Київська влада має намір залучити інвестиції в столицю

Під час Першого київського інвестиційного форуму влада Києва запропонувала представникам бізнесу взяти участь у реалізації 144 інвестиційних проектів, включаючи такі масштабні, як зведення бізнес-парків, будівництво багатоповерхових парковок, автомобільних тунелів та метро на Троєщину.

Але ймовірність залучити під ці проекти гроші приватного капіталу невисока, оскільки мерія практично не фінансує підготовчі роботи: розробку землевідведень, проектної та дозвільної документації.

Не в змозі столична влада гарантувати і окупність вкладень, адже важелів впливу на силові відомства і державні контролюючі органи у КМДА немає.

Вкладення у вибори

Після того, як восени 2011 р. київська влада з помпою затвердила Стратегію розвитку Києва, з окремих розділів цього документа почали поспіхом формувати інвестиційні пропозиції. У зв’язку з цим проведення Міжнародного форуму інвесторів відкладали кілька разів, а в цілому на його підготовку пішло більше року.

Тим не менш якісних результатів досягти не вдалося: в останні тижні мерія в поспіху переробляла підготовлені проекти, а 16 з них напередодні заходу взагалі вилучили з програми.

Головним критерієм відбору проектів в мерії назвали ступінь їх готовності до висування на переговори”.

Ця туманна формулювання дозволила чиновникам уявити 144 речень, у яких не сформульовані чіткі зобов’язання сторін і не розрахована окупність вкладень.

Фактично КМДА показала бізнесу тільки концепції інвестпроектів, що містять напрямки для фінансування, можливі схеми заробітку і оцінну вартість, причому досить приблизну.

Приміром, ще в жовтні будівництво нового ділового району “Київ-сіті” в КМДА оцінювали в $2-10 млрд. Такий розмах повинен був вразити уяву киян.

Але, розважливим інвесторам оголосили куди скромнішу суму — $1-2 млрд. Настільки разюча різниця в цифрах змушує засумніватися в обгрунтованості проведених розрахунків.

Результат такого масштабного і широко розрекламованого події, представлений у вигляді шести декларацій про наміри, не вселяє надії на швидке розвиток столичної інфраструктури.

Скоріше мова йде про куди більш приземлених електоральних завдання влади. Лише два з цих шести угод підписано з представниками приватного капіталу.

Одне — про будівництво інноваційного парку Bionic Hill з компанією Ukrainian Development Partners, пов’язаної з бізнесменом Василем Хмельницьким, друге — про зведення в Деснянському районі центру оптової торгівлі та овочесховища з фірмою “БЕГ Інженері Україна”, що входить в об’єднану логістичну систему мереж супермаркетів “Фуршет” і “Ашан”.

Інші домовленості про співпрацю Київ уклав з Державним агентством з інвестицій та управління національними проектами України, яким напевно “зверху” спустили завдання підтримати ініціативи кандидата в столичні мери. А це означає, що реального інвестора, ні грошей під їх реалізацію поки що немає.

Конкретизувати свої пропозиції для потенційних інвесторів у КМДА обіцяють у найближчі місяці в ході індивідуальних переговорів з тими з них, кого зацікавлять запропоновані проекти. Напевно, ці переговори, як прийнято у наших чиновників, зажадають від бізнесу надання їм переконливих аргументів”. Але до того часу влада в столиці може і змінитися.

Напрямки для інвестицій

Сформовані інвестиційні пропозиції керівництво КМДА розділив на чотири секції: нерухомість, інфраструктура, дозвілля і сферу високих технологій.

Найбільша з них, “Першокласна інфраструктура”, об’єднує проекти в сфері транспорту та ЖКГ, передбачають реконструкцію систем теплопостачання, забезпечення питною водою, будівництво сміттєсортувального заводу, паркінгів та зупинкових комплексів.

Більшість з них планується реалізувати на засадах державно-приватного партнерства.

Підвищувати комунальні тарифи в мерії не збираються: інвесторам дадуть можливість брати участь в управлінні бізнесом, а окупність вкладень буде забезпечуватися за рахунок економії вступників коштів.

Наприклад, втрати води та тепла у столиці через зношеність мереж і застарілого обладнання досягають 50%.

“Впровадження нових технологій у ЖКГ дозволить знизити показники втрат. Різниця між діючими тарифами і зниженою собівартістю послуг і піде в доход приватних компаній”, — говорить заступник голови КМДА Руслан Крамаренко.

Особливу ставку у мерії роблять на базові інфраструктурні проекти, покликані істотно змінити обличчя столиці. В пріоритеті у керівників міста виявилися проекти будівництва п’яти автомобільних тунелів і гілки метрополітену на Троєщину.

Розвантажити центральні вулиці та прилеглі автомагістралі планується за рахунок зведення багатоповерхових паркінгів біля шести станцій метро. От тільки оцінити вигоду від своїх вкладень інвестори не можуть, оскільки умови спільної роботи з містом прописані лише за деякими проектами, і то дуже туманно.

