Гуртожиток – сувора школа життя

У народі кажуть: «Хто не жив у гуртожитку, той не знає, що таке справжнє життя». Побутує також думка, що гуртожиток – це школа життя. Однак так склалося, що навчання в такій школі не приносить особливої радості самим «учням».

Скільки таких «навчальних закладів» на сьогоднішній день в Україні і як організований «освітній процес» у них і піде мова в цьому матеріалі.

Трохи статистики

Держкомстат стверджує, що в Україні ще в минулому році було 10 тис. 630 гуртожитків, хоча за цей час могло і зменшитися. При цьому, значна частина, трохи більше 4 тис. цих об’єктів, або як зазначено в тлумачному словнику російської мови Ушакова, будинків для тимчасового проживання, що знаходиться у державній власності. Майже 3,5 тис. гуртожитків входить в число комунальної власності і належить територіальним громадам.

Крім цього ще 2,5 тис. гуртожитків уже перебувають у приватній власності. Швидше за все, в це число входить і 1 350 тис. гуртожитків, які в лихі 90-ті роки увійшли до статутних фондів нових компаній. За даними Мінжкг, загальна балансова вартість гуртожитків, внесених до статутних фондів акціонерних товариств, складає 44,615 млн грн.

Офіційна статистика говорить, що в гуртожитках проживає майже 1,2 млн сімей, з них 807 тис. – більше 10 років, 150 тис. – протягом 6-9 років, ще 190 тис. «насолоджуються» життям «унікальних» умовах від 1 року до 5 років. Загін нових мешканців, які живуть у гуртожитках менше року, становить 26 тис. сімей.

Анатолій Буднік, президент Всеукраїнської асоціації мешканців гуртожитків України, уточнює: загальна кількість живуть у гуртожитках становить 6,5 млн осіб. Якщо вважати, що в Україні 19 млн осіб – це працездатне населення, то виходить, що п’ята частина, а це близько 4 млн осіб живуть у гуртожитках. При цьому проведений аналіз показує, що в залежності від регіону – 27-48%, а в деяких містах і 52% працездатного населення проживає у гуртожитках…

Треба визнати, що кожне місто в Україні у своїй структурі має гуртожитки. Так, наприклад, за даними прес-служби виконавчого комітету Бердянської міської ради, у місті – 23 гуртожитки, які перебувають у комунальній власності і загальна кількість проживаючих мешканців у цих гуртожитках становить 3 тис. 443 людини. Підприємствам у Бердянську належать 7 гуртожитків та 2 гуртожитки перебувають у державній власності.

Життя – не цукор

Кожен з’їдений пуд солі мешканцями гуртожитків, підтверджує, що у них життя – не цукор. І це твердження особливо актуально для тих, хто втратив трудові відносини з підприємствами, які сьогодні вже стали приватними компаніями.

І без того несолодке життя мешканців гуртожитків, стала набувати гіркий присмак. Нові власники «раптом» захотіли житловий фонд гуртожитків використовувати у своїх інтересах, для цього намагаються змінити їх призначення, перепрофілювати і, нарешті, просто перепродати.

Для досягнення своїх цілей вони вимагають від мешканців звільнити, в порушення ст. 47 Конституції України, займану житлову площу, створюють їм нестерпні умови для проживання: відключають електрику, воду, газ…
Зупинити подібне беззаконня, спробували передачею гуртожитків, що належать підприємствам, у комунальну власність. Для цього Верховною радою України у вересні 2008 року був прийнятий, а з 1 січня 2009 року вступив в силу Закон № 500-VI «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», який і визначив, що всі гуртожитки, на які поширюється дія цього закону, протягом трьох років підлягають передачі у комунальну власність.

Певну перспективу цей закон дав мешканцям, які проживають у гуртожитках державної або комунальної власності. Вони отримали право на приватизацію займаного житла у вигляді окремої кімнати (кількох кімнат, жилих блоків, секцій).

Маленький промінчик надії з появою цього закону з’явився і у мешканців гуртожитків, що належать підприємствам. Де-юре вони теж отримали можливість приватизувати свою житлову площу, але після передачі таких гуртожитків у комунальну власність та за умови, якщо вони фактично проживають у таких гуртожитках не менше 5 років. На сьогоднішній день, за даними Всеукраїнської асоціації мешканців гуртожитків України, у таких гуртожитках мешканцями не приватизовано жодного квадратного метра…

Певну надію мешканцям гуртожитків дає Закон України № 3716-VI «ПРО внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків», який був підписаний Президентом України 8 вересня 2011 року. Але…

Свавілля триває

Особливого оптимізму мешканці гуртожитків, що належать підприємствам, навіть з появою цього закону, не відчувають. З усіх регіонів України надходять повідомлення, що спроби виселити мешканців тривають.

