Кредитне роздолля

Позичальникам дозволили не платити підвищені ставки за кредитами, а також штрафи за дострокове погашення позик і відмову від кредиту.

Конституційний суд минулого тижня заступився за пересічних позичальників. 15 листопада він розтлумачив Закон «Про захист прав споживачів» за зверненням громадянина України Андрія Степаненка: всього у виставі він задав КС шість питань за різними законами, але суд виклав офіційну позицію лише по одному, закривши провадження по всім іншим. Конституційний суд не встановив жодних нових вимог до вітчизняним банкам, які кредитують населення. «Все, що він зробив, це прямо вказав у своєму рішенні, що дія Закону «Про захист прав споживачів» поширюється на споживачів кредитних послуг не тільки на стадії укладання договору, але і протягом усього терміну його дії», — сказав «ДС» директор департаменту правового забезпечення АТ «Ерсте Банк» Олександр Ярецький.

Однак цього буде достатньо, щоб докорінно змінити на користь пересічних позичальників всю вітчизняну судову практику і зробити помітно лояльніше нові кредитні договори, які фізособи стануть підписувати в майбутньому. «Статтею 11 Закону «Про захист прав споживачів» встановлено права громадян у разі придбання ними продукції у кредит. Проте в «Узагальненнях судової практики розгляду цивільних справ, які виникають із кредитних правовідносин» Верховного суду говорилося, що після укладення договору між фізичною особою і банком виникають вже не споживчі, а кредитні правовідносини. І до спорів за договорами слід застосовувати спеціальне законодавство, що регулює кредитні правовідносини, що найчастіше і робили українські суди», — пояснив «ДС» старший партнер адвокатської компанії «Кравець, Новак і партнери» Ростислав Кравець.

За словами юристів, банкіри активно користувалися тим, що до кредитних покупок не застосовується споживче законодавство. «Розуміючи специфіку судової практики з кредитних питань, банки спеціально нашпиговували договори різноманітними хитрощами, які, з одного боку, дозволяли отримати максимальні виплати від позичальника, а з іншого — виграти справу, якщо клієнт вирішить оскаржити договір. Після появи роз’яснення Конституційного суду ситуація зміниться — суди змушені будуть застосовувати положення Закону «Про захист прав споживачів», — запевнив «ДС» юрист ЮК «Сетра» Сергій Солошенко.

Завдяки новим можливостям позичальники тепер можуть серйозно заощадити на кредитних виплатах. Причому відразу за кількома статтями. По-перше, на підвищення процентних ставок. «Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» банки не мають права підвищувати ставку за позикою, якщо це не передбачено кредитним договором (навіть у випадку прострочення по виплатах). Зараз багато банків ввели так звану «плаваючу» ставку, хоча Цивільним кодексом не передбачено порядок її встановлення. Це може бути розцінено судом не на користь банку та визнано неправомірним», — розповів «ДС» Ростислав Кравець. По-друге, за Законом «Про захист прав споживачів», банкам не дозволяється стягувати штрафні санкції за дострокове погашення споживчих кредитів або довільно нараховувати у цьому випадку ставку: відсотки сплачуються лише за час фактичного користування кредитом (а не за цілий місяць або рік). Не може банк змушувати клієнта платити за кредитом не в тій валюті, в якій той укладено. Також, пославшись на горезвісний закон, фізособа має право не платити штрафи, що нараховуються банками при відмові від кредитної покупки протягом 14 днів. «Ряд банків так чинить: вказує дрібним шрифтом в договорі, що якщо позичальник відмовляється від кредиту після укладення договору (наприклад, хоче повернути не сподобався товар в магазин), то для розірвання договору з банком йому недостатньо просто повернути суму кредиту. Він повинен сплатити штраф», — сказала«ДС» старший юрист міжнародної юридичної групи Astapov Lawyers Юлія Яшенкова. «Тепер при поверненні фінансовій установі коштів протягом 14 днів після отримання свого примірника договору на споживача не можуть накладатися штрафні санкції. Це правило не стосується тільки іпотеки, а також кредитних покупок послуг, які були повністю надані до моменту відмови від кредиту», — доповнив її Сергій Солошенко.

Нові блага не дадуться позичальникам без боротьби. Опитані «ДС» юристи впевнені, що рішення Конституційного суду не вразить банкірів і вони продовжать змінювати кредитні ставки, нараховувати вже незаконні штрафи та пені, змушувати клієнтів і далі серйозно переплачувати за своїми позиками. Причому не тільки за кредитами, оформленим ще до появи роз’яснення Конституційного суду, але і за новими кредитними договорами, які полягатимуть у цьому і майбутньому році. «Одні із самих великих штрафів на сьогоднішній день прописані у договорах “Приватбанку” і Альфа-Банку. Якщо говорити про підвищення ставок, то тут, за моїми спостереженнями (і судовій практиці), найбільші можливості собі надав УкрСиббанк: в його договорах передбачено право фінустанови відразу в два рази підвищувати процентну ставку, якщо порушується графік платежів. У інших є нестиковки у валютах: наприклад, Райффайзен Банк Аваль за деякими своїми видами валютних позик вимагає вносити платежі в гривні (це зазначено в кредитному договорі)», — розповів «ДС» Ростислав Кравець. Щоб скористатися рішенням Конституційного суду і заощадити на кредитних виплатах, позичальникам доведеться розгорнути повномасштабну позовну кампанію в українських судах. І юристи впевнені, що вони це зроблять. Тому в найближчий рік прогнозують зростання кількості судових спорів з банками в 1,5-2 рази.

Що банки не мають права робити за Законом «Про захист прав споживачів»

  • Підвищувати процентну ставку за позикою, якщо це не передбачено кредитним договором.
  • Вимагати погашення позики не в тій валюті, в якій укладено кредитний договір.
  • Стягувати штрафи за відмову від кредиту протягом 14 днів. Без попередження позичальника передавати права вимоги за договором споживчого кредитування третім особам (колекторським компаніям).
  • Звертатися до третіх осіб з запитами про фінансовий стан боржника.
  • Зазначати на конвертах адресованих позичальника листів, що вони стосуються заборгованості.
  • Без рішення суду вилучати у боржника продукцію, куплену в кредит.