«Елітне житло» як вірна ознака фінансової піраміди

В самому центрі столицыжурналистами була виявлена структура, яка активно зазиває купувати надзвичайно дешеве житло. При найближчому розгляді виявилось, що запропонована інвесторам схема дивно нагадує фінансову піраміду.

Пірамідобудівельники нині маскують свої структури під клуби, благодійні товариства, кооперативні спілки тощо

У самому центрі столиці біля входу на станцію метро Майдан Незалежності непримітного виду людина роздає листівки, віддруковані на звичайному чорно-білому принтері. «Твоє власне житло за 1440 грн. на місяць. 7500 грн. перший внесок. Термін 2-3 роки. Працюємо з 1999 року. Споживче товариство «Україна-Інвест 21-вік»», – свідчить реклама.

Пропозиція заманливо до нереальності. Ну яке житло можна купити за 60 тис. грн. (1440 грн.*36+7500 грн.)? Щоб з’ясувати деталі «унікального пропозиції», дзвонимо за вказаним номером телефону. Менеджер Сергій пропонує не витрачати час на телефонні розмови, а під’їхати в офіс, де все детально розкажуть і дадуть ознайомитися з договором.

Офіс розташований по вул. Ванди Василевської, 10. У житловому будинку на цокольному поверсі. У кабінеті, обладнаному дорогий масивними меблями, потенційну клієнтку зустрічає той самий Сергій. У процесі бесіди з’ясовується, що суть програми не в розстрочку на будівництво будинку або квартири, а в нагромадженні коштів для інвестування в будівництво (програма «Наш дім»). «Якщо вам не вистачає коштів для придбання житла, ми допомагаємо накопичити необхідну суму», – заявляє менеджер.

Вступний внесок стартує з 7,5 тис. грн плюс 300 грн. на оформлення документів. «У такому разі до кінця року на вашому особистому рахунку буде 15 тис. грн. Але ж ми з вами розуміємо, що цього недостатньо для покупки житла. От якщо ви будете вносити ще по 1440 грн. щомісяця, до кінця року заробите 52 тис. грн., а за два роки – 139 тис. грн.», – переконує Сергій.

На питання, у що споживче товариство (ПО) інвестує кошти учасників з прибутковістю 100% річних, менеджер відповідає скоромовкою: «Ми інвестуємо в будівництво житлових і нежитлових об’єктів, оптову торгівлю та участь в тендерах». На прохання деталізувати представник товариства відповідає питанням: «А коли ви приходите в банк, хіба питаєте, куди будуть інвестовані ваші гроші?». Дискусія затягується, але результату не дає.

«Вся сума буде зарахована в кінці року? Чи є графік зарахувань?», – питаю. «Ні, перший транш надійде вам на рахунок вже в перший місяць, але яким точно він буде і коли, ми сказати не можемо. Це буде залежати від грошових надходжень, але до кінця року у вас на рахунку точно буде та сума, яку я назвав», – запевняє Сергій.

Щоб перевести розмову на більш вигідну тему, Сергій продовжує рекламувати переваги участі в програмі. Головний бонус, як з’ясовується, це можливість придбати котедж ТМ «Доступне житло» зі знижкою 10-15%. «Це наші партнери. Раніше ми працювали з Київміськбудом, з 2001 по 2005 рр.», – розповідає він.
Інвестуємо… беремо в борг

В пакеті документів, які необхідно підписати для участі в ПО, виявилося два договори. Перший вмістився на одній сторінці і містить лише загальні дані – я погоджуюся бути учасником, внести вступний внесок, який, як написано в контракті, не повертається, а ЗА, зі свого боку, обіцяє виконати зобов’язання за програмою «Наш дім». Уточнюю: вступний внесок 7,5 тис. грн. не повертається? «Ні», – чесно дивиться мені в очі Сергій. А потім починає розжовувати недбайливої клієнтці: «Не повертається, але вам же на рахунок прийде 15 тис. грн., замість 7,5 тис. грн. Так яка різниця?»

У зобов’язаннях учасника зустрічаю формулювання «при досягненні третього рівня програми…». Прошу пояснити, що за рівні і як вони досягаються. «Ой, воно вам треба? Це необов’язково. Але якщо хочете брати участь активно, можете залучати людей», – відмахується Сергій.

Продовжую вчитуватися в документи і, зустрічаючи численні відсилання до тексту програми «Наш дім», прошу надати мені для ознайомлення. Сергій починає розповідати про вступний внесок, суму накопичень, будинках зі знижкою. «Чи можна побачити текст цієї програми?», – запитую я, і менеджер починає свою розповідь спочатку. Після третьої безрезультатною прохання показати мені текст, розумію, що треба рухатися далі: «А де написано, що мені на рахунок будуть приходити обіцяні суми?». «Так ви ж іще другий договір не прочитали, там все написано», – впевнено заявляє представник.

