Капремонти хочуть скинути на мешканців

Стан житлового господарства України катастрофічно погіршується: на сьогоднішній день більше 80% багатоповерхівок потребують капітального ремонту. Грошей на відновлення житлового фонду немає ні в державній скарбниці, ні в місцевих бюджетах.

Щоб позбутися відповідальності за можливі руйнування аварійних будинків, чиновники все наполегливіше пропонують їх мешканцям створювати ОСББ, обіцяючи частково сплатити вартість капремонту. Але на перевірку виявляється, що ці обіцянки не варті навіть паперу, на якому вони написані.

Ремонт в складчину

Муніципалітети українських міст масово відмовляються фінансувати капітальний ремонт житлового фонду. Тільки за останній рік міськради більше десятка обласних центрів прийняли рішення виділяти гроші на відновлення будинків виключно на умовах співфінансування з мешканцями і лише в разі створення останніми товариств співвласників багатоквартирних будинків.

Приміром, в Ужгороді мешканці реконструкції будівлі повинні сплатити 10% від вартості робіт у нинішньому році, 15% в наступному і 20% в 2015 р. Починаючи з 2016 р., розмір субсидії з місцевої казни буде визначатися в залежності від виду робіт, їх вартості і терміну експлуатації об’єкта.

В Івано-Франківську розмір пайової участі власників квартир складає від 20 до 80% і залежить від виду ремонтних робіт. Наприклад, при капремонт даху внесок мешканців будинку повинен скласти 20% вартості робіт, у разі герметизації міжпанельних швів — 70%, реконструкції балконів — 80%.

В Вінниці і Львові власники квартир зобов’язані профінансувати 30% кошторису ремонту, інші гроші зобов’язалися дати місцеві влади. Щоб розраховувати на фінансову допомогу з міського бюджету у Черкасах, місцеві ОСББ повинні сплатити 60% робіт.

А харківська мерія пообіцяла мешканцям будинків, які створять ОСББ до 2014 р., не менш 50 тис. грн. на ремонт дахів, інженерних комунікацій та благоустрій прибудинкової території. “В залежності від стану будинку ця сума може бути і більше”, — уточнили в міськраді Харкова.

Голова Ужгородського осередку Всеукраїнської громадської організації Спілки власників житла України Марина Куберка стверджує, що рішення місцевих органів влади цілком справедливо.

“У нас багато городян вважають, що перед створенням ОСББ міськрада зобов’язаний капітально відремонтувати багатоповерхівку. Однак у всіх нормативних документах (законах “Про приватизацію державного житлового фонду”, “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”) записано, що міські ради або держава, як колишні власники, повинні лише взяти участь в організації та фінансуванні ремонту, а не оплачувати його на 100%”, — говорить вона.

Якщо ознайомитися з головними фінансовими кошторисами вищевказаних міст, напрошується невтішний висновок: чиновники дають заздалегідь нездійсненні обіцянки, оскільки вони не підкріплені достатніми фінансовими ресурсами.

Приміром, у Львові на відновлення житлового фонду ОСББ в поточному році буде спрямовано 4 млн грн., у Черкасах — близько 1,3 млн грн., в Ужгороді — 1,5 млн грн.

Тоді як капітальна реконструкція всього лише однієї хрущовки, за даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, коштує 3-5 млн грн., а часткове відновлення будинку, що включає заміну даху, інженерних комунікацій та інших зношених елементів, обійдеться в 400-700 тис. грн.

Деякі керівники товариств співвласників багатоквартирних будинків стверджують, що навіть у разі наявності в бюджеті достатньої кількості коштів на проведення капремонтів жителям часто дешевше самим оплатити всі роботи, ніж залучати в партнери мерію.

Адже муніципалітети виділяють гроші лише в тому разі, якщо самі вибирають підрядну організацію для виконання ремонтних робіт. Нерідко замовлення дістаються близьким до чиновників компаніям, у яких розцінки значно вище середніх по ринку, а якість робіт не витримує ніякої критики.

“Це банальний обман. З “допомогою” міського бюджету ремонт ліфта коштує 25 тис. грн., а якщо домовлятися з тією ж організацією про ремонт виключно за власні кошти, то 14 тис. грн. Реально платять за всі мешканці будинку, а місцева влада тільки піаряться і отримують відкати”, — розповів голова одного з херсонських ОСББ.

Сумнівна вигода

Нормативний термін експлуатації житла, побудованого в 50-70-х роках минулого століття, становить 50 років. Тому влада хоче якомога швидше позбутися від проблемних багатоповерхівок, передавши їх під опіку мешканців. На сьогоднішній день в Україні налічується 15,7 тис. товариств співвласників багатоквартирних будинків (об’єднують жителів 18,9 тис. будинків), що становить лише 17% від загальної кількості багатоповерхівок в країні. Згідно з чинною Держпрограмою реформування і розвитку сфери житлово-комунального господарства до 2014 р. уряд має намір передати мешканцям 70% житлового фонду.