Наприклад, вкладення в будівництво метро мерія пропонує окупити за рахунок впровадження економічно обґрунтованого тарифу на проїзд. Щоправда, пасажири цього не відчують: різниця буде компенсована інвестору з бюджету. Однак економічні обґрунтування тарифів чиновники не представили, відповідно, і розрахувати термін окупності неможливо.

Тунелі планується зробити платними. Але і в цьому проекті відсутній чіткий аналіз автомобільних потоків і затребуваності водіями, а обсяг вкладень чималий — всі п’ять тунелів обійдуться майже в 1,5 млрд євро. Ясна і перспектива будівництва паркінгів, інвестори яких зможуть заробляти на плату за паркування.

Спроби залучити в цю сферу інвестиції робляться не перший рік, однак гарантувати виділення землі мерія не здатна. Поки інвест-пропозиція не буде підкріплено землевідведенням та затвердженим будівельним проектом, бізнес воно навряд чи зацікавить.

У секції “Центри ділової та туристичної активності” переважають проекти, ініційовані вітчизняними розробниками, які лобіюють через чиновників свої інтереси. Презентуючи представникам зарубіжних компаній законсервовані в роки кризи плани будівництва готелів і бізнес-центрів, вони намагаються знайти під них фінансування.

Найбільш масштабними пропозиціями в цій групі стали проекти 55-поверхових торгово-офісних веж Victory Towers біля Повітрофлотського мосту і багатофункціонального комплексу “ITT-Плаза” з чотиризіркового готелем CrownPlaza, офісними вежами класу А та паркінгом неподалік від НСК “Олімпійський”.

Проектні роботи цих будівництв виконувалися ще в 2008-2009 рр. Ніякої участі міста у них не передбачається. Однак мерія з радістю включила ці проекти в інвестиційний пакет, забезпечивши за їх рахунок красиву картинку і додавши йому масштабності. Подібних проектів серед всіх пропозицій на бізнес-форумі виявилося близько 20%.

Результатом приватної ініціативи став і провідний проект секції “Інновації в сфері ІТ” — діловий парк Bionic Hill площею 225 тис. кв. м. Його представила компанія Ukrainian Development Partners, що входить в сферу інтересів народного депутата від ПР Василя Хмельницького та розвиваюча ряд проектів житлового та комерційного будівництва в Києві: ЖК “Новопечерські липки” і “Паркове місто”, ТРЦ Ocean Plaza на Либідській. Їй належить земельна ділянка неподалік від станції метро “Академмістечко”.

Як пояснив пан Крамаренко, зараз ділянка пустує, оскільки його власники не зважилися в період кризи вкладати гроші в житлову забудову. “У бізнес-центрах ділової парку розмістяться українські та зарубіжні компанії, бізнес-інкубатори, венчурні фонди, відділення банків та інші сервісні служби.

Десята частина території буде відведено під дослідницького центру з сучасними лабораторіями та виробничою зоною для практичного впровадження досліджень”, — нахвалює він проект. Джерело “ДС” в мерії повідомив, що мова йде про ділянку на території Коцюбинського лісу, навколо вирубки якого вибухнув грандіозний скандал. І реалізація на цьому наділі інвестпроекту під патронатом міської влади дозволить компанії згладити негатив з приводу його забудови.

У мерії підрахували, що виручка українських IT-компаній перевищує $1,5 млрд на рік, обсяг експорту послуг у цій сфері становить $1 млрд, а ринок програмної продукції щороку зростає на 30-40%. При цьому близько 70% прибутку припадає на IT-компанії Києва та області.

У парку розраховують створити близько 35 тис. робочих місць і збільшити відрахування в столичний бюджет на 0,5 млрд грн. У той же час серед учасників ринку високих технологій “ДС” не вдалося виявити компаній, з якими столичні чиновники обговорювали затребуваність площ Bionic Hill.

У четверту за рахунком секцію “Дозвілля та здоров’я киян” увійшли проекти будівництва культурних і розважальних закладів, медичних установ, об’єктів спортивної інфраструктури. За рахунок вливань інвесторів столична влада розраховує відкрити парк екстремальних видів спорту, новий центр сучасного мистецтва, центр відновлення мови і нейрореабілітації, а також розширити Міжнародний виставковий центр на лівому березі Дніпра. Місто обіцяє допомагати реалізувати ці проекти, виділяючи земельні ділянки, природно, так і не зробивши конкретних кроків у цьому напрямку.

Біг по колу

Сумарна вартість представлених на форумі проектів склав 125 млрд грн. Інвесторам керівники столиці пообіцяли максимальне сприяння: швидке оформлення землевідводів та дозвільної документації, розроблення проектних матеріалів за рахунок бюджету, прозорість конкурсних процедур і гарантовану окупність вкладень.

Але приватним компаніям одних обіцянок влади недостатньо. Як показує практика, чиновники охоче їх роздають, але рідко виконують, а без підписаних договорів ці обіцянки не мають юридичної сили. Більшість спільних проектів київської влади і бізнесу в минулому не реалізовувалися саме тому, що обіцянки чиновників не виконувалися.

