Михайло Кучук розповів про столичної землі

Заступник голови КМДА Михайло Кучук розповів про наявність вільних ділянок у Києві, про проведення земельних аукціонів, про розробку генплану і скасування рішень з виділенням землі.

На останній сесії Київради 12 липня було прийнято чимало земельних рішень. Як ви оцінюєте її результати?

Михайло Кучук: Я хотів би пояснити, які земельні рішення виносяться на сесію Київради. Давайте розділимо всі земельні рішення на такі, які приймаються для фізичних та юридичних осіб.

Для фізичних осіб, ми закріплюємо земельні ділянки за особами, які ними вже користуються. Тут ідеться про прямий приватизації. Якщо у людини є земельна ділянка, на якій побудований будинок, то ми, згідно з українським законодавством, ми йдемо на приватизацію цієї ділянки.

Раніше на сім’ю виділяли 0,25 га для господарювання і тепер ця сім’я приватизувала 0,1 га, але в техпаспорті у них були всі 0,25 га. Отже, решту землю ми відводимо членам сім’ї, враховуючи, що в місті, особа може приватизувати не більше 0,1 га землі. Я хочу підкреслити, що нових, так званих «вільних» ми ділянок на сесію для фізичних осіб не виносимо.

Однак зараз активізувалися деякі люди і навіть цілі групи людей, які нам пишуть десятки-сотні заяв: «Я громадянин України, хочу отримати в Києві земельну ділянку, ви не маєте права мені відмовити». Зрозуміло, що згідно із законом, кожен громадянин має право на 0,1 га землі, але, враховуючи, що місто Київ не може дати 0,1 га землі навіть всім охочим киянам, то тим більше, коли ми отримуємо такі заяви від киян – ми їх не задовольняємо.

Друге, що я хочу відзначити, це те, що вільні земельні ділянки ми не виділяємо також юрособам. У законодавстві чітко говориться про те, що вільні земельні ділянки виділяються тільки шляхом аукціону.

Враховуючи, що через прогалини в законодавстві на сьогодні в Україні немає аукціонів, оскільки Кабмін не випустив відповідні документи, про що ми неодноразово зверталися.

Закон вже прийнятий, але наскільки я знаю, ще не підписаний (набув чинності 19 серпня, – ред). Він вийшов завдяки нашим зусиллям, ми його дочекалися, і на його основі почнемо процедуру справжніх аукціонів. Але це питання не одного дня.

Згідно з нашим законодавством, ми спочатку маємо на сесії затвердити перелік ділянок, потім на ці ділянки зробити проектну документацію і затвердити на сесії, пройти всю процедуру. Отже, ми сподіваємось на проведення аукціонів вже в першому півріччі наступного року.

Крім того, на сесії ми продовжуємо оренду тим підприємствам, які орендували ділянку. Якщо підприємство знаходиться за генпланом міста в промисловій зоні, то землю можна виділити і на 15, і на 25 років. Якщо підприємство має готову будівлю і просить передати землю під будівлею в оренду, то ми можемо передати її на 15 або 20 років.

Якщо ж підприємство просить ділянку і у нього на цій ділянці знаходиться сарай, а воно хоче побудувати там щось інше і цільовим призначенням буде будівництво або реконструкція, то термін оренди буде обмеженим. Якщо хочеш щось реконструювати чи будувати, то отримай землю в оренду на 3-5 років, реконструюй, побудуй.

У нас такий підхід, все залежить від архітектури, і від цільового призначення земельної ділянки, того, що там може бути.

Розкажіть про земельній ділянці, який Київрада виділила донецькому підприємству «Автодом». Громадські організації кажуть, що ділянка входить до території Києво-Печерського заповідника.

Михайло Кучук: Ця земельна ділянка вже перебував в оренді цього ж підприємства. Ділянка знаходиться навпроти Києво-Печерської Лаври, а не на її території.

Представники підприємства представили ескізний проект, невеликого трьох-чотирьох поверхової будівлі, яка вписується в архітектуру будинків, які знаходяться поруч. Я сам їздив туди дивитися, ця ділянка знаходиться біля ресторану «Царське село» і ніякого відношення до Києво-Печерській Лаврі немає.