Очевидно, що цей план не буде виконаний. По-перше, українці не поспішають брати на себе відповідальність за стан своїх старих будинків. По-друге, по країні прокотилася чимало скандалів, пов’язаних зі зловживаннями з боку керівників ОСББ.

“Найчастіше вони, входячи в змову з виконавцями послуг, завищують вартість обслуговування в укладених договорах, в результаті чого зростає квартплата. Але були випадки, коли голова товариства брав величезні кредити під заставу квартир (хоча законодавство це забороняє) або банально крав перераховуються жителями кошти за обслуговування будинку”, — рассказалипредставители одного з київських ОСББ.

Влади на місцях намагаються виконати рознарядку Кабінету Міністрів з усіх сил. Нерідкі випадки, коли чиновники просто реєструють документи про створення ОСББ на основі липових протоколів зборів мешканців будинку і рапортують в столицю про успіхи. Допомогти їм у цьому процесі вирішило і уряд, яке пообіцяло протягом двох років виділити на капітальний ремонт житлових будинків, в яких будуть створені товариства співвласників, 3,4 млрд грн.

За задумом Кабміну, виділення коштів повинно стимулювати процес створення ОСББ. Однак ознайомлення з Державною програмою розвитку економіки на 2013-2014 рр.., в якій записано дану обіцянку, дещо спантеличило. Серед джерел фінансування капремонтів державний бюджет не значиться.

Розробники документа вирішили, що 12% вартості ремонтів повинні сплатити місцеві влади (у нинішньому році — 210 млн грн., у 2014 р. — 194,1 млн грн.), а інші витрати, а це близько 3 млрд грн., ляжуть на плечі самих мешканців багатоповерхівок.

Щоправда, пізніше в Кабміні схаменулися і прийняли протокольне рішення: у разі перевиконання доходної частини держбюджету-2013 за підсумками першого кварталу виділити 1 млрд грн. на капремонт житла і 1,5 млрд грн. на заміну та реконструкцію ліфтів у житлових будинках. Але протокольне рішення — це лише декларація про наміри, яка в більшості випадків так і залишається на папері. Та й перевиконання доходної частини бюджету в умовах кризи малоймовірне.

У цій ситуації жителям потребують капітального ремонту багатоповерхівок залишається розраховувати тільки на власні гроші, яких явно не вистачить для проведення серйозних робіт. Теоретично у ОСББ є шанс отримати пільгову позику через Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву. Фінанси надаються строком до 10 років з можливістю дострокового погашення під 3% річних.

За словами директора департаменту житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Віталія Шаповаленка, в нинішньому році на пільгове кредитування проектів у житлово-комунальній сфері з державного бюджету може бути виділено 300 млн грн. Але, мабуть, знаючи про сумної долі багатьох урядових програм, поки що цією можливістю скористалися лише декілька ОСББ в країні.

За грошима йдуть в банк

В інших країнах, як і в Україні, виникають проблеми з капітальним ремонтом житла. І скрізь вони вирішуються по-різному. Приміром, у Німеччині існують комунальні каси, за рахунок яких фінансується ремонт будинків, а також місць громадського користування. В середньому розмір внесків варіюється від 20 до 40 євро в місяць і залежить від вартості і обсягів передбачуваних робіт.

Після покупки квартири новий господар автоматично стає непрямим власником тієї частини грошей, яку вже вніс у комунальну касу минулий власник. Банки дають кредити на модернізацію багатоквартирних будинків тільки на умовах застави нерухомості.

Влада Латвії затвердили програму підтримки власників житла при проведенні технічного обстеження та енергоаудиту багатоквартирних будинків. Латвійські банки без проблем надають об’єднанням власників квартир, а також приватним і муніципальним підприємствам по управлінню будинками кредити на ремонти житла. Власники квартир повертають гроші за рахунок створюваного в обов’язковому порядку фонду ремонту і технічного обслуговування.

Польський досвід державної підтримки реконструкції багатоквартирних будинків зводиться до надання бюджетних субсидій власникам будівель. Розмір субсидій обмежений і становить не більш однієї п’ятої від загальних витрат, які здійснюються, як правило, за рахунок кредитних запозичень.

У Литві діє програма модернізації багатоквартирних будинків, згідно з якою товариство власників житла може отримати від держави грант у розмірі до 30% вартості проекту модернізації будинку.

Одночасно прийнята міською радою Вільнюса програма “Оновлений будинок – оновлений місто” дозволяє до засобів державного гранту приєднати грант міста в розмірі до 15% вартості проекту. При цьому товариство повинно мати не менше 10% власних коштів від вартості проекту, а решту суми може зайняти в банку.