Любиш нерухомість? – Плати податки!

Податковий кодекс дав чітке визначення того, які податки і збори належать до місцевих. Одним з таких місцевих податків виявився новий податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Даний збір торкнеться всіх без винятку власників житлової нерухомості, і багатих, і бідних.

Старт визначено

Порядок сплати, його розмір та інші тонкощі, визначені ст. 265 Податкового кодексу України. В дію вона повинна була вступити з 01 січня 2012 року, тобто через рік після набрання чинності діючого Податкового кодексу України. Після цього, законодавець вирішив відкласти вступ у дію цієї статті і визначив старт до стягнення цього податку з 01 липня 2012 року. Постійна зміна дати дії цієї статті, можливо і послужило тому, що даному питанню не приділялося належної уваги.

Проте вже в цьому році наші власники нерухомого майна відчують додатковий податковий “вантаж” у вигляді податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Багатьох напевно цікавить питання, а яке саме нерухоме майно обкладатиметься податком і який же розмір податку?

Згідно п. 265.3.1 Податкового кодексу України, базою оподаткування буде лише житлова площа об’єкта житлової нерухомості. Це означає, що на власників нежитлового фонду, дія цієї статті не поширюється, на відміну від їхніх “колег” по житловому фонду.

Ставка податку

Що стосується ставок податку, то тут все права щодо визначення розміру належать сільським, селищним або місцевим радам, саме вони повинні визначити ставку податку, яка буде діяти в певному територіальному окрузі. Важливо зазначити, що верхня межа ставки даного податку обмежена 1% від розміру мінімальної заробітної, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний квадратний метр житлової площі. Природно, використовуючи свою монополію у визначенні ставки податку, більшість місцевих рад встановлюють максимально можливу ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Однак такий розмір податку буде встановлено лише для тих власників нерухомості, у яких житлова площа квартир не перевищує 240 квадратних метрів або житлова площа приватних будинків не перевищує 500 квадратних ме6тров. Власники квартир і приватних будинків, житлова площа яких перевищує ці показники, повинні сплатити податок у розмірі 2,7% від встановленої мінімальної заробітної плати за кожен квадратний метр такої житлової площі.

Податок для всіх і кожного

Таким чином, якщо аналізувати рішення Київської міської ради № 242/5629 від 23.06.2011 р., яким встановлено розмір розглянутого податку на максимальному рівні, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на січень 2012 року (ст. 13 Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік”), то у 2012 році кожен власник житлової нерухомості в Києві до 240 кв. м. (для квартир) і до 500 кв. м. (для приватних будинків), повинен буде сплатити в місцевий бюджет 10,73 грн. за кожен квадратний метр житлової частини нерухомості. А якщо розміри “апартаментів” є більше встановлених, то – 28,97 грн. за кожен квадратний метр.

Таким нехитрим способом розвіялися всі міфи наших чиновників про те, що податок на нерухомість торкнеться тільки багатих людей. Тепер податок на нерухомість повинен платити кожен власник будь-якого житлового будови.

Крім того, законодавці не забули і про пільгу на сплату такого податку. Суть її полягає в тому, що база оподаткування може бути зменшена один раз на рік для одного об’єкта, який знаходиться у власності особи: для квартир – на 120 кв. м, для житлових будинків – на 250 кв. м.

Враховуючи цю пільгу, понад тарифом буде платити тільки той, у кого житлова площа квартири реально більше 360 кв. м, а житлова площа будинку більше 750 кв. м., підкреслюю – тільки житлова: без коридору, туалету, басейнів, саун, прибудов, альтанок, стоянок і т. п. Мені здається, що таких квартир взагалі не існує, а в будинку з такою площею рідкість.

Виходячи з такої перспективи, очевидно, що спочатку хотіли ввести податок на багатство, щоб податок на нерухомість платили тільки багаті, а вийшов податок на володіння нерухомістю, який в рівній мірі платять і багаті і бідні.

Остаточний розмір суми податку для сплати будуть встановлювати місцеві органи податкової служби, які будуть в свою чергу отримувати інформацію про нерухомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак це стосується тільки фізичних осіб, оскільки юридичні особи самостійно визначають базу оподаткування нерухомого майна.

Часто сума встановленого податку буде відповідати дійсності – покаже час, часто виникатимуть суперечки з податковою – питання риторичне.

З цієї історії випливає лише одне – наші законодавці щиро хочуть наповнити бюджет і зробити нашу державу заможною і, як наслідок, незалежним. Але важливо пам’ятати, що незалежність має бути від зовнішніх факторів, а не від народу і його людських інтересів.