточний стан банку стабільно.
З цією точкою зору згоден старший консультант з фінансово-економічних питань компанії Eastern Consulting Group Тарас Кушнір. «Фінансова підтримка Group DF і лояльність влади дозволяють визначити стан банку як стабільний», – вважає він.

Проте представник одного з найбільших інвестиційних банків каже, що «Надра» чекає важкий шлях відновлення. «Докапіталізація банку відбулася надто пізно, тож установа втратила ключові активи – довіру контрагентів і персонал», – вважає він.

Опитування експертів показало, що «Надра» є три проблеми.

Перша – очікуваний різкий відтік депозитів. Люди, які хотіли забрати гроші протягом двох років, постараються це зробити при першій же можливості. Щоб вистояти, банку доведеться або вибудовувати штучні бар’єри, або запастися грошима.
«Логічним шляхом відновлення банку було б введення в «Надра» грошових потоків підприємств Дмитра Фірташа. Після цього установа відновила б активні операції на ресурсному ринку», – вважає інвестиційний банкір. До речі, цей процес вже розпочався: «Надра» отримали на обслуговування рахунки «Укртрансгазу».

Друга проблема – репутація банку безповоротно підірвана. «Нехай вони спочатку розрахуються за 4 тисячами невиконаних виконавчих проваджень і не підривають віру в судову систему України», – зазначив керівник однієї з інвесткомпаній, маючи на увазі судові позови про примусове стягнення коштів з банку.

У всіх чотирьох тисячах випадків Державна виконавча служба ігнорувала рішення судів, і замість реального стягнення перекладала позови з одного офісу в інший.

Зате до придбання банку Фірташем подейкували, що тимчасова адміністрація за пристойний «відкат» допомагає повернути депозити. Сама тимчасова адміністрація ці чутки спростовувала, але вони виникали знову і знову.

Не кращим чином складалися відносини і з інституційними інвесторами.

«КУА та інвестбанки найближчим часом будуть утримуватися від операцій з «Надра», оскільки банк не обслуговує свої зобов’язання за гривневими облігаціями. Хто буде давати гроші банку, який з 2008 року систематично не повертав борги?» – запитує представник одного з найбільших інвестиційних банків.

Для вирішення першої і другої проблем експерти пропонують змінити назву банку або асоціативні ряди, які викликають «Надра». «Власникам слід провести ребрендинг. Якщо вони хочуть бути в п’ятірці найбільших установ, нуеобходимо нове обличчя банку і багато вливань», – вважає голова правління одного з великих банків.

Третя проблема – втрата частини персоналу. За час роботи тимчасової адміністрації витрати на зарплату впали. Крім того, зникла необхідність у багатьох фахівців, наприклад, в кредитних експертів. Зате знадобилися експерти з повернення боргів. Багато висококласних фахівців звільнилися з «Надра» і перейшли в інші установи.

«Припускаю, що під час тимчасової адміністрації банк втратив більшу частину кваліфікованого персоналу, особливо в територіальних відділеннях, тому підбір штату буде одним із завдань відновлення діяльності», – вважає Шевчишин.
Правда, це може бути важко.

«Так, ряд менеджерів середньої і вищої ланки пішли з банку, але стабілізація і плани бурхливого розвитку роблять «Надра» привабливим для працевлаштування. Багато кадри зараз хочуть змінити роботу чи шукають її. При необхідності можна мотивувати фахівців інших установ. Проблем я не бачу», – вважає Кушнір.

«Відновлення співпраці, але не довіри клієнтів з банком відбудеться швидко. Це забезпечить одна з найбільших філіальних мереж банку – понад 700 відділень, а також заявлені наміри мажоритарного акціонера банку Group DF до 2013 року вивести кредитну установу у п’ятірку найбільших банків України», – вважає Кушнір.

На його думку, банки усвідомлюють потужність і перспективи співпраці з «Надра». Офіційне завершення його санації дозволить їм відновити ліміти на нього.

Втім, інші експерти вважають, що відновлення репутації, після чого банк потягнуться клієнти, триватиме довго. «Коли люди забудуть негатив? Хто знає. Думаю, знадобиться кілька років», – відзначив представник Мінфіну.
«При грамотному просуванні через рік-два ставлення до банку зміниться», – вважає інвестиційний банкір. Його колега з цим згоден: «Все це час «Надра» буде існувати за рахунок підтримки акціонерів, держпідприємств і особливо довірливих громадян».

На думку представника одного з українських рейтингових агентств, на першому етапі розвитку основою бізнесу «Надра банку» буде бізнес Group DF, а також переведення на обслуговування до нього бюджетних організацій і установ.

«Значна частина існуючих клієнтів зніме кошти після розблокування роботи банку і ніколи до нього не повернеться. Однак є інші потенційні вкладники – довірливі люди. Кількох бравурних заяв про відновлення роботи після приходу відомого українського інвестора може виявитися достатньо», – вважає він.

Аналітик з інвестбанку з ним погоджується. «В українців коротка пам’ять. Підтримати цей банк хорошою рекламою, переказом грошей державних структур і клієнтами із структур Фірташа, то роздрібні клієнти у нього будуть. Корпоративний сектор буде йти повільніше – занадто багато позовів до банку», – розповідає аналітик.

Для відновлення на українському ринку «Надрам» знадобиться три-п’ять років, на міжнародному – значно більше, прогнозує він.

Все це – довгий шлях, яким новий власник банку міг і не йти.

«Мотиви Фірташа в купівлі банку незрозумілі. Якщо йому потрібна установа для обслуговування своїх підприємств, можна було б купити невеликий кишеньковий банк за 10-50 мільйонів гривень, інвестувати ще стільки ж і мати зрозумілий і ефективний центр обслуговування», – вважає аналітик однієї з КУА.

Не менш дивне завдання, яке поставив Фірташ менеджменту банку, – увійти до п’ятірки лідерів. «Дуже амбітне завдання – залишитися в десятці. Російські банки точно захочуть там утриматися, а їх вже три чи чотири. Ще два держбанки, «Приват», «Аваль» та ПУМБ. На десяте місце багато претендентів», – вважає аналітик інвестбанку.

«Швидше за все, рано чи пізно «Надра» продадуть стратегу, наприклад, якомусь російському держбанку», – прогнозує один з банкірів.

Аналітик з КУА визнає, що для інвестування в банківський бізнес «Надра» – не кращий актив.

«По-перше, його здатність генерувати прибуток залишається сумнівною. По-друге, докапіталізація на 3,5 мільярда гривень недостатня. Банк вимагає мінімум ще 5-7 мільярдів гривень для покриття збитків від «токсичних» активів на балансі. І це лише інвестиції у фінансовий «очищення» банку», – вважає він.

Втім, існує ще одна версія, теж не бездоганна. Якщо інвестиції в банк проводилися з метою отримати фінансовий ресурс для власного бізнесу за мінімальні гроші, то виникає питання: чи здатний банк «Надра» акумулювати такий ресурс?

«Вкладення в банк можна порівняти з пропозицією летіти на літаку, який щойно здійснив аварійну посадку. Багато людей погодяться на це, навіть якщо запропонувати летіти безкоштовно?» – запитує один з експертів.