Експерти: В законі про ринок земель не враховано міжнародний досвід

Закон про ринок земель, який був прийнятий у першому читанні, не враховує досвіду провідних аграрних країн світу в сфері реформування земельних відносин та створення прозорого ринку сільськогосподарських земель.

Про це повідомили в асоціації “Український клуб аграрного бізнесу”.

Експерти асоціації стверджують, що більшість світових аграрних лідерів (наприклад, США і Німеччина) ніякими засобами не обмежують максимальну площу земель, яка може перебувати у власності. А в Новій Зеландії та Австралії – країнах, сільське господарство яких, як і в Україні, є експортним орієнтиром – середній фізичний розмір господарств становить понад 3600 га. тобто, відзначають фахівці, спираючись на міжнародний досвід, раціонально обґрунтувати максимально допустимий розмір володіння 100 га, зазначений у законопроекті, неможливо. Про це свідчать результати аналізу, проведеного Інформаційно-ресурсним центром “Реформування земельних відносин в Україні”.

В УКАБ вважають, що обмеження розміру оренди сільськогосподарських земель може стати суто українським “ноу-хау”, оскільки більшість сучасних земельних реформ не обмежують площу землі в обробітку. Також, виключення юридичних осіб з числа землевласників не відповідає міжнародним реаліям у сфері земельних відносин. Більш того, дослідники стверджують, що корпоративний аграрний бізнес радше підсилює сільську економіку, ніж послаблює. Організація аграрного бізнесу у формі юридичної особи володіє такими перевагами як: стабільність бізнесу, сприятливий податковий режим і бізнес-переваги в сфері залучення інвестицій.

Роль фермерських господарств є також значною у розвитку сільських територій. Вони можуть ефективно виконувати функції забезпечення ринку фруктами та овочами, підтримувати агроландшафти, годувати місцеве населення. Забезпечити ж продовольчу безпеку країни та постійне збільшення експорту аграрної продукції в українських реаліях зможе тільки великотоварне виробництво в рослинництві і тваринництві.

Для того, відзначають експерти, щоб ці функції змогли виконати фермерські господарства необхідно витрачати колосальні кошти у вигляді державної підтримки. Наприклад, в ЄС державна підтримка становить 29% валового доходу фермерів, у США – 12%. У той же час аграрний бюджет України на 2012 рік скорочено на 22%, пряму підтримку аграрним виробникам – на 31%.

“Ми беремо одну сторону медалі, наприклад, обмеження максимального розміру землеволодінь, але не дивимося на іншу – скільки це коштує платникам податків у відповідних країнах. Така стратегія формування земельного ринку не може бути успішною”, – зауважує генеральний директор Асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Володимир Лапа. Експерт додає, що протиставлення однієї форми організації виробництва іншої не має ніякого сенсу, кожен повинен займатися тим, де він може бути більш успішним і відчуває конкурентні переваги.