Кредити почали списувати

Для економії на судових витратах і уникнення роботи з колекторськими компаніями, банкіри почали продавати борги своїм позичальникам, але виключно за готівку.

Щоб заощадити на судових витратах і продажу проблемних кредитів колекторам з дисконтом у 80-95% вартості, банкіри почали продавати борги самим неплатникам — під 50-70% номіналу. Але розпродаж йде виключно за готівку.

Вперше про договірних списання прострочених позик фінансисти всерйоз заговорили ще на початку 2011 р., однак скільки-небудь активно вести переговори на цей рахунок і закривати проблемні кредити з дисконтом почали зовсім недавно, після літніх роз’яснень процедурних моментів Національним банком. Виснажені нескінченними благаннями про відстрочки та судовими процесами банкіри визнають, що нерідко їм вигідніше надати позичальнику знижку по тілу кредиту, ніж домагатися його стовідсоткового погашення з урахуванням пені і штрафів. Правда, йдуть на це далеко не в кожному випадку, а лише тоді, коли остаточно переконаються, що не зможуть іншим способом повернути всі свої гроші.

Кредитора потрібно прорахувати

Частково активізація списання проблемної заборгованості вже підтверджується статистикою Нацбанку. За його даними, загальний обсяг простроченої заборгованості за позиками 176 українських банків, на 1 вересня 2011 р. склав 83,1 млрд грн., тобто на 1,8 млрд грн. (2,2%) менше, ніж на початку нинішнього року. «Зусилля фінустанов, спрямовані на поступове списання проблемної заборгованості, дають свої результати. Одночасно вони не перестають застосовувати інші механізми, такі, наприклад, як стягнення боргів у судовому порядку», — прокоментував «ДС» ситуацію, начальник відділу аналізу фінансових ринків ПАТ «ІНГ Банк Україна» Олександр Печерицин. У вересні–грудні фінансисти обіцяють ще більш вражаючі результати: за найпесимістичнішими прогнозами, за чотири місяці обсяг неповернень скоротиться ще на 1,5–1,8 млрд грн. (1,8–2,2%), оптимістичними — на всі 2-2,2 млрд грн. (2,5–2,7%). «Списання частини проблемної заборгованості, як комплексний інструмент боротьби з простроченими позичками, банки почали застосовувати фактично лише з літа», — повідомив «ДС» заступник голови правління VAB Банку Жільбер Кенян. «Дійсно банки активізували роботу з розчищення активів, у тому числі і завдяки списання частини заборгованості. У ряді випадків ці списання виявлялися банкам вигідніше, ніж затяжна робота по стягненню боргів через суди. Фінустанови отримують хоч і не всю суму боргу, але відразу і виграють за двома статтями: нарощують поточну ліквідність за рахунок «живих» надходжень і розформовують резерви», — конкретизував перший заступник голови правління Промінвестбанку В’ячеслав Юткін. До недавнього часу у фінансистів не було проблем з ресурсами, навіть навпаки — вони скаржилися, що не встигають вкладати зібране. Правда, вони не довго купалися в грошах. Загальний обсяг депозитного портфеля банківської системи в січні–серпні зріс на 12,5%, в той час як кредитного — лише на 7,9%. Однак після того як Нацбанк наприкінці літа почав активно зв’язувати грошову масу, у фінустановах заговорили про касові розриви та ресурсний дефіцит. (регулятор тримав підопічних в «чорному тілі», щоб тим нічим було спекулювати на валютному ринку). Якщо в серпні залишки на коррахунках знижувалися до 12-13 млрд грн., то вже у вересні — до 9-11 млрд грн. «Розформували резерви, банк вивільняє кошти, які може відразу пускати в бізнес. Правда, за це перевага він розплачується збитком у конкретній списаним кредитом — не просто виходить на неповне його погашення, але і недоотримує процентний дохід»,– розповіла «ДС» начальник управління кредитної політики Platinum Bank Наталя Мацієвська.

Фінансисти не афішують свої домовленістю з позичальниками, однак списанням проблемних боргів займаються чи не всі українські банки, що входять в ТОП-20. Правда, роблять це в різних обсягах: зазвичай вони прив’язані до планки, яку акціонери встановлюють за рівнем «проблемки» у кредитних портфелях і прибутковості (в цьому році власники банків особливо ретельно стежать за виконанням цих планів). «Вдаючись до списання заборгованості, фінансові установи ретельно вивчає фінансовий стан самого позичальника і його галузі. Відбір ведеться суворий. Крім того, і це не менш важливо, банк пов’язує кожне своє рішення за прострочення зі своїм бізнес-планом: дивиться, чи вкладається воно в максимально допустимий щомісячний та річний ліміт. Наприклад, наша фінустанова допомогою розчищення портфеля проблемних кредитів щомісяця виручає близько 30-50 млн грн., за підсумками 2011 р. ми плануємо вийти на $60-70 млн», — повідомив «ДС» пан Юткін.

