Інтервю: Сергій Броневицький розповів про нових парках, зелених зонах та забудові історичного центру столиці

Керівник розробки проекту Генерального плану розвитку Києва, начальник комунальної організації “Інститут Генерального плану міста Києва” Сергій Броневицький розповів, де в Києві з’являться нові парки і які території увійдуть в межі столиці.

Сергію, розкажіть, будь ласка, на якому етапі розробки зараз знаходиться проект нового Генерального плану розвитку Києва до 2025 року і що він з себе представляє?

Нещодавно на сесії Київради була прийнята Стратегія розвитку Києва до 2025 року, яка визначає і регламентує загальний напрямок розвитку міста в цілому. А Генеральний план – це конкретний документ, який деталізує стратегію, реалізує і прив’язує всі рішення до територіального розвитку столиці. Також в Генплані визначається розвиток усіх галузей міського господарства: будівництво і реконструкція шкіл, садочків, дорожніх розв’язок, метрополітену, інженерних комунікацій та промисловості у територіальну прив’язку і т. д. Тому до Генплану виникає дуже багато питань. На сьогоднішній день він ще не прийнято, відбувається його громадське обговорення.

Знаю, що Олександр Попов доручив продовжити це обговорення ще на три місяці.

Ми були здивовані тим, наскільки активно кияни брали участь в його обговоренні, і вирішили надати їм більше часу для висловлення своїх побажань. На жаль, 90% пропозицій пов’язані з бажанням людей розміщувати чи не розміщувати певний об’єкт на певній території. Дуже часто можна почути: “Побудуйте дитячий майданчик”. Але, нагадаю, Генплан не деталізує, а визначає функціональне зонування територій. Проте вже зараз можна зробити висновки, що цікавить киян. Найбільше їх цікавлять проблеми озеленених і ландшафтно-рекреаційних територій і збереження та охорони історико-культурної спадщини.

Чому взагалі виникла необхідність розробки нового Генерального плану Києва?

За Генпланом, який ми маємо зараз, розвивати місто неможливо. Справа в тому, що він передбачав розширення міста на нових територіях площею 64 тис. га прилеглих сільських рад та міст Київської області, але цього не сталося. Згідно з Генпланом, територію Києва збиралися збільшити практично в два рази. Але всі ці дії не були узгоджені ні з керівництвом області, ні з урядом, ні з територіальними громадами столиці і області. Передбачалося, що місто буде розвиватися на північ, північний захід за рахунок територій, які йому не належать.

Більш того, не виправдалися розрахунки і прогнози за кількістю жителів. В Генплані враховано 2,7 млн. жителів на 2020 рік. Вже на сьогодні ця цифра складає більше 2,8 млн., а до 2025 року, швидше за все, буде вже 3,15 млн. постійного населення, 3,8 млн. – фактичного. Така ж ситуація сталася і з транспортом. У старому Генплані прогнозувалося кількість транспортних засобів у кількості 800 тис. авто до 2020 року. На сьогодні у місті вже близько 1 млн. одиниць автотранспорту. До 2025 року ми прогнозуємо близько 2 млн. автомобілів.

Що не було виконано згідно зі старим Генпланом?

Не побудовані розв’язки, школи та садочки. Не вирішується проблема дисбалансу розселення та зайнятість між лівим і правим берегами. На Лівобережжі, де проживає понад 36% киян, розміщується лише 18% робочих місць. Звідси – транспортні проблеми та інші, які накопичилися не за останні два роки, а протягом 10 років. Ще у 2004 році (відразу після затвердження нині діючого плану), керівництво міста на чолі з Олександром Омельченком зрозуміло, що розвивати місто на південно-схід неможливо, адже цих територій у міста немає. Виходить, що де-юре Генплан є, а де-факто її немає.

Багато говорять, що Генплан не вирішить основних проблем столиці і є передусім політичним документом, який буде використовуватися владою на наступних виборах.

Депутати Київради можуть вносить зміни не раніше, ніж через 5 років за погодженням з Кабінетом Міністрів. Саме тому ми і хочемо, щоб документ був прийнятий на державному рівні, тоді у нього буде складніше внести зміни. Після затвердження стратегії розвитку Києва, яка визначає політичний вектор, Генплан стане основним програмним документом, за яким буде розвиватися місто.