Сьогодні там знаходиться автостоянка і невелика будівля, яка належить «Автодому». Фірма попросила дозволу на зміну оренди для будівництва цього комплексу, вони пройшли деякі архітектурні стадії. Тому їм була відведена цю земельну ділянку.

До речі, про відведення земельних ділянок релігійним громадам. Греко-католики скаржаться, що в Києві за 10 років їм не виділили жодної земельної ділянки, в той час як з початку року Київрада прийняла вже чотири рішення про дозвіл на розробку проекту землеустрою товариствам трьох інших православних конфесій.

Михайло Кучук: Ми прагнемо до всіх релігійних конфесій ставитися однаково. Зазвичай і Україні, і в Києві більшість людей є православними, це стосується також чиновників і депутатів Київради, і тому православним церквам легко пройти цей шлях (відведення земельної ділянки).

Разом з тим ми готові розглянути і питання Української Греко-католицької Церкви. Наскільки я пригадую, якийсь проект для греко-католиків ми готуємо на сесію, вони нас щось просили. Отже, у нас немає привілеїв для якоїсь однієї конфесії.

Я до кінця не знаю, що вони конкретно просять, але якщо вони просять вільна земельна ділянка, то це проблема. Вільних земельних ділянок у Києві немає, а вони хочуть вільну ділянку. Всі ділянки є або зеленими зонами або місцями громадського користування.

Отже, отримати зараз земельну ділянку для релігійної громади є проблемою?

Михайло Кучук: Так, це велика проблема. На жаль, деякі конфесії намагаються спочатку поставити якусь капличку і вже потім просять, щоб їм відвели цю земельну ділянку, на якій знаходиться каплиця.

У минулому році Державний архітектурно-будівельний контроль перейшов у підпорядкування Мінрегіону. Це ускладнило чи спростило вам роботу? Наскільки це сприяє прозорості процесу виділення земельних ділянок у Києві та зменшенню корупції в даній сфері?

Михайло Кучук: На жаль, зараз ми ніяк не впливаємо на процес забудови міста. Тому нам доведеться на стадії договору про оренду земельної ділянки з цільовим призначенням під реконструкцію або будівництво вимагати від підприємств, щоб вони прийшли на архітектурний рада, показали ескізний проект, що вони хочуть будувати, тому що потім ми їх вже не побачимо.

Після укладення договору про оренду землі вони прийдуть до нас за умовами і обмеженнями, які ми видаємо, але ці умови і обмеження – це як розповісти хворому, як його вилікують. У хід самого процесу нас вже не допускають. Ми вже не бачимо кінцевий проект документації, ми вже не бачимо, що там будуть будувати, і ще багато іншого, що нам потрібно було б побачити.

Отже, ми дуже уважно ставимося до процесу видачі договорів оренди під реконструкцію або будівництво.

Яка зараз ситуація з будинком ну вул. Обсерваторній, 6, який був призначений для дипломатів і який передали приватній фірмі? Там було розпочато незаконне будівництво, але ви казали, що нічого про це не знаєте і обіцяли розібратися.

Михайло Кучук: Я їздив на Обсерваторну, 6, там нічого не будується. Там хотіли будувати житловий будинок, але ми «зарубали» цей проект.

Там хотіли відвести ділянку під будівництво житлового будинку з існуючого там невеликого одноповерхового будинку. Ми сказали, що такий проект неможливий, враховуючи, що там поруч старі будинки, схил і зелені насадження, які вони з нами погодилися і наскільки я знаю, зараз готується проект рішення про дозвіл для цієї фірми на реконструкцію існуючої будівлі.

Коли ви тільки прийшли на цю посаду, то сказали, що перевірите кожен випадок, коли попереднє керівництво дало дозвіл на будівництво. Наскільки це вдалося зробити?