Другий договір, на мій превеликий подив, виявляється угодою про видачу безвідсоткової позики у розмірі 10 тис. дол. на 50 років. Побачивши нерозуміння в моїх очах, Сергій пояснює: «Це якось пов’язано з податковою оптимізацією. Вам же будуть на рахунок приходити гроші. Ось, щоб податкова не стягувала з них податок, ми оформляємо це як безпроцентну позику, яка не може вважатися доходом».

«З податкової точки зору договір позики, як і договір безвідсоткової позики, розглядається як не має наслідків для податку на доходи фізичних осіб, а також податку на прибуток підприємств», – підтверджує адвокат, партнер міжнародної юридичної фірми Beiten Burkhardt к. ю. н. Олег Загнітко. Із змістовної точки зору така структура відносин нагадує використовувані пірамідами, коли форма договору штучно відривається від економічного змісту операції, зазначає юрист.

В договорі я так і не знайшла інформацію про те, що ЗА зобов’язується виплачувати учаснику якісь кошти. Більш того, виходячи із запропонованих документів, випливає, що він уже взяв у суспільства в борг 10 тис. дол. на 50 років.

Взяти договору з собою для вивчення працівник споживчого товариства не дозволив: «Ну де ви бачили, щоб бланки договорів дозволяли виносити за межі офісу. Хочете, приводьте сюди юриста, нехай він шанує і пояснить вам, що ніяких ризиків ви не несете», – терпляче мовив Сергій.
Скажи, хто твій партнер…

Вийшовши з гостинного офісу «Україна-Інвест 21век», в першу чергу уточнюємо у «партнерів», колишніх і нинішніх, чи знають вони про такому партнері. У «Київміськбуді» на запитання про партнерство відреагували категорично: «ПАТ «ХК «Київміськбуд» ніколи не співпрацював із споживчим товариством «Україна-Інвест-21 вік». Звертаємо вашу увагу, що жодних підтверджуючих документів немає, – йдеться в офіційній відповіді компанії на запит «Грошей». – Також, прошу звернути увагу на те, що в мережі Інтернет ця компанія представлена на різних сайтах, визначити, який із них є справжнім – неможливо, як і достовірність поданої на цих сайтах інформації».

А в ТМ «Доступне житло» підтвердили, що ведуть переговори про співпрацю. «Розраховуємо до кінця літа підписати угоду, – каже керівник і засновник компанії «ЦСТ Р2000» (володіє ТМ «Доступне житло») Іван Перегінець. – Ми готові від наших прайсових цін робити деякі преференції для учасників споживчого товариства. Враховуючи, що споживче товариство виступає як оптовий клієнт, ми можемо це зробити. Крім того, за рахунок інвестицій, які йдуть від споживчого товариства, ми будемо розвивати наше будівництво».

ТМ «Доступне житло» (dostupnezhytlo.com.ua) відома на ринку своїми бюджетними котеджами. Вартість квадратного метра – приблизно 3-4 тис. грн., що в 2-3 рази нижче, ніж при купівлі міської квартири. Дешевизна досягається завдяки канадської технології дерев’яно-каркасних конструкцій і будівництва невеликих будинків – від 40 до 130 кв. м.

До організації «ЦСТ Р2000» Іван Перегінець був співзасновником та генеральним директором дніпропетровського забудовника МСК «Україна-Канада», який у 2005 році почав реалізацію масштабних проектів в Дніпропетровську – РК «Олімпік-2» і котеджного мікрорайону «Золоті ключі», які стали найбільш відомими довгобудами в регіоні. У підсумку, в грудні 2008 року, так і не склавши об’єкти в експлуатацію, МСК «Україна-Канада» оголосила про банкрутство. Тепер пан Перегінець зайнявся будівництвом в околицях столиці.
Пірамідальний синдром

Код ЄДРПОУ, зазначений на рекламному оголошенні ПО «Україна-Інвест-21 вік», виявився недійсним. Замість восьми цифр у ньому було дев’ять – 304675559. Виявляється, «просто опечатка», правильний код 30467559. Тим не менш, SMIDA (система розкриття корпоративної інформації) не знає і його. Забиваємо код в пошуковик і отримуємо посилання на кілька сайтів. Один з них – офіційний сайт www.ukraine-invest.com.ua і неофіційна сторінка організації www.svoydom.samomu.org.