Встановивши фінансові можливості банку, що дуже важливо напередодні переговорів про списання до кінця прояснити його політику. У різних фінустанов вона може бути не просто різною, а навіть діаметрально протилежною. Наприклад, якщо одні кредитори не бачать нічого поганого в тому, що ініціатива щодо погашення заборгованості з дисконтом виходить від самого позичальника, то інші відразу ж запідозрять боржника у спланованому неповерненні або навіть в шахрайстві і почнуть шукати докази того, що борг навіть не збиралися гасити в повному обсязі. І якщо знайдуть, то можуть ще ініціювати у правоохоронців відповідну кримінальну справу: до речі, їх кількість активно збільшилася протягом 200-2010 рр. «Кожен банк вибирає власну стратегію. Кілька місяців тому ми вирішили, що будемо самостійно вирішувати, кому запропонуємо дану послугу, а кому ні. Це виключно прерогатива банку і нікого іншого», — заявив «ДС» заступник голови правління, директор з питань ризик-менеджменту Укрсиббанку BNP Paribas Group Гійом Лаграв.

Роздріб: фізособам спишуть 50% боргу

Базові передумови для списання боргів за домовленістю залежать не тільки від фінустанови, але ще і від виду кредиту. Наприклад, у роздрібному сегменті фізособі буде вкрай складно домовитися про погашення зі знижкою гривневого позики: тут найчастіше списуються кредити в доларах і євро. Не можна забувати і про такий показник, як вартість забезпечення або будь-якого іншого майна неплатника. Абсолютно неможливо умовити кредитора на часткове списання, якщо вартість застави повністю покриває розмір боргу — банк продовжить через суд домагатися його стягнення, щоб максимально покрити свої втрати. Невеликі шанси домовитися і в тому разі, якщо боржник або його сім’я володіє яким-небудь майном окрім заставленого. Згідно більшості типових кредитних договорів українських банків вони можуть претендувати на будь-яке майно позичальників або їх поручителів до тих пір, поки повністю не покриють всю заборгованість. Саме так вони і роблять. Найчастіше це відбувається за іпотечними кредитами. Після падіння у 2009-2010 рр. цін на нерухомість борги по цих позиках виявилися в 1,5–2 рази більше реальної вартості купленого до кризи житла, і фінансисти почали відсуджувати у клієнтів їх автомобілі, земельні ділянки, дачі і т. д.

Банкіри навіть накидали для внутрішнього користування грубий портрет потенційного претендента на «знижку» за проблемним кредитом. Наприклад, у випадку з іпотекою це позика з простроченням в три–шість місяців (в залежності від фінустанови), з заставою — житлом, в якому боржник примудрився прописати малолітньої дитини, виселити якого за чинним законодавством вкрай складно. Все це має базуватися на особистій драмі, яка не дозволяє платити за позикою навіть за умови його реструктуризації: звільнення, хвороба і т. д. «Якщо говорити про інших передумовах, то це може бути крадіжка заставленого майна (у випадку з автокредитом), його знищення, некоректно складений кредитний договір, що ускладнює банку стягнення застави тощо», — зазначив у бесіді з «ДС» пані Мацієвська.

Розмір списання по кредиту безпосередньо залежить від положення кредитора. Чим менше можливостей для стягнень за боргами побачить для себе банк, тим більший дисконт він запропонує клієнтові. За словами фінансистів, на поточний момент його середній розмір знаходиться в межах 10-30% суми боргу, іноді зустрічаються випадки з 50% списаннями. Схеми врегулювання можуть обговорюватися різні. Наприклад, боржник самостійно продає заставну квартиру, відсудити яку не вдається фінустанові, додає до отриманої суми ще 10% вартості житла, і банк повністю припиняє переслідування в суді його і його поручителів. Якщо ж позичальник все ж наполягає на збереженні за собою прав на закладену нерухомість, то фінустанова поставить умову миттєвого внесення 30-50% суми решти боргу (залежно від персональної домовленості). Решту буде списано. Причому в цьому випадку більшість кредиторів вимагає внесення всієї суми відразу (без розбивання платежів) і виключно готівкою.