Михайло Кучук: Це не вдалося зробити. Ще й сьогодні є земельні ділянки, рішення по яких ми хотіли б скасувати. На жаль, шлях скасування рішення сесії Київради, через той же Київрада, який ці рішення приймав, виявився не зовсім успішним.

Незважаючи на те, що ми подали кілька десятків проектів рішень, з проханням їх скасувати, з цілого ряду причин: невиконання умов договору, невідповідність бажаного будівлі до навколишнього середовища і т. д., ми не знайшли розуміння у міській раді та депутати за це не голосували.

Але є й інший шлях. Ми подавали наші прохання в прокуратуру і з допомогою прокуратури, а потім судів ми повернули Києву багато таких ділянок

Я зараз не можу точно сказати, про яку кількість гектарів землі йде мова. Всі ці випадки відомі, в тому числі йдеться про 5-6 кооперативах, які хапали за 30-40 га. Ми скасували рішення з цілого ряду об’єктів. Приблизно три чверті земельних ділянок, завдяки діям прокуратури та суду ми повернули Києву.

Разом з тим є ще такі об’єкти та земельні ділянки, які ми хочемо повернути, і які сьогодні знаходяться у стадії розробки. Тобто, Київрада не дає згоду, ми звертаємося в прокуратуру, прокуратура в інтересах держави та місцевих громад подає позови в суди, суди розглядають, а потім йдуть апеляційні та касаційні суди. Все це відбувається, ми цим займаємося.

Деякі забудовники говорять про так званому «громадському рейдерство», коли влада вимагає хабарі через громадських активістів. Як можна вирішити цю проблему?

Михайло Кучук: Я намагаюся на всі проблемні ділянки виїжджати особисто. Переважно, люди стовідсотково праві. Я бачу ці моменти будівництва, коли скаржаться люди – я прибуваю туди.

Розповідали, що «ось тут рейдери, і вони хочуть від нас тисячі і тисячі». Я не знаю, хто від них чого хоче, але я добре бачу, що там, де люди виступають проти, то на 90% вони праві, в тому числі і громадські організації, які на стороні людей.

Я бачу скарги людей, я бачу людей, які виходять із сусідніх будинків, і я підтримую їхню позицію. Я погоджуюсь, що там будувати не можна.

При цьому хтось каже, що там рейдерське захоплення, мене також вже звинуватили в одному з таких рейдерських захоплень. Газета «Дзеркало тижня» написала статтю про будь-забудовника, що Кучук разом з рейдерами хочуть відібрати в них земельну ділянку.

Так, хочемо, тому що ця ділянка знаходиться впритул до школи. Хочемо відібрати не тому, що хтось за це платить гроші, і не тому, що ми хочемо цю ділянку віддати комусь іншому, ми хочемо залишити її у власності міста, для того, щоб ним користувалися школярі та мешканці найближчих будинків.

Нещодавно науковці жалілися, що при розробці генерального плану Києва до 2025 р. не враховувалася їхня думка. За їх словами, Києву загрожують підтоплення.

Михайло Кучук: Ми залучали до генерального плану всі наукові інститути в кожному розділі. Якщо хтось говорить про непритягнення, ми завжди готові співпрацювати. Думаю, той, хто таке казав, хоче одного – щоб ми уклали з ним договір і перерахували гроші, а він і далі буде сидіти у своєму науковому інституті і здавати його в оренду.

Я знаю, що Олександр Павлович (Попов, голова КМДА) тричі збирав наших підприємців, які скаржилися на те, що працювати важко, і ніхто не дає землю і держзамовлення. Я записав кожного і направив до наших фахівців, але вони пройшли повз. Вони мають автомобіль, секретаря і здають в оренду свої приміщення, а потім скаржаться, що їм не дають можливості працювати. Це стосується не всіх, але більшості.

Ми працюємо з усіма. Наприклад, ми вже 5 разів зустрічалися з автором альтернативного проекту транспортної розв’язки на Поштовій площі Петруком, він ініціативний, і ми готові з ним працювати. Приходьте і працюйте. А вони сидять у себе в інституті і думають, де б їм ще заробити грошей, хочуть їх взяти у нас.