Кажуть, що за 15 років з території найзеленішого міста зникло 400 гектарів парків, а 4 тис. га лісу було віддано під забудову. Наскільки збільшиться площа зелених насаджень міста згідно з новим Генпланом?

Крім того, були прийняті рішення Київради щодо відведення під забудову територій сільськогосподарських підприємств так званим обслуговуючим кооперативам. А це близько 1700 га територій, які Генпланом планувалися під розвиток ландшафтно-рекреаційних територій загального користування та природно-заповідного фонду. Зараз велика частина цих рішень припинена. Щодо відведення 4 тис. га лісів, ви, очевидно, маєте на увазі 4 тис. га лісу в Святошинському районі, які вирішив відняти селищна рада Коцюбинського в столиці, затвердивши свій генеральний план з новими кордонами, не погодженими з містом. Тут потрібен діалог з областю про виконання Закону України “Про столицю України – місто-герой київ” при затвердження нового Генерального плану Києва, який є основним документом для виконання та затвердження проекту міської межі з винесенням в натуру.

Крім того, періодично в нашу адресу почути звинувачення окремих представників громадськості, стимульовані певними політичними силами: “Вони намагаються забудувати Гідропарк, Труханів острів, зоопарк”. В основному, на жаль, ці звинувачення непродумані й безпідставні. Ми, в свою чергу, запевняємо: “Ні, це зелена зона, яку ніхто не буде забудовувати”.

За даними земельного кадастру, зараз у місті близько 5,6 тис. га парків, скверів та бульварів, включаючи упорядковані території зелених насаджень загального користування на дніпровських островах, спеціалізовані парки: зоопарк, ботанічні парки, спортивні парки, Експоцентр.

В Генплані в загальному балансі 52% територій – це зелені насадження. Разом з територією Дніпра, водною гладдю це 58% територій. І це досить багато. У Москві таких територій всього 24,5%. Але ми все одно хочемо збільшити зелені території загального користування – парки, сквери, бульвари, упорядковані території, призначені для культурного дозвілля, на 2,2 тис. гектарів.

Тобто забудовувати острова не збираєтеся?

У Генплані передбачено розвивати територію островів як ландшафтно-рекреаційну. Необхідно розробити детальні плани територій, щоб упорядкувати їх використання та благоустрій. У Гідропарку взагалі відсутня каналізація та інженерні мережі. Ці території не можна називати впорядкованими – вони не можуть приймати велику кількість киян. Ми хочемо, максимально зберігши острова, упорядкувати їх. Вони залишаться зеленої ландшафтно-рекреаційною зоною з прокладанням інженерних мереж. Капітальна забудова цих територій неможлива! Законодавчо це рішення буде закріплено після затвердження Генплану.

Місту обіцяють 20 нових парків, проте вільних площ в столиці немає. Де ви їх збираєтеся облаштувати?

В основному це торкнеться нових районів, таких як Теремки-3, Осокорки Південні та інші, при зміні функціонального призначення деяких покинутих промислових територій, яких зараз у Києві близько 7 тис. га (10%). Ідеальне ж кількість – всього 3-4% промтерритории. Пропонується стимулювати винесення шкідливих (небезпечних) промислових підприємств за межі міста, і на цих землях будуть розвивати громадську та житлову забудову, зелені насадження. Також частину лісових територій біля житлових масивів буде облаштована під буферні парки. З новим Генпланом Києва стане дійсно зеленим. Чинний нині застарілий Генплан ми перевершили за кількістю зелені: він передбачає 7,3 тис. га скверів і парків у розрахунку на 143 тис. га міста. У нас же на територію 84 тис. га припадає 7,8 тис. га зелених насаджень.

Розкажіть, які території все-таки увійдуть в межі Києва?

Зараз жоден європейський місто не йде по шляху розширення своїх кордонів включенням нових територій. Це б означало, що мільярди доларів йдуть не на розвиток інфраструктури міст, а просто вкладаються в ліси. Ми будемо використовувати методику і підходи, які є, наприклад, у Парижа або Лондона. Ці міста фактично не розширюють свої кордони, але генплани їх забудов передбачають спільне використання приміської зони. У Парижі створили спільний координаційний орган, в якому мерія Парижа і представники обраних органів приміської зони разом вирішують всі питання забудови міста і прилеглих територій інших громад.