Виділення землі, затвердження проектів та дозвільної документації затягувалися на невизначений строк, а самі проекти заморожувалися через втручання державних контролюючих органів. “Інвестор піде лише на таку площадку, де можна відразу почати будівництво.

Для цього повинен бути оформлений землевідведення, підведені інженерні мережі і зібраний повний пакет дозвільної документації. Інакше йому неясно, скільки часу і хабарів потрібно, щоб отримати необхідні погодження”, — говорить генеральний директор компанії Global Solutions Сергій Тумасов.

У Києві було достатньо прикладів, коли після укладення інвестиційного договору підприємець так і не приступав до реалізації проекту, оскільки реальні витрати виявлялися у багато разів вище запланованих.

В результаті утворювався замкнуте коло: сторони домовлялися про наміри і чекали одне від одного перших вкладень коштів, проект консервувати, і в кінці кінців це призводило до розриву інвестиційного договору.

Нелегко столичним властям домогтися прихильності та іноземних інвесторів. Їх відлякує політична нестабільність, корупція, заплутана система оподаткування, недружня митна політика й лобізм місцевих бізнесменів, що загрожує атаками на корпоративні права компаній і додатковими бар’єрами при отриманні ліцензій і дозволів.

“Компанії, зацікавлені в прибутку від того ж напрямки діяльності, часто використовують законодавство з метою отримати для себе переваги. Тому в Україні неможливо вести бізнес, не маючи гарних місцевих юристів, значних зв’язків і терпіння”, — нарікає генеральний директор Cadogan Petroleum Ян Барон.

Насилля та безсилля

Справитися ж з огріхами судової системи та свавіллям чиновників з державних контролюючих органів, а часто і своїх власних, київській владі не під силу. Адже, зважаючи підвищеної уваги до столиці керівників держави Олександр Попов позбавлений самостійності і реальних важелів впливу на ситуацію в місті.

“Я був присутній на нараді губернатора Київської області Анатолія Присяжнюка, який зібрав півсотні основних інвесторів, своїх заступників і силовиків. Він сказав: ці люди ведуть губернаторські проекти і їм потрібне повне ваше сприяння. Столичних керівників в такій ситуації ніхто навіть не стане слухати”, — розповів “ДС” колишній мер Києва Іван Салій.

Бажаючи поєднати стратегічні завдання міста з політичними інтересами своїх лідерів, чиновники самі загнали себе в пастку. Адже здатність влади гарантувати бізнесу свою подальшу підтримку буде багато в чому залежатиме від результатів виборів у столиці.

Тому до їх проведення на активність інвесторів розраховувати не доводиться. Крім того, голові КМДА Олександру Попову так і не вдалося домогтися злагодженої взаємодії всередині власної команди: столичні чиновники, як і раніше орієнтуються на кураторів своїх сфер відповідальності в органах центральної влади, практично не спілкуючись між собою.

При цьому ні один з підрозділів мерії, від яких залежить реалізація інвестиційних проектів, не поспішає самостійно робити перші кроки: ініціювати землевідведення, розробляти проектну і технічну документацію. Тому й інвестори не сприймають обіцянки влади всерйоз.

Обіцяти — не значить одружитися

Іноземні та вітчизняні бізнесмени зможуть взяти участь у реалізації 144 інфраструктурних проектів, загальна вартість яких оцінюється в 125 млрд грн.

Таку пропозицію було озвучено Київською держадміністрацією в рамках пройшов на минулому тижні Міжнародного інвестиційного форуму, на який з’їхалися представники виробничих, юридичних і консалтингових компаній, інвестиційних фондів, банків та галузевих асоціацій з України і більш ніж 100 країн світу.

Саме по собі захід було сприйнято діловими колами позитивно. Тим більше, що голова КМДА Олександр Попов пообіцяв потенційним інвесторам особиста участь і підтримку в реалізації стратегічних для міста проектів. За підсумками форуму чиновники навіть підписали шість меморандумів про наміри на загальну суму понад 30 млрд грн., що можна порівняти з інвестиціями в економіку Києва за весь 2011 р.

Але насправді виявилося, що чотири з них загальною вартістю 21 млрд грн. лише завізовані представниками Держагентства з інвестицій та управління національними проектами. Це означає, що реального інвестора, ні грошей під ці проекти поки що немає. Та й інші два документа не мають ніякого відношення до розвитку міської інфраструктури — це суто комерційні проекти приватних компаній, під які ті не проти заручитися підтримкою влади. До того ж це всього лише меморандуми про наміри, які не накладають на підписантів будь-яких зобов’язань.

Для того щоб ці наміри втілилися в життя, необхідні позитивні приклади співпраці бізнесу і влади та реальне бажання чиновників створити для інвесторів сприятливі умови. Поки ж представники столичної мерії не можуть похвалитися ні тим ні іншим.

Натомість негативних прикладів хоч відбавляй. А тотальна корупція і необхідність пройти всі кола пекла при оформленні дозвільної документації, процес узгодження якої може затягнутися на багато років, здатна звести нанівець всі благі починання міської влади.