Квартира з молотка, або чи Можна уникнути арешту майна за комунальні борги

Дуже часто зустрічаються випадки, коли сім’я з доходом нижче середнього і пенсіонери справно, кожен місяць до 20-го числа, що стоять в чергах для оплати комунальних платежів, а більш багаті люди роками не платять за комуналку. Чим тепер може обернутися така недбалість для власників тисячних боргів?

В звичку багатьох українців увійшло правило не платити за комунальні послуги. Причому далеко не у всіх сім’ях це викликано важким матеріальним становищем.

Як свідчить статистика, ті, чий щомісячний дохід трохи перевищує суми комунальних платежів, в основному платять вчасно – не вважають за потрібне вчасно оплачувати рахунки якраз громадяни, які мають, наприклад, кілька автомобілів не самих дешевих марок.

І якщо раніше це сходило їм з рук, то сьогодні судова практика свідчить про зворотне: платити все-таки потрібно, інакше любий автомобіль, а то й квартира можуть піти з молотка. І зовсім не важливо, що вартість житла в кілька разів перевищує суму боргу, а на заповітних метрах прописані неповнолітні діти. У тонкощах судової практики з цього питання розбиралася «Судово-юридична газета».

І якщо раніше це сходило їм з рук, то сьогодні судова практика свідчить про зворотне: платити все-таки потрібно, інакше любий автомобіль, а то й квартира можуть піти з молотка. І зовсім не важливо, що вартість житла в кілька разів перевищує суму боргу, а на заповітних метрах прописані неповнолітні діти. У тонкощах судової практики з цього питання розбиралася «Судово-юридична газета».
Наказне провадження

На даний момент в Україні справи про стягнення заборгованості по комунальним платежам розглядаються в рамках наказного провадження. Це порівняно нова для нашої країни спрощена форма позовної виробництва, яка введена з метою так званої процесуальної економії і регулюється ст. 95-106 Цивільного процесуального кодексу України.

Суть наказного провадження полягає в тому, що справа розглядається без виклику сторін за умови, що вимоги сторони є очевидними. Наприклад, це може бути вимога про присудження аліментів на дитину.

За підсумком розгляду заяви видається особлива форма судового рішення – судовий наказ, який є виконавчим документом і сигнальним вогником для виконавчої служби. На його підставі ВДВС буде «вибивати» заборгованість з боржника, але вже в рамках виконавчого виробництва. Слід зазначити, що згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з початку року судами вже видано близько 20 тис. судових наказів на вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Добровільно чи примусово

Однак відразу впадати в паніку не варто. ВДВС не прийде до боржника на наступний день і не стане описувати майно, хоча ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає можливість за заявою стягувача одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на майно та кошти боржника. У випадку з оплатою комунальних послуг боржникові надається можливість добровільно погасити заборгованість.

Державний виконавець протягом 3 робочих днів з дня надходження до нього судового наказу виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якому вказує на необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до 7 днів. В іншому випадку буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а це як мінімум 10% від стягуваної суми.

Тому, якщо є можливість, краще відразу перерахувати гроші на вказаний у виконавчих документах рахунок. Але якщо сума заборгованості перейшла рубіж в кілька десятків тисяч гривень, це може бути непросто – такі гроші в борг взяти складніше, і віддавати не хочеться. І в такому випадку ВДВС переходить до заходів примусового виконання, зокрема, може накласти арешт на майно боржника. Ініціатива про накладення такого арешту може виходити або від заявника або від самої виконавчої служби, що передбачено ЗУ «Про виконавче провадження».

Звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб, є заходом примусового виконання рішення належить до компетенції Вдвс.

Необхідно розуміти, що в судовому наказі не може містити формулювання «звернути стягнення на квартиру (будинок) боржника». У ньому вказується тільки сума, яка підлягає стягненню. З чого буде стягнуто ця сума – з розрахункового рахунку або від примусової реалізації рухомого або нерухомого майна – суд не вирішує.

До речі, боржник має право протягом 10 днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до нього документів його оскаржити, точніше – подати заяву про його скасування.
За борг менше 10 тис. грн квартиру не чіпатимуть

Але вже є відповідь на запитання, що турбує всіх боржників: «чи Можуть забрати машину або квартиру за борги?» Можуть і забирають! І судове рішення, як вже згадувалося, не має до цього ніякого відношення. Заарештовувати чи ні, а також продавати чи ні майно боржника, вирішує виконавча служба. Інше питання, що може перешкодити Вдвс зробити це?

Деякі сподіваються на неповнолітніх дітей, які прописані в квартирі – мовляв, не посміють виставити їх на вулицю. Інші сподіваються на те, що від примусової реалізації врятує принцип співмірності суми боргу та вартості майна. Наприклад, за повідомленнями преси, однією з виконавчої служб Львова було описано та реалізовано дві квартири. В одному випадку власник заборгував комунальним службам 19 тис. грн, в іншому – 46 тис. грн. При цьому в останньому випадку у квартирі були прописані і проживали двоє неповнолітніх дітей, але виконавців це не зупинило.

Досить поширеним на сьогодні є думка, що житло не може бути примусово реалізовано, якщо там прописана неповнолітня дитина. Однак юристи стверджують, що це міф.

В Україні немає прямої норми, яка б забороняла відчуження квартири або будинку, якщо там прописана особа, яка не досягла 18 років. Норми Сімейного кодексу та ЗУ «Про охорону дитинства» забороняють тільки батькам або особам, які їх замінюють, без дозволу органу опіки та піклування укладати від імені дитини договори, що потребують нотаріального посвідчення. А в даному випадку продавати квартиру буде уповноважена на те організація, отже, договір купівлі-продажу буде підписуватися продавцем і покупцем, який виграв торги.

Боржник як сторона за договором не буде фігурувати, а значить, його підпис, завірена у нотаріуса, не знадобиться. З цього випливає, що ВДВС може реалізувати нерухоме майно, навіть якщо там прописана дитина. І тоді вже у боржника виникнуть інші проблеми – наприклад, органи опіки та піклування можуть через суд відібрати дитину, оскільки у нього немає гідних умов для проживання.

Як варіант, врятувати боржника від продажу його квартири може ч. 7 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження», якою встановлено, що якщо сума, що підлягає стягненню, не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати (9600 грн), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій воно розташоване, не здійснюється. У такому випадку співробітник ВДВС зобов’язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Тобто звернення стягнення на будинок, квартиру та інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності у нього достатніх для покриття заборгованості коштів чи рухомого майна. Стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник, провадиться в останню чергу.