Мінюст і Держзем розділять повноваження реєстрації прав на нерухомість?

Протистояння Держзему і Мін’юсту за повноваження з реєстрації прав на нерухомість вийшло на новий рівень. Депутати парламентської більшості запропонували зберегти статус-кво, залишивши за Госземом реєстрацію прав на землю, а за міністерством — на нерухомість.

В профільному комітеті скептично поставилися до цієї пропозиції, оскільки там вважають, що правильніше і економніше було б вести єдиний держреєстр.

На минулому тижні депутати Партії регіонів Юрій Мірошниченко та Андрій Пінчук подали в парламент законопроект N10140, яким запропонували переглянути реформу сфери нерухомості. Чинний нині закон “Про реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень” визначає, що з 1 січня 2013 року держпідприємство Мін’юсту стає адміністратором Державного реєстру прав (Укрдержреєстр), що реєструють права на нерухоме майно (земельні ділянки і розташовані на них будівлі) та їх обтяження. Укрдержреєстр повинен отримати ці функції і від БТІ, і від Держзему. “Зрозуміло, що майбутня зміна правил гри не може задовольнити Держзем, якому загрожує втрата значної частини повноважень”,— пояснює голова комітету з питань права Українського клубу нерухомості Владислав Кисіль.

Запропоновані поправки дозволять Мін’юсту реєструвати тільки права на будівлі, споруди, квартири та будинки, тоді як Держзем збереже повноваження щодо реєстрації прав на земельні ділянки (право власності, оренда, сервітут, суперфіцій та інші обтяження). “Законопроект є кроком назад у процесі реформування системи реєстрації прав на нерухомість”,— вважає партнер юридичної фірми Beiten Burkhardt Олексій Фелив. Більше того, створюється нова проблема, оскільки дані в держреєстрі повинні відповідати даним реєстраційної справи (для землі — Поземельній книзі), що містить записи про права на нерухоме майно. У разі їх невідповідності пріоритетними вважаються дані реєстраційної справи. “Якщо ви отримали витяг з реєстру, це ще не означає, що у вас є підтвердження зазначених там прав, оскільки може виявитися, що в Поземельній книзі міститься інша інформація, і саме вона буде мати перевагу”,— попереджає пан Фелив.

Але в документі є і продуктивні ідеї. Стане можливим зареєструвати обтяження на землю чи будинок не тільки за їх місцезнаходженням — наприклад, можна буде, перебуваючи в Києві, накласти арешт на продаж землі в Криму. Біля земельної ділянки залишиться тільки один номер кадастровий, що скасовує необхідність присвоєння йому реєстраційного номера. “Це добре, але адже реєстрів все одно два, і кадастрові реєстратори просто будуть передавати кадастрові номери в Мін’юст”,— говорить партнер юридичної фірми “Лексфор” Юрій Семенюк. Також вводяться адміністративні штрафи до 850 грн за порушення термінів реєстрації. “Це суттєва сума, враховуючи невисокий рівень зарплати держслужбовців середньої ланки”,— вважає він. Запропоновано також скасувати чинний до 2020 року перехідний період з ведення земельного кадастру Києва. “Створюється, однак, враження, що ці незначні зміни пропонуються з однією метою — створити позитивне враження про законопроект в цілому”,— упевнений пан Фелив.

Співавтор законопроекту Андрій Пінчук запевняє, що мета документа — спростити реєстрацію для простих людей, уникнути збільшення кількості держслужбовців, подорожчання реєстраційних процедур та бюджетних витрат. Він пояснює поділ повноважень відомств коротко: “Щоб не було дублювання функцій, адже в будь-якому випадку кадастр буде вести Держзем”. Пан Пінчук також зазначив, що провів консультації з працівниками Мін’юсту та Держзему і готовий до доопрацювання законопроекту з урахуванням зауважень.

У Мін’юсті повідомили, що не мають наміру коментувати чергову лобістську ініціативу депутатів, поки вона не буде схвалена профільним комітетом Ради. Співрозмовник “Ъ” в Держземі оцінив законопроект лише неофіційно, зазначивши, що позбавлення відомства з 2013 року права на реєстрацію землі створить певні складності. “Ми б реєстрували землю в кадастрі, а Мін’юст — в реєстрі майнових прав. Виходило б дублювання, і люди ходили б по другому колу”,— говорить співрозмовник “Ъ”.

Конкуренцію документом складе проект закону, який готує парламентська робоча група, зазначає заступник голови комітету з питань економічної політики Юрій Воропаєв. За його словами, проблему створив Мін’юст, який не встиг вчасно провести реформу. Він вважає, що розділяти функції обліку прав між різними відомствами нераціонально. “Я як і раніше вважаю, що цю правову функцію повинен виконувати Мін’юст”,— заявляє депутат.