Іпотека за ставкою 2-3% річних веде Україну по шляху Греції?

Якщо справа дійде до реалізації соціально-популістських ініціатив президента, то без активної роботи друкарського верстата не обійтися. Наслідки цього — інфляція і девальвація.

Передвиборна кампанія в Україні стартувала. Гарант Конституції, він же почесний лідер Партії регіонів, виступив з рядом соціально-популістських ініціатив, які експерти оцінюють мінімум в 16 млрд грн. Паралельно отримав проміжне дозвіл тривав майже два роки трагіфарс під назвою «Контрольований дефолт Греції». Символічний збіг?

Атракціон небаченої щедрості

Коротко про основні ініціативи керівника держави. Перша — починаючи з 1 червня і до кінця поточного року обіцяно повернути громадянам внески Ощадбанку СРСР. Цитата Януковича: «За це будуть нести особисту відповідальність особисто прем’єр-міністр, міністр соціальної політики і керівник Національного банку». Залишається лише поспівчувати їм. Вклади в розмірі 1 тис. грн слід віддати 5,4 млн чоловік. Значить, Азарова, Тігіпка і Арбузову доведеться десь відшукати 5,4 млрд грн.

Друга — з травня поточного року має запрацювати програма іпотечного кредитування «Доступне житло». Обіцяно надавати громадянам кредити за ставкою 2-3% річних на 10-15 років.

Важко заперечити твердження Януковича про те, що реалізація цієї ініціативи дозволить завантажити будівельні компанії, створити нові робочі місця, підняти рівень виробництва будівельних матеріалів, збільшити попит на металопродукцію на внутрішньому ринку». Проте складніше відповісти на питання: яким чином при середніх по ринку річних депозитних ставках на рівні 15-16%, можна буде видавати кредити під 2-3%? За рахунок яких джерел будуть компенсуватися збитки банків? Чи охоче фінустанови почнуть кредитувати купівлю житла, враховуючи необов’язковість української влади у справі погашення компенсацій від участі в реалізації соціальних ініціатив держави?

Третя — з 1 липня обіцяно підвищити пенсію військовослужбовцям на 165 грн. А учасникам війни заплановано збільшити доплату у травні (напевно, з нагоди Дня Перемоги) на 50%. Плюс до цього пенсія членів сімей інвалідів війни в цьому році має зрости на 117 грн (з 1 травня). Коментувати цю ініціативу дуже складно. З одного боку, мова йде про людей, які натерпілися в своєму житті такого, що це нічим неможливо компенсувати. З іншого — можливий дефіцит бюджету Пенсійного фонду становить 58 млрд грн. Джерела його покриття приховані пеленою туману.

Четверта очікується поетапне підвищення допомоги малозабезпеченим сім’ям до рівня прожиткового мінімуму. Якщо критично поставитися до цієї пропозиції, то можна уславитися циніком. Але якщо ж замислитися про джерела коштів, необхідних для його реалізації, то…

Крім перерахованих був ще ряд ініціатив, пов’язаних з пенсіонерами, шахтарями. Своєрідну версію щодо джерел виконання обіцянок глави держави дала заступник керівника його адміністрації Ірина Акімова: «Прискорення економічного зростання в першому кварталі дасть можливість переглянути дохідну, а отже, видаткову частини державного бюджету». Все б нічого, та статистика говорить про загасання в Україні темпів зростання ВВП. Більшість експертів, оцінюючи соціальні ініціативи Януковича, проявили тверезий підхід і заявили, що в поточних умовах вони навряд чи реалізовані. Зроблю одну поправку: проекти не будуть реалізовані, якщо не задіяти механізм зовнішніх запозичень, або якщо не включати друкарський верстат, розташований на Банкнотно-монетному дворі НБУ.

Звірячий оскал капіталізму

У зв’язку з цим аналітики стали проводити аналогії з Грецією. Не можу повністю погодитися з таким підходом, тому що ситуація не ідентична. Складно сказати, де проблеми глибше і гостріше. Просто вони різні, як і причини їх виникнення. Адже в Греції гостро стояло питання гігантського зовнішнього боргу. А Україні іноземні кредитори не дадуть ні цента з необхідних $2 млрд для виконання передвиборно-соціальних ініціатив Партії регіонів. Тобто проблема зовнішнього боргу не погіршиться. Як і не наблизиться дефолт. Інша справа, що відносини офіційного Києва зі своїм головним кредитором МВФ можуть істотно ускладнитися. Адже Фонд давно і наполегливо декларує діаметрально протилежні озвученими гарантом ініціативи.

До речі, не варто забувати, що у відносинах з Міжнародним валютним фондом у нашої країни є два аспекти: отримання кредитів за раніше схваленим програм та вирішення питання з поверненням Україною в поточному році боргу в $2,3 млрд. Микола Азаров вже непрозоро натякнув на бажаність його пролонгації. Успішність обох напрямків тепер викликає сумніву. Про грецьких проблеми. Внаслідок добровільно-примусового обміну, що завершився 8 березня, 96% власників облігацій на суму 177 млрд євро, випущених відповідно з грецьким правом, погодилися втратити близько 53% своїх вкладень. Цим «перспективи» не обмежуються, бо прибутковість нових цінних паперів (на які обміняли старі) така, що загальні втрати приватних інвесторів, які мали необережність придбати цінні папери грецького уряду, складе близько 73% від суми вкладених грошей.

І я б не поспішав радіти. Справа в тому, що нормативні документи ЄС у сфері фінансів наказують банкам і інвестфондам в обов’язковому порядку формувати резерви, в тому числі за рахунок державних облігацій країн — членів Євросоюзу. Ринок боргових зобов’язань ЄС не можна порівняти за обсягом з відповідним ринком США або Японії. Зрозуміло, що держоблігацій Німеччини або Австрії не вистачало для формування резервів банків та інвестфондів, багато змушені були купувати бонди Греції, Португалії, Іспанії. Мова йде не тільки про безпечність інвесторів, але і про порочність діють в ЄС фінансових правил.Що говорити, якщо, згідно головного фінансового документу ЄС з Маастрихтськими угодами, дефіцит держбюджету країн єврозони не повинен перевищувати 3% ВВП, а державний борг не може бути більше 60% ВВП. Але цим критеріям не відповідають навіть Франція (дефіцит бюджету 5,7%) і Німеччина (розмір держборгу становить майже 82% ВВП). А держави — члени ЄС, які не порушують положення документа, можна перерахувати по пальцях однієї руки.

Більш того, безпечність єврочиновників від фінансів вражає: виявляється, ще при вступі до зони обігу євро (у 2001 році) Афіни сфальсифікували фінансову та бюджетну звітність. Дикість? Так. Але як же гарні хвалені євробюрократи, якщо вони не розгледіли липу! З’ясувалося, що в 2001-му, коли Греція вступала в єврозону, банк Goldman Sachs допоміг її уряду непомітно для сторонніх очей на папері скоротити бюджетний дефіцит. Поки що Афінам вдалося уникнути неконтрольованого дефолту. Однак що робити з держоблігаціями, випущеними відповідно з іноземним правом? Адже мова йде про 173 млрд євро. Україні стільки не зайняти!

Сумне схожість

Від відмінностей перейдемо до подібності ситуацій в Україні та Греції. Одна з причин того, що греки докотилися до такого життя, хронічно полуторадесятілетняя популістська позиція урядів. Хіба могла собі дозволити одна з слабких в економічному плані країн Євросоюзу середню зарплату в 2 тис. євро і середню пенсію до 1 тис. євро? Хіба могло держава, борг якого в рази перевищував ВВП, гарантувати урядовцям (а таких в Греції чи не 50% працездатного населення) виплату не тільки 13-й, але і 14-ї зарплати?

Ще раз підкреслю: у Греції соціальний популізм у гіпертрофованій формі був можливий переважно за рахунок зовнішніх запозичень. Україні грошей на це зовнішні кредитори не дадуть. Але у нас, на відміну від балканського держави, є своєрідне «перевага», пише ВВ. Якщо Греція, в силу входження в зону євро, начисто позбавлена можливості друкувати валюту в необмеженому обсязі, то Україна це собі дозволити не може. І якщо справа дійде до реалізації ініціатив президента, про які говорилося вище, а тим паче, якщо зазначені проекти є першою ластівкою і за ними будуть аналогічні, то без активної роботи друкарського верстата не обійтися. Наслідки цього — інфляція і девальвація.

Погано й те, що Україна в економічних відносинах між громадянином і державою копіює патерналістську модель часів СРСР. Людям знову дають рибу, замість того, щоб надати вудку, за допомогою якої громадяни повинні самі навчитися її ловити. А на додачу напевно у декого вудку ще й відберуть: адже частину грошей, які знадобляться для реалізації ініціатив гаранта, можна буде отримати завдяки посиленню податкового тиску на бізнес.