Тут, крім інформації, яку виклав менеджер на особистій зустрічі, містяться і інші деталі щедрої пропозиції. Виявляється, для того, щоб заробити, потрібно залучати нових учасників. «У будь-якому випадку, незалежно від мотивації, кожен учасник при виконанні умови в 4 залучених людини, одержує одну і ту ж суму в 64840 дол.», – свідчить оголошення на сайті.

На офіційному сайті цієї інформації немає, зате в розділі «найчастіші запитання» правління, відповідаючи на питання «чи Будує товариство фінансову піраміду?» пише: «Немає. … Основу покладено добре відомий в економіці принцип мультиплікатора (множника)…. Крім того, у так званих пірамідах основні засоби отримують ті, хто знаходиться на вершині піраміди, а це несправедливо. У нас кошти (до 82%) розподіляються рівномірно між усіма членами споживчого товариства, що гарантує нашу стабільність».
Все законно?

Що робити інвестору? Покладатися на власний досвід і знання. В допомогу – зібрані «Грошима» ознаки фінансової піраміди (див. інфографіку). Адже оскільки товариство не має ліцензії на надання фінансових послуг, воно не підпадає під контроль Нацкомфінпослуг.

На сайті «Україна-Інвест-21-століття» зазначено, що товариство працює на основі Закону «Про кооперацію». Даний закон дозволяє створювати споживчі кооперативи «з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб учасників на базі об’єднання їх інтересів, поділу ризиків, витрат і доходів…». Таким чином, кожен, хто підписав договір про участь в «Україна-Інвест-21-століття», добровільно починає ділити ризики і витрати всього суспільства.

«Треба дати визначення самому поняттю фінансової піраміди, тому що сьогодні діє система, яка визначена в Законі «Про захист прав споживачів». Але в ньому є деякі прогалини, тому цей закон не може визначити і убезпечити споживачів від фінансових пірамід», – говорить глава Нацкомфінуслуг Борис Візирів.

11 березня 2013 року уряд схвалив проект закону «Про заборону фінансових пірамід», розроблений НКФУ. Зараз він очікує розгляду в Раді. У комісії вважають, що даний закон буде прийнятий у вересні-жовтні.

Але навіть якщо законопроект приймуть, то він заборонить пирамидостроительство лише «в загальних рисах». Інвесторам і раніше доведеться покладатися на себе, оскільки в законопроекті немає механізму діагностування пірамідальних схем. «Автори законопроекту пропонують визначати фінансову піраміду як метод залучення і/або використання будь-яким способом фінансових активів учасників фінансової піраміди в обмін на можливість отримати фінансову вигоду за рахунок перерозподілу фінансових активів, залучених від інших учасників фінансової піраміди», – говорить адвокат, партнер ЮК «Закон Перемоги» Юлія Божко.

Заступник голови правління «Авант-Банк» Андрій Швець зазначає, що різноманітність фінансових пірамід зараз велике, як ніколи: «В останні роки піраміди навчилися мімікрувати під різноманітні види госпдіяльності. Ті ж «будівельні» піраміди. Принцип той же – збір коштів, продаж кожної квартири відразу декільком покупцям і успішне зникнення капіталу. При цьому ініціатори здатні переконати людей у справжності бізнесу – починають щось будувати, купувати ділянки. Урядовий законопроект визначає піраміди як операції з активами без фактичної госпдіяльності».

Від себе додамо, що ніякий закон не зможе в принципі викорінити піраміди, так як фантазія шахраїв безмежна, а вони грають на людській жадібності. Тому єдиний спосіб уникнути фінансових втрат – підходити до будь-якої інвестиції з «холодною головний» і тестувати її на наявність ознак фінансової піраміди.

Ознаки фінансової піраміди

  • Гарантії надвисокої дохідності – істотно вище 20% річних у гривні (вище 10% у валюті)
  • Нездатність компанії розкрити інформацію про свою діяльність (куди інвестуються кошти і де можна перевірити інформацію про їх розміщення)
  • Згадка в якості партнерів (або навіть засновників) добре відомих фірм без пред’явлення відповідних підтверджень
  • Залучення коштів за допомогою договору позики
  • Ознайомлення клієнта з договором тільки в офісі або при особистій зустрічі
  • Вимога заплатити вступний внесок, «оплатити оформлення документів»
  • Прийом грошових коштів оформляється документами, які підтверджують явно зобов’язання компанії перед клієнтами
  • Кожному клієнту, учаснику, «партнеру» ненав’язливо пропонують залучити нових інвесторів. Якщо компанія пропонує додаткову винагороду за залучених в її програму людей