Ось, що каже Олександр Стаценко з Чернігова, який разом з сім’єю з 2005 року проживає у гуртожитку ВАТ «Чернігівторгстрой»: «Підприємство подало позов до суду з приводу мого виселення. На 3 листопада 2011 року призначено перше слухання. Чесно кажучи, на Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» сьогодні жоден суд не дивиться, втім, як і на інші законодавчі акти…

Вся судова практика «дме» в одну дудку. Є житловий кодекс України, який передбачає інші правила гри і все. Закон начебто є, але на нього ніхто не дивиться і не бере до уваги. І це правда, зла, правда, життя.

Начальники колишніх державних підприємств стали на сьогоднішній день власниками всіх нинішніх акцій акціонерних товариств. Оформили «право власності» на гуртожитки і використовують це право по відношенню до нас, як до рабів. Хочу сьогодні поселю, хочу завтра виселю через суд.

З приводу мого випадку. Я писав заяву в прокуратуру з приводу підприємства, яке мене виселяє, з приводу його роботи, фіктивного банкрутства, заборгованості по зарплаті, підробці документів, перевищенні службових повноважень керівником, погроз на мою сторону виселити. На сьогодні відповідь такий – порушень з боку керівника не виявлено.

Підприємство відключило мої кімнати від води і світла (сидимо, як у часи ВІЙНИ – палимо свічки і миємося дощем). І всім, вибачте, начхати на нас рабів! Ось це правда, життя! І прийнятий Закон!».

Проблеми треба вирішувати

Ситуацію, яка склалася з гуртожитками, коментує Народний депутат України Євген Волинець: «Ситуацію можна охарактеризувати як складну. Але робота, спрямована на її поліпшення в цій сфері, триває. І ми сподіваємося, що прийняття Закону України № 3716-VI «ПРО внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків» від 8 вересня 2011 року зрушить ситуацію з гуртожитками з мертвої точки і в кращу сторону.

Найбільш проблематичними з точки зору перспектив приватизації мешканцями, на мою думку, є гуртожитки, які вже перебувають у приватній власності, які в свій час в процесі швидкої приватизації були «схоплені» у складі цілісних майнових комплексів та увійшли до статутних фондів разом з підприємствами.
Зараз триває робота над тим, щоб такі гуртожитки були повернуті у державну власність з подальшою передачею їх у комунальну власність.

Звичайно, тут очікується безліч проблемних моментів: приватну власність так просто віддавати ніхто не захоче. Варіантів кілька: по-перше, викуп – держава бере на себе 50%, а другу половину виділяють на місцях. Такий розподіл фінансових витрат і при здійсненні капітального ремонту будівель перед приватизацією. Чи буде закладена і профінансована така стаття в Держбюджеті на 2012 рік, мені поки не відомо. Сподіваюся…

Також, враховуючи те, що Законом продовжено термін мораторію на виселення з гуртожитків на 2 роки, з’являється додатковий час на вивчення і підготовку всіх документів для майбутньої приватизації мешканцями. У процесі такої підготовки, як уже показав досвід, нерідко виявляються факти спочатку незаконною (неправильної) приватизації гуртожитків. Такі випадки повинні бути анульовано в судовому порядку. Також є прецеденти, коли місцевій владі вдається на тих чи інших умовах домовитися з власниками гуртожитків про повернення їх у комунальну власність.

Повинен сказати, що ставлення до того, що людей виселяють з кімнат, де вони живуть, у мене вкрай негативне. А, враховуючи, що мораторій на виселення продовжений, подібні дії відверто протизаконні, і здійснюють їх особи повинні понести відповідне покарання.

Замість висновку

Президент України після підписання Закону України № 3716-VI «ПРО внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків», заявив, що відтепер мешканців гуртожитків не будуть мати права відселяти із приміщень, в яких вони проживають. «Кожен українець має бути впевненим у своєму майбутньому у власних стінах», – зазначив Віктор Янукович.

На пам’ять прийшов відомий вислів з фільму «Гараж», режисера Ельдара Рязанова. Одна з героїнь цього кіношедевру говорила: «Законним шляхом можна йти. Дійти важко». Не хочеться вірити, що і наші співгромадяни, які живуть в гуртожитках, в черговий раз на своїй гіркій практиці доведуть справедливість цього афоризму…