Корпоратив: акції в подарунок

Про тих же готівки обов’язково піде мова та при списанні боргів юросіб. Правда, дисконти тут помітно скромніші: середня «знижка» становить 10-5% суми боргу, максимальна — не перевищує 30%. Перевіряти підприємство-боржника будуть значно довше і серйозніше, ніж фізособа. При цьому аналізується не тільки його перспективи з грошовим надходженнями, але і всієї галузі в цілому. «Банки вивчають комплексну фінансову модель, яка враховує всі параметри роботи підприємства в минулому — за три роки і в майбутньому — відразу на п’ять–сім років вперед», — розповів «ДС» виконавчий директор ЗАТ «Донецьксталь» — МЗ» Анатолій Шаповалов.

Якщо пересічний українець, який провернув списання позики, може назавжди розпрощатися з кредитором, то підприємству це зробити буде складно. Чим більший дисконт банк запропонує юрособі, тим більше зобов’язань на майбутнє доведеться взяти на себе боржнику. Починаючи від збереження поточних рахунків в банку і контролю за оборотами компанії і закінчуючи поступками щодо прав власності. «Мова може йти про передачу банку пакета акцій юридичної особи-боржника або споріднених йому структур», — сказав «ДС» пан Шаповалов.

Найчастіше банки починають переговори про часткове списання боргів зі своїми запеклими опонентами в судах, правова війна з якими точилася не один рік. «Майже завжди це завжди результат запеклого опору в судах, на стадії примусового стягнення, значні витрати на супровід позовів, необхідність позбавлення від особистих активів, ризик карного переслідування. Фінустанова розуміє, що в деяких випадках йому вигідніше піти на компроміс з проблемним позичальником та пробачити частину боргу, ніж роками домагатися
примусового стягнення. Наприклад, у нас в банку є окремі позови, за якими ми не можемо отримати остаточного судового рішення з 2009 р. Слухання постійно переносяться, причому іноді відразу на два-три місяці, позичальники оскаржать все, що тільки можна», — підкреслив в розмові з «ДС» директор департаменту правового забезпечення АТ «Ерсте Банк» Олександр Ярецький.

Колектори не доля

Якщо вірити фінансистам, то найближчим часом вони не будуть змінювати базові критерії, відштовхуючись від яких списують кредитні борги. Не зміняться до кінця 2011 р. і середні розміри дисконтів, що пропонуються позичальникам. Коректуватися можуть лише строки розгляду клопотань про надання «знижок» і процедурні моменти під час оформлення таких угод. Правда, тільки при одній умові: додаткових пільг у частині оформлення фінустановами списань з боку НБУ. Швидше за все, їх позичальникам доведеться чекати до 2012 р., адже чиновники вважають, що в поточному році і без того чимало допомогли підопічним. «Цього літа ми вже пішли назустріч банкам, видавши роз’яснення на предмет списання проблемної заборгованості, яке було попередньо погоджено з Мінфіном та податківцями. Цим документом банкам дозволено відносити проблемну заборгованість на позабалансові рахунки, не сплачуючи податок на прибуток і продовжувати роботу в судах. Оподаткування на загальних підставах відбувається лише після того, як відбувається стягнення заборгованості», — зазначив в інтерв’ю «ДС» заступник голови Нацбанку Ігор Соркін.

Опитані «ДС» банкіри прогнозують значне збільшення кількості банків, списують позичальникам проблемні кредити. За найскромнішими оцінками, кредитні «знижки» почнуть пропонувати ще близько 10 банків. Не виключено, що підуть назустріч позичальникам і держбанки, які побоюються поки проводити списання, але розраховують на «благословення» до кінця цього року від акціонера — Кабміну. «Потрібно розуміти нашу специфіку. Адже правомочність будь-якого списання у випадку з держфінустановами може бути поставлена під сумнів Контрольно-ревізійним управлінням, а згодом і Генпрокуратурою. Ми не комерційні, а державні структури, тобто нам не один раз доводиться доводити, що не мало місце зловживання службовим становищем. А тому нам значно простіше нічого не списувати», — пояснили «ДС» ситуацію в Укрексімбанку.

Одним же з головних потерпілих від відкритої кампанії по дисконтуванню проблемних заборгованостей, швидше за все, стануть колектори. «Якщо списання справді стануть популярними, то банки будуть все рідше продавати борги, передаючи їх на баланси інших компаній, і ставку в роботі з нами зроблять на роботі під комісію», — визнав директор колекторської фірми ЕОС Україна ” Олексій Тесленко. Розмір дисконтів, з якими колектори викуповують у фінансистів «проблемку», в 2011 р. досяг 80-95% (залежно від виду та якості кредитів). І якщо самі позичальники погодяться викуповувати свої борги за 50-70%, то банкам буде набагато вигідніше продавати їх саме їм, а не колекторським компаніям.