Ми будемо йти з такою ініціативою на Кабмін, щоб в перспективі створити для Києва і області такі ж місцеві органи управління, які будуть вирішувати питання розвитку 10 районів Києва, винесення промислових підприємств за територію міста, транспортних розв’язок, єдиного зеленого каркасу і т. д. Однак, щоб ці території забудовувалися згідно з планом, ми повинні його розглянути на рівні Кабміну, можливо, провести парламентські слухання, щоб документ був схвалений і на державному рівні.

Прокуратура веде в судах десятки справ щодо незаконно виділених земель, незаконних будівництв і будинків. Місто забудовується хаотично. Багато хто вважає, що ухвалення цього документа приведе до узаконення скандальних новобудов і незаконно виділеної землі.

Більшість рішень по будівництву та внесення змін у Генплан були узгоджені з його попереднім розробником – ДП “Київгенплан” ВАТ “Київпроект”. Зараз же, у новому Генплані пропонується переглянути близько 2 тис. га таких площ, і це будуть в основному на території зелених насаджень.

Це викликає запеклий опір представників громадських організацій, проспонсированных забудовниками, яким це не на руку?

Безумовно, після прийняття нового Генплану вони вже не зможуть будувати на цих викуплених землях. Це пов’язано з тим, що деякі рішення йдуть врозріз з бажаннями забудовників.

Найбільше обурення викликає забудова історичної частини міста.

Всі ці дозволу на будівництво давали 5-8 років тому. Земля відводилася ще раніше – 8-10 років тому, державні будівельні норми забороняють будівництво в історичній частині міста на основі узгоджених історико-містобудівних обґрунтувань. І в результаті ми стикаємося з тим, що будівлі в даний час вже добудовуються, а земля перебуває у приватній власності. Проекти застраховані найчастіше в міжнародних компаніях, і якщо Київрада або міська адміністрація скасують будівництва, це спричинить багатомільйонні позови. Тому не завжди потрібно домагатися знесення вже збудованого об’єкта. У цьому випадку необхідно прорахувати всі фінанси. Бюджет територіальної громади міста Києва не готовий до величезних компенсацій. У нас до сьогоднішнього дня не було заборон на забудову в історичному центрі міста.

Єдиним обмеженням щодо забудови в центрі міста була висота будівлі – 27 метрів. Однак у законодавстві, природно, завжди існувала для інвесторів можливість перегляду граничної висотності на основі історико-містобудівних обґрунтувань.

Що саме ви маєте на увазі?

Законом регламентувався, що якщо будівництво об’єкта виправдано, то місто, в загальному, не міг мати нічого проти. Не було і досі немає зонінгу центральної частини міста.

Чсобою являє зонінг?

Після затвердження Генплану ми розіб’ємо на окремі квартали і мікрорайони центральну зону і історичну частину, таким чином визначимо щільність, висотність, відсоток зелених насаджень, паркінгів, кількість майданчиків і т. д. Це відповідає практик європейських міст: Берліна, Мюнхена, Парижа… У процесі формування зонінгу ми визначимо дисонуючі будівлі. Їх може бути 5-20 штук. Під кожне з них ми розробимо план заходів. Не всі вони будуть зноситися, як я вже говорив – це найбільш складний і дорогий шлях.

Так що ж буде з цими будівлями, які вже давно у всіх на слуху?

При створенні проектів можливі методи впорядкування та нових забудов біля будівлі. Наприклад, будинок на Пушкінській, яке було побудовано на місці знесеного об’єкта, – тепер там буде музей історії Києва.

Чому старовинні будівлі в Києві не реконструюються, як це зазвичай відбувається в містах Європи, а зносяться?

Нове будівництво набагато дешевше, ніж реконструкція. Тому багато забудовники спочатку викуповували старовинні будівлі, потім доводили їх до аварійного стану, розбирали і будували нові. І цим завдавали непоправної шкоди міському середовищі в історичній частині Києва. У проекті нового Генерального плану виділено близько 3 тис. старих будівель, які набудуть статус пам’яток історії і культури, культурної спадщини з встановленням заборони на реконструкцію. Буде допускатись виключно реставрація і капітальний ремонт старовинних будівель – пам’яток архітектури без внесення змін в історичний архітектурний